Батьки бояться вакцинації своїх дітей під впливом
засобів масової інформації, кажуть фахівці.

Через щеп¬ле¬ння не по¬ми¬рають — за¬пев¬няє Мі¬ніс¬терство охорони здоров’я. Втім, кількість незадоволених вакцинацією в Україні не зменшується. До того ж, випадки ускладнень, алергічних реакцій, а останнім часом ще й летальні наслідки завжди ставлять під сумнів потрібність і безпечність вакцинації.

Навряд чи забудеться випадок зі смертю внаслідок щеплення від кору 17-річного юнака із Краматорська. З одного боку можна сказати, що це унікальна рідкість, а з іншого — хіба ми знаємо точну статистику постраждалих від вакцинації? Дослідження громадської організації «Ліга захисту громадянських прав» свідчать про те, що за останні п’ять років у нашій країні від ускладнень через щеплення тяжко захворіли та пішли з життя близько ста дітей. Зазвичай помилки медичного характеру важко довести у суді, тож інколи сім’ї воліють лишатися віч-на-віч зі своїм горем.

Зростання захворюваності у державі, спалахи епідемій не можна вирахувати чи ізолюватися у разі їхнього прояву. Єдиний легітимний спосіб захисту, що входить до обов’язкових завдань держави — вакцинація населення. Вакцини закуповуються великими партіями, лише за деякі з них треба платити, тож чимало залежить від грамотно проведеної політики, що будується на довірі до виробників.

Досі не вщухають розмови про неможливість навчання у закладах освіти дітей, які не мають щеплень згідно зі спеціальним календарем. До хвороб, від яких треба захиститися дітям до 7 років, належать туберкульоз, гепатит В, кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція типу b, кір, краснуха, паротит. Медики наполягають на обов’язковості цих щеплень, а батьки нерідко бояться вакцинації. Михайло Кузьо, юрист, фахівець з медичного права, розповідає, що протягом останніх двох років Україною прокотилася хвиля судових позовів, у яких батьки оскаржували відмову у прийнятті до дитячих чи навчальних закладів невакцинованих дітей: «В окремих випадках батьків навіть притягували до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 166 Кримінального кодексу України за відмову від проходження їхніми дітьми профілактичних щеплень, наприклад, вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 12 липня 2010 року».

ВІДСТОЮВАТИ ПРАВА ОСОБИ ЧИ РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ?

Найбільшою проблемою, що породжує двозначність, є неврегульованість законодавства.   «На сьогодні викристалізувався основний недолік законодавчого забезпечення вакцинації в Україні, а саме: законодавець не визначився із правовою природою вакцинації. Так, згідно зі ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», це обов’язок, а от ст. 43 цього ж нормативно-правового акта дає підстави визнати профілактичні щеплення правом особи», — розповідає Михайло Кузьо.

Європейський суд з прав людини не залишається осторонь конфлікту і неодноразово підкреслює, що свобода вибору та самовизначення є фундаментальними складовими життя і що за відсутності певних ознак необхідності захисту третіх осіб, як-от , наприклад, примусова вакцинація у період епідемії, держава повинна утримуватися від втручання у свободу вибору громадян у сфері охорони здоров’я. «Таке втручання може лише зменшити, а не підвищити цінність життя. На підставі цього доходимо висновку, що Європейський суд з прав людини визначає вакцинацію як право особи, як елемент права на свободу вибору громадян у сфері охорони здоров’я, за винятком ситуацій, коли йдеться про необхідність захисту третіх осіб», — вважає фахівець із медичного права.

Лікарі всупереч усім «проти» наполягають на вакцинації та не забороняють батькам ознайомлюватися з можливими ускладненнями від щеплень. Єлизавета Лях, заступниця головного лікаря Міської дитячої клінічної лікарні з поліклінічної роботи міста Ужгорода, переконана, що відмовлятися від щеплень абсолютно нерозумно: «Коли діти виростають і хворіють, то батьки також звертаються до лікаря. Зараз в Інтернеті багато необґрунтованої інформації, але батьки їй вірять швидше, ніж лікареві, який хоче здоров’я їхній дитині. Відбувається дезінформованість. До нас приїжджають діти з Угорщини, Словаччини, Німеччини, Франції, щоб зробити щеплення, яких там немає. У них діє страхова медицина, тому думку лікаря цінують».

«ТАНДЕМ МАМИ І ЛІКАРЯ ВИЗНАЧАЄ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ І МОЖЛИВІСТЬ ЩЕПЛЕННЯ»

Перед щепленням дитину має уважно оглянути лікар. Але дитина здорова не лише тоді, коли це каже лікар, а й мама підтверджує. А вже в кабінеті щеплень батьки можуть дізнатися інформацію про виробника. До кожної вакцини є інструкції щодо складу, можливих ускладнень.

Чимало звинувачень з приводу щеплень дістаються медичним працівникам, які безпосередньо вводять вакцину. Єлизавета Лях вважає, що неграмотно зробити щеплення дуже важко. У спеціально облаштованих кабінетах мають дотримуватися усіх вимог. Цим займається кваліфікована медсестра.

«Тандем мами і лікаря визначає здоров’я дитини і можливість щеплення. Відповідальність за наслідки несуть і лікарі, і батьки. Перед щепленням має бути інформаційна згода і поінформованість обох сторін. Звичайно, було би набагато краще, якби один і той самий лікар оглядав маму і дитину, знав особливості організму інших членів сім’ї. Але в нашій країні сімейна медицина лише зароджується, триває впровадження цієї реформи», — розповідає Єлизавета Лях.

Згідно з календарем профілактичних щеплень, вакцинації підлягає кожна дитина. Якщо імунне покриття населення менше за 80 %, є загроза виникнення епідемії. Спрацьовує колективний чи стадний імунітет, коли колектив захищає незахищеного.

У дитячій поліклініці запевняють про те, що наразі у них є всі сертифіковані в Україні вакцини. Буває, що батьки самі купують вакцину, наприклад, «Інфанрікс», яка є комплексною. Вона зареєстрована в Україні, є дозвіл Міністерства здоров’я та вона не передбачена за бюджетні кошти.

Актуальним питанням наразі є протигрипова вакцинація населення. Лікарі наголошують на тому, що це найефективніший засіб для захисту організму від вірусів грипу. До того ж, найкраще проводити щеплення напередодні грипозного сезону: у вересні та жовтні. Єлизавета Лях розповідає, що вони вже отримали п’ять видів: «Флюарикс», «Інтанзу», «Інфлувак», «Ваксігрип» двох виробників. Безкоштовно таку вакцину вводять дітям 18-го дитячого комбінату, медсестрам, а також тим особам, які перебувають у місцях скупчення людей.

Щодо дитячих щеплень, наразі батьки активно користуються правом відмов від них. Наталія Метенканич, лікар кабінету щеплень Ужгородської міської дитячої поліклініки, констатує, що відмовляється чимало сімей. 92 % не хочуть вакцинувати дітей під впливом ЗМІ, 2 % за власним бажанням, 3 % за релігійним переконанням, 1,5 % за рекомендацією лікаря-гомеопата і 1,5 % під впливом медиків у пологовому будинку.  

Кожна з протилежних точок зору має право на існування, але у випадку відмов відповідальність за життя дитини несуть батьки.   Щеплення залишається правом людини, водночас кожен заслуговує на безпечне здорове життя, яке досягається саме завдяки вакцинації населення. Всебічний доступ до інформації, співпраця лікарів із батьками та піклування про здоров’я допоможуть віднайти рішення. Головне, щоб воно було добре обдуманим і не становило загрозу життю інших людей.

Наталія Каралкіна