Ми вже писали про розслідування за результатами ЗНО і стало зрозуміло, що четвертий рік поспіль Закарпаття за результатами ЗНО займає останнє місце не через те, що в школах з мовою навчання національних меншин випускники слабо володіють українською мовою.

Фактично те саме було підтверджено експертами і на ІІ-му форуму ідей та рішень “Re:Open Zakarpattia”. Як заявила Лілія Гриневич, міністерка освіти та науки України 2016-2019 рр. , тут більше проблема з поганим рівнем освіти у віддалених селах.
«Має бути політика до підняття рівня освіти у гірських територіях, ця робота розпочалася, але вона йде надзвичайно мляво, бо потребує більшої підтримки», - каже експертка.
Лілія Гриневич також прокоментувала результати впровадження Закону про освіту, зокрема ст.7, яка стосується вивчення української мови представниками нацменшин. «Там, де проживає угорська громада, близько 70% випускників не могли подолати поріг ЗНО. Ці випускники не мали б перспектив продовжувати освіту в Україні. Цей поріг було знижено для випускників шкіл з мовою навчання нацменшин. Ми ще зрозуміли, їх не можна вчити так, як інших, бо це зовсім інша мовна група, для них справді складно вивчати українську мову. Ми почали робити цілу низку заходів, щоб адаптувати. І цей процес триває далі».

«Ми прагнемо до того, щоб українська система була інклюзивна, але не поступимося тим, що ці діти мають володіти державною українською мовою», - сказала Гриневич.

Народний депутат, член комітету з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук сказав, шо освітнє питання було одним з важливих під час обговорення реформ в Україні на зустрічі з делегаціями НАТО. Представники альянсу цікавились існуванням протиріч із національними меншинами в Україні через реформи в освітньому законодавстві.
Як зазначив Грищук, в Україні є дошкільне навчання мовами національних меншин, початкова школа проводиться мовами національних меншин із вивченням української мови. В 5 класі учні з національних меншин мають 20% навчання предметів українською мовою зі збільшенням до 40% у 9 класі, у старшій школі - до 60%.
“Дійсно, школярі мають знати державну мову, щоб мати доступ до вищої освіти, до роботи на державних посадах, оскільки зараз вимагається сертифікат володіння українською мовою”, - зазначив Грищук.
«Нам важливо зосередитися на тому, що лідером у всіх наших реформах є громадянське суспільство. І тому, якщо представники національних меншин різних регіонів будуть працювати над розвитком   громадянського суспільства, то все буде успішно». Таку думку висловив під час дискусії про якість освіти в мультикультурних регіонах   Сергій Квіт, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
«Неуспіхом буде стратегія самоізоляції і небажання розбиратися, що відбувається в цій країні, - каже Сергій Квіт. - Україна до всіх національних меншин ставиться як до своїх громадян і намагається давати їм всі можливості для реалізації. Не лише персональної, але й суспільної, наприклад, брати участь у житті всієї країни, інтегрувалися, обиралися у парламент, до органів місцевого самоврядування, щоб ставали членами уряду тощо. Тому створення проблем з мовним питанням і переведення його у політичну площину є абсолютно недоречним».
«Головне завдання української держави - щоб представники угорської громади змогли добре інтегруватися в українське суспільство. І я би дуже хотів, щоб лідери угорської громади теж поставили собі таке завдання», - пояснив Сергій Квіт.
Петро Мідянка, письменник та вчитель української мови здивований рівнем падіння освіти на Закарпатті, де, як склалося історично, за його словами, завжди були в пріоритеті європейські цінності.
«Наші земляки здобували освіту і у Будапешті, і у Празі. Та й ректором Санкт-Петербурзької академії був Михайло Балудянський, виходець із Закарпаття. І вихователь Гоголя - Іван Орлай, теж закарпатець», - каже Петро Мідянка.
Петро Мідянка, який вчителює у сільській школі на Закарпатті вже 40 років, розповів: «Більшість дітей, які до ходять до нашої школи, це заробітчанські діти. Це діти, чиї батьки були за кордоном, заробили якість кошти, які побачили, що там за чорну роботу можна отримати більші статки ніж тут, маючи диплом про вищу освіту. І вони не дуже контролювали дітей, як їх успіхи у школі, особливо,   коли їх цілий рік нема вдома. Вони думають, що важливіше забезпечити їх матеріально, дати гроші на чіпси, сухарики, а не купують якусь художню книжку».
Рівень освіти на Закарпатті швидше залежить від типу населеного пункту, де проживають учні, ніж від етнічного походження. Так вважає Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців України.
«Рівень складання ЗНО випускниками у місті Берогово та села Яноші зовсім різний. Оскільки рівень освіти у міських школах вищий, вищих фаховий рівень вчителів, забезпечення матеріалами. Такі ж проблеми мають школи у гірських районах», - каже Ласло Зубанич.- Державну мову треба знати на відповідному рівні. Але це не означає, що ми врешті-решт повинні освітню систему повністю зруйнувати. Ця динаміка розпочалася і набирає обертів».
Ласло Зубанич також зауважив, що результати останнього ЗНО свідчать, що більшість угорськомовних учнів мають кращі результати складання ЗНО з української мови. Це експерт пояснює тим, що цього разу не була обов’язковою українська література, з якої немає якісного забезпечення матеріалами та підручниками.
Експерт вважає, що перехід до викладання всіх предметів українською мовою у школах з мовою навчання нацменшин, є недоречним. Крім того, незаповненість вакансії викладачів української в угорськомовних  школах складає 50-60 осіб.
«Під час обговорень було порушено питання, чи готова громада угорської меншини визнати застосування статті 7 Закону про освіту (стаття передбачає, зокрема, викладання у школах нацменшин всіх предметів українською мовою – ред.). На мою думку, ні, оскільки міністерство не зробило жодних кроків для перепідготовки вчителів (тобто, щоб в школах нацменшин були двомовні вчителі), щоб забезпечити школи належною літературою, підготувати вчителів української мови та літератури. Кадрову проблему можна було б вирішити, якби держава надала, наприклад, стипендіальні місця в Ужгородському національному університеті. Такого досі не було. Також не уточнюється, які предмети будуть викладатися державною мовою в майбутньому. Тому так званий підготовчий період пройшов практично так, що ніхто нічого не знає.

Під час ухвалення Закону про освіту стверджувалося, що деякі предмети мають викладатися державною мовою, оскільки це поставить учнів етнічних шкіл у конкурентне становище. При цьому вони не думали, що це призведе до демонтажу системи освіти, яка функціонувала сотні років і базувалася на освіті рідною мовою. Оскільки ринкова система попиту та пропозиції переважає і в освіті, можливо, більшість угорських батьків подумає, що з 5 класу вони віддадуть свою дитину до приватної школи з угорською мовою. Тут ви вивчатимете всі інші предмети, крім української, рідною мовою. Тому що Закон про освіту це дозволяє.

Наразі майже 40% дітей на Закарпатті, які закінчують угорськомовну державну освіту, навчаються у приватних школах. Після 2023 року ця кількість може значно зрости, що, з одного боку, прискорить еміграцію, а з іншого – значно знизиться професійний рівень комунальних, двомовних навчальних закладів.

Іншою суттєвою проблемою є економічний примус, який найближчим часом оптимізує мережу установ через брак ресурсів: можуть відбутися злиття та закриття установ. А це рівнозначно еміграції сільської інтелігенції, яка нині є рушійною силою регіону», - сказав лідер Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич.