Між українським та словацьким аеропортами менше 100 км, і це може стати не бар’єром, а можливістю для більшої та вигідної взаємодії між летовищами. Про це йшлося під час зустрічі в словацьких Кошицях між українською (закарпатською) та словацькою сторонами, яка відбулася у липні.

Голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров та нещодавно призначений директор аеропорту Олег Коцюба (який не так давно працював у команді Петрова заступником, коли той очолював Закарпатську ОДА) поїхали до Словаччини з метою зондування можливостей співпраці між аеропортами Ужгорода та Кошиць.

Водночас, як розповів InfoPost. Media головний організатор цієї зустрічі, радник мера Кошице з питань міжнародної співпраці Едуард Бураш, зацікавленість у цій зустрічі була паритетною з обох боків.

«Ми просили у словацьких партнерів допомоги у відкритті регулярного рейсу з Ужгорода до Праги. Ми вважаємо, що цей рейс міг би бути цілком окупним і популярним з огляду на те, що у Чехії працює багато закарпатців», — розповів Олексій Петров.

Але вже цілком зрозуміло, що відкриття подібного рейсу не є швидкою справою. Зокрема, як каже Петров, виконавчий директор аеропорту Кошице австрієць Міхаел Тмей розповів на зустрічі, що свій рейс із Кошице до Праги запустили після 3-х років різних переговорів та вирішення бюрократичних питань.

У словаків була своя зацікавленість у співпраці. Як розповів нам Едуард Бураш, керівництво аеропортом Кошице запропонувало закарпатській владі запустити автобусний рейс між аеропортами. Цим автобусним рейсом могли би користуватися і потенційні українські пасажири авіарейсів із аеропорту Кошице, а також словаки могли б їхати до Ужгорода. Щоб із нашого аеропорту потім летіти до Києва.

За словами Петрова, ця ідея може мати перспективу, якщо такий автобус матиме спеціальні умови для перетину кордону (КПП «Ужгород — Вишнє Нємецьке»), інакше він нічим не вирізнятиметься від численних автобусних маршрутів між Україною і Словаччиною, в яких доводиться годинами стовбичити в чергах на кордоні.

Попередні експерименти з запуску автобусних та авіарейсів із Закарпаття

Варто нагадати, що обидва підняті на цій зустрічі питання вже свого часу обговорювалися і навіть були експерименти.

Зокрема, один із приватних підприємців з Ужгорода ще 5 років тому домовлявся вже з керівниками аеропорту Кошице про відкриття автобусного рейсу між аеропортами, і цей експеримент провалився, бо так і не було домовленості зі словацькою прикордонною службою щодо виокремлення лінії на митниці для цього рейсу. Українська сторона на це начебто була готова.

Невдалим був і запуск рейсу на Прагу. Так за ініціативи закарпатського підприємця, власника готелю «Прага» в Ужгороді — Юрія Бережника, у жовтні 2013 року відкрився авіарейс Ужгород—Прага. Політ здійснювала компанія Мотор-Січ літаком Ан140 двічі на тиждень.

Квитки коштували 120 євро в один бік і 250 в обидва боки.

Як пригадав нам Юрій Бережник, усього було здійснено 8 рейсів і потім польоти припинилися.

«Зараз зовсім інша річ. Рейс Ужгород—Прага потрібно запускати, і чим швидше, тим краще. Тоді ми не мали ні підтримку влади, ні підтримку медіа», — розповів він.

Чи можливе продовження історії?

На думку Юрія Бережника, зараз ситуація зовсім інша і рейс матиме шалений попит.

«Словаччина закрила транзит через свою територію і всі буси з нашими заробітчанами їдуть через Угорщину. На угорських кордонах величезні черги. Люди інколи перебувають на кордонах по 15—20 годин. При цьому заробітчани платять за переїзд по 100 євро. То невже не краще сісти на літак за ті ж таки 100 євро і через дві години вже бути у Празі? Звичайно, що краще, і цей рейс однозначно став би популярним. Просто уявіть собі, що щороку візовим центром видається 150 тисяч віз нашим заробітчанам і щотижня до Чехії їдуть понад 50 великих автобусів і сотні мікроавтобусів із заробітчанами», — каже Юрій Бережник.

З його слів є багато нюансів, на які варто звернути увагу, і один із них — кінцевий пункт.

«Чехи можуть запропонувати нашій стороні інші аеропорти, а не Прагу, але нам варто настояти саме на Празі, і лише як запасний варіант це може бути Пардубіце, і в жодному разі не Брно чи Карлові Вари. Це важливе питання логістики», — каже Бережник.

Тепер багато що залежить від наполегливості нашої влади та керівника аеропорту «Ужгород». Проект відкриття рейсу на Прагу цілком реальний. І саме цей рейс може потягнути за собою відкриття інших внутрішніх рейсів із Ужгорода.

Як справи з авіасполученням Закарпаття з аеропортами Києва, Дебрецена та Сату-Маре?

Хоча варто зауважити, що наразі єдиний напрямок Київ—Ужгород—Київ тричі на тиждень, який було запущено з 2 червня, є неочікувано популярним. Завантаженість ледь не кожного рейсу складає понад 80 %, а інколи і всі 100 %. Більше того, вже був випадок, коли компанія Widnrose робила додатковий 4-й рейс за цим маршрутом.

До слова, за тією ж логікою, що й співпраця між аеропортом Ужгорода та Кошиць, могла би вибудовуватися співпраця Закарпаття з аеропортами угорського та румунського прикордоння.

У першу чергу йдеться про аеропорт Дебрецена, що розташований від кордону з Україною на відстані 130 км і де розташований хаб Wizz Air. Більше того, Дебрецен за останні кілька років перетворився на другий після Будапешта економічний та інвестиційний центр Угорщини. Саме тут BMW планує збудувати новий завод, і до слова, саме через Дебрецен пролягає інтерсіті Мукачево—Будапешт, який потребує вдосконалення щодо швидкості та комфорту.

Крім того, на відстані менше 40 км від кордону з Україною розташований аеропорт у румунському місті Сату-Маре (до Ужгорода відстань складає близько 140 км), звідки наразі є рейси до Лондона, Парижа та Франкфурта. Директор цього летовища нещодавно прилітав на своєму літаку в Ужгород задля промоції малої авіації, як усередині країни, так і міжнародної. Ми поспілкувалися з ним про перспективи розвитку регіональних аеропортів, — тема, з якої румунський фахівець отримав MBA в Австрії.

Також поруч із Сату-Маре є аеропорт Бая-Маре, який орієнтований більше на внутрішні рейси Румунією.

Петро Гойс, спеціально для InfoPost.Media

ДОВІДКА

Компанія Letisko Košice — аеропорт Кошице є приватнодержавною. Після завершення процесу приватизації в 2006 році 66 % акцій компанії було придбано Міжнародним аеропортом Відня. Решта 34 % акцій досі належить Словацькій Республіці у особі Міністерства транспорту та будівництва.

Компанією керує Рада директорів, головою та виконавчим директором якої є австрієць Міхаел Тмей.