Закарпаття стає майданчиком для розвитку бізнесу та підтримки економіки країни, логістичним, інвестиційним та транспортним хабом. Його досвід може бути корисним для інших регіонів. А головне - розбудовуються транспортні ворота до Євросоюзу.

Закарпаття має чотири державні кордони з країнами Євросоюзу і, відповідно, має всі шанси стати масштабним транспортним хабом.

І тут мова йде про як про розбудову пунктів пропуску, так і про розгалужені автомобільні та залізничні шляхи.

Ще у вересні голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький зустрівся із заступником голови Національної ради Словацької Республіки Мартіном Дубеці і головною темою зустрічі будо будівництво автомагістралі Д-1 у Словаччині до кордону з Україною. За планом автомагістраль повинна вийти до пункту пропуску "Ужгород", а вже звідти на українській стороні автомагістраль добудовуватимуть до траси Чоп-Київ.

"Є готовність спільно працювати, щоб втілити все заплановане, подавати грантові проєкти та залучати кошти для їх реалізації.
Для наших держав вагоме значення має покращення стану інфраструктури по обидва боки кордону, адже це – запорука розвитку громад, їхнього економічного зростання та посилення транскордонного партнерства", - розповів тоді Мирослав Білецький.

Також голова ОВА у складі української делегації відвідав Румунію, де обговорювалися спільні проєкти з розвитку прикордоння.

Наразі саме з Румунією у нас йде дуже інтенсивна прикордонна співпраця.

Разом із Міністром з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколою Калашником, головою Агентства відновлення Іваном Федоровим, головою Чернівецької ОВА Русланом Осипенком, представниками українських відомств та румунськими партнерами в румунській Констанці йшло обговорення над розширенням логістичних коридорів з Румунією,

З боку наших сусідів по ЄС до роботи долучилися державний секретар Міністерства транспорту Румунії Іонел Скріоштяну, представники залізниці, портів, митної та прикордонної служб, бізнесу.
​
Головна тема — розвиток спільної транспортної мережі України та Румунії як частини європейської логістики. Йдеться про автомобільні й залізничні переходи, морські маршрути, збільшення пропускної спроможності кордону та нові можливості для українського експорту.

​Окремо в межах роботи тематичних кластерів голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький детально представив закарпатський кейс.

​Закарпаття має близько 205 км кордону з Румунією, і для нас його розбудова є одним із ключових інфраструктурних пріоритетів.

​Перший результат уже маємо: днями розпочинає роботу довгоочікуваний КПП Біла Церква-Сігету Мармацієй на Тячівщині.

"Разом з тим, на зустрічі говорили й про додаткові пункти пропуску.

​Зокрема, про відкриття КПП «Хижа — Тарна-Маре» на Берегівщині. Це сполучення свого часу вже існувало, а зараз наше завдання — повернути його на карту діючих міжнародних маршрутів і створити там сучасну інфраструктуру.

​Другий важливий проєкт — КПП «Яблунівка — Ремети (Гута)» на Хустщині. Його реалізація вже перейшла у практичну площину: за підтримки програми Interreg NEXT Україна та Румунія працюють над проєктуванням майбутнього пункту пропуску та під’їзної інфраструктури", - розповів Мирослав Білецький.

Окрема велика тема — залізниця.

​Сьогодні на закарпатській ділянці українсько-румунського кордону фактично працює один залізничний перехід «Дякове — Халмеу». Для Закарпатської області з таким географічним положенням цього недостатньо.

"Порушили питання розвитку додаткових залізничних сполучень із Румунією та формування нових логістичних вузлів. Це важливо не лише для Закарпаття. Це додаткові маршрути українського експорту до ЄС, більша стійкість нашої логістики та менша залежність від кількох перевантажених напрямків.

​Саме такі проєкти сьогодні визначають, якою буде Україна після війни. Тому маємо будувати нову транспортну архітектуру України як частини Європейського Союзу", - розповів Білецький.

А вже днями відбувся перший Всеукраїнський форум «Інфраструктура росту: Закарпаття». Участь у ньому взяли заступник керівника Офісу Президента України Віктор Микита, Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко, представники місцевої влади, бізнесу.

І саме на цьому форумі було обговорено підсумкові варіанти з масштабного перетворення Закарпаття в крупний європейський транспортний хаб.

Закарпаття розташоване на перетині транспортних коридорів мережі TEN-T. Інтеграція нашої держави в неї – це стратегічне завдання для держави, від якого залежить наша економічна стійкість та логістична незалежність. І саме Закарпаття відіграє в цьому процесі ключову роль.

Голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький поділився інформацією про роботу на форумі.

"Розповів про нашу стратегію розбудови мережі автошляхів та залізничних маршрутів у межах Закарпаття, інтегрованих у систему TEN-T. Серед них продовження на території України автомагістралей D1 зі Словаччини, М3 з Угорщини та автобану, який будують від румунського міста Бая Маре до ПП «Дяково – Халмеу».

Це три потужні транспортні коридори, які підходять до наших кордонів. Усі ми розуміємо: дорога не може вести в нікуди. Опинившись у глухому куті, автомагістралі не працюватимуть на Європу так, як мали б.

Сьогодні працюємо також над тим, щоб реалізувати проєкти розбудови залізничних колій на кількох напрямах: від Ужгорода до Перечина; Ужгород – Павлово, Королево – Хуст.
Нові маршрути сприятимуть ефективній інтеграції нашої транспортної системи у європейську, виходу українського бізнесу на нові ринки. Від її якості, доступності, розгалуженості залежить розвиток бізнесу, а отже, наповнення бюджетів та економічна стабільність в області та державі.
Усе повʼязане. Економіка не може працювати без інфраструктури. Велика інфраструктура не розбудовується там, де немає економічної доцільності".

До речі, меморандум про будівництво європейської залізничної колії Ужгород - Павлово та Королево Хуст вже незабаром буде підписаний.

Петро Гойс