Відкриття чеських учених про стоянку Королево: перші люди потрапили до Європи через сучасну Україну 1,4 мільйона років тому.

Досі найстарішим поселенням людей у Європі вважалося городище в Іспанії, але виявилося, що стоянка Королево - старіша. Це з'ясував колектив чеських та українських учених із застосуванням нових методів у прикладній ядерній фізиці.

Нове дослідження доводить, що найстаріше відоме людське поселення в Європі розташоване поблизу міста Королево на заході України. Це довела міжнародна група вчених із чеськими експертами з Інституту ядерної фізики Академії наук Чеської Республіки (AV ČR). Досі найдавнішим заселеним місцем вважалося городище в Іспанії. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, показує, що перші люди колонізували Європу із південного сходу на захід.

У цьому році виповнюється 50 років з дня відкриття Королівської стоянки. Останні досягнення в математичному моделюванні в поєднанні з прикладною ядерною фізикою дозволили точно датувати зразки.

Перша прямоходяча людина

Попередні дослідження датували перше поселення на європейському континенті в Сьєрра-де-Атапуерка, Іспанія, між 1,2 і 1,1 мільйонами років тому. Проте сучасні дослідження підтвердили, що поселення на сучасному Закарпатті існувало на 200-300 тисяч років раніше. Поселення в Королеві, що поблизу кордонів України з Угорщиною та Румунією, цікаве ще й тим, що це найпівнічніший вияв відомих у світі видів прямоходячої людини під назвою Homo erectus, зазначає дослідження.

Опубліковані результати змінюють погляд на шляхи міграції так званих перших європейців. «Наш найдавніший предок, людина прямоходяча, був першим, хто покинув Африку приблизно два мільйони років тому і попрямував на Близький Схід, до Азії та Європи. Радіометричне датування першого поселення в Королеві не лише заповнює велику просторову прогалину між Грузією та Іспанією з найдавнішими на сьогодні територіями. Воно також підтверджує гіпотезу про те, що перша хвиля заселення Європи проникла зі сходу на захід», — резюмував висновки головний автор дослідження Роман Ґарба з Інституту ядерної фізики Академії наук Чеської Республіки та Інституту археології Академії наук Чеської Республіки.

Унікальний археологічний об’єкт зникає під кар’єром

Археологічна стоянка у Королеві є значущою у загальноєвропейському масштабі. «Ми знаємо, що шар видувного лесу (континентальної ґрунтоутворювальної гірської осадової породи) та палеоґрунту тут сягає глибини до 14 метрів і містить тисячі кам’яних знарядь. Королево було важливим джерелом сировини для їхнього виробництва», — зазначив український археолог і співавтор дослідження Віталій Усик, який брав участь у розкопках у Королево, а зараз працює в Інституті археології Академії наук Чеської Республіки. «Сім часових періодів поселення представлені на конкретному дослідженому місці. Хоча на цьому місці зареєстровано щонайменше дев’ять різних палеолітичних культур: люди жили тут з найдавнішої епохи до періоду перед 30 тисяч років тому», — додав він.

Археологи та антропологи змогли підтвердити свої гіпотези за допомогою знань і технологічних можливостей ядерної фізики та геофізичних наук. Зразки кам’яних брил зі стоянки Королево хімічно оброблені та обміряні вченими з Чехії та Німеччини в науково-дослідному інституті Центру Гельмгольца. Потім за допомогою нових розрахунків датування вчені з Інституту геофізики Академії наук Чеської Республіки визначили вік зразків.

Археологічна стоянка Королево є унікальною в історії хвиль заселення за останні 1,4 мільйона років. “Такий об’єкт заслуговує на включення до Списку всесвітньої спадщини. І ми хотіли б почати переговори та працювати над необхідною документацією, зокрема планом його охорони. Він розташований у районі кар’єру з активним видобутком андезиту”, – сказав Ґарба.

Археологічна стоянка Королево знаходиться
безпосередньо в межах кар’єру. Фото: Р. Ґарба

Про Королево

Археологічна стоянка Королево розташована неподалік міст Хуст та Виноградів на Закарпатті. Між 1920 і 1938 роками містечко Королево входило до складу колишньої Чехословаччини, на чеський лад називалося Кральово над Тісоу. Воно було важливим залізничним вузлом між Чехословаччиною та Румунією. Перші відкриття поселень раннього кам’яного віку тут зробив чехословацький археолог Йозеф Скутіл. Однак відкриття Королевської стоянки відбулося у 1974 році. Стоянку досліджувала експедиція Археологічного музею АН УРСР. Розкопки Королевської стоянки проходили під керівництвом київського археолога Владислава Гладиліна від 1975 до 1992 року. Поодинокі археологічні розкопки проводяться дотепер. Археологічна пам’ятка розташована на території місцевого щебеневого заводу.

Нові дослідження проводились на основі контракту між Інститутом ядерної фізики Академії наук Чеської Республіки та Інститутом археології НАН України, підписаного у 2021 році. Проект підтримала Європейська комісія, Міністерство освіти, Ґрантова агенція Чеської Республіки та Ґрантова агенція Карлового університету.

proukrainu

До теми також стаття Медіацентру УжНУ: "Стоянка первісних людей, що змінила уявлення про заселення Європи"