В Ужгороді відбулася нарада членів Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин за участі керівників області, представників структурних підрозділів ОДА, керівників громадських об’єднань національних меншин.

Голова профільного Комітету парламенту Дмитро Лубінець зауважив, що розробкою нової редакції закону України «Про національні меншини» Комітет почав займатися з власної ініціативи, зважаючи на актуальність доцільності якісного оновлення діючого закону.

Головна причина: діючий з 1992 року закон втратив свою актуальність, а деякі його положення прямо протирічать іншим законам, які були прийняті з того часу.

Своїми думками з приводу ситуації у міжнаціональній сфері Закарпаття з парламентарями поділилися представник департаменту культури, національностей та релігій облдержадміністрації Олександр Лях, голова Громадської організації «Демократична спілка угорців України» Ласлов Зубанич, заступник голови Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття» Йосип Борто, заступник голови Громадської організації «Матіца Словенська в Україні» Габріелла Бровді, керівники ромських та русинських національно-культурних товариств.

Хоча, на перший погляд, така форма обговорення відповідає тим вимогам, які передбачає законодавство та рекомендації міжнародних організацій (у т. ч. Венеціанська комісія) для подібної законотворчої діяльності, власне законопроект, який був винесений на обговорення, учасникам закарпатського форуму для ознайомлення наданий не був. Для розгляду надавалася тільки 10-сторінкова презентація, в якій викладалися основні принципи та тези запланованого для розробки законопроекту. Незважаючи на це і завдячуючи загальноукраїнським об’єднанням громадських організацій національних меншин, представники громадських структур угорської меншини Закарпаття повною мірою «володіли ситуацією» і виступили з відповідними пропозиціями щодо внесення необхідних правок до розроблюваного нового закону.

Демократична спілка угорців України до тексту законопроекту сформулювала конкретні пропозиції і висловила певні загальні критичні зауваження.

Зокрема, було наголошено, що нормативно-правова база, яка регулює цю сферу суспільних відносин, на день появи цього проекту закону в Україні вже сформована і складається, зокрема, з відповідних норм Конституції України, чинного Закону України «Про національні меншини в Україні» та приписів низки міжнародно-правових документів. Окремі правила щодо реалізації таких прав містяться також у законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної», норми яких суттєво звужують гарантовані Конституцією і міжнародними документами права національних меншин.

Так ДСУУ вважає, що фіксується порушення Конституції у питаннях реалізації права національних меншин на одержання освіти рідною мовою і на вільне використання своєї рідної мови. Тобто, є явне порушення Конституції щодо звуження існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів. У законопроекті відсутня імплементація міжнародно-правових зобов’язань або є вибірковість в імплементації окремих принципів і норм, обов’язкових для України міжнародно-правових документів, їх викладено у формулюваннях, у яких втрачається їхнє змістове навантаження.

На відміну від діючого закону, не врегульовано механізми реалізації права на участь у політичному житті як на рівні місцевих, так і державних органів влади. Також зауважується декларативність, неконкретність сформульованих норм щодо прав національних меншин, що з огляду на інші закони, які суттєво обмежують права національних меншин (наприклад, норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»), слугуватиме не справі забезпечення прав, а закріпленню ще одним законом порушення прав національних меншин.

Крім того, у проекті закону не виконуються вимоги пункту 3 частини 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо подання на розгляд Верховної Ради України проекту закону щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин, зокрема, щодо порядку використання мов національних меншин у процесі виборів і референдумів та у назвах органів державної влади, органів влади. Хоча по цих питаннях врегулювання слід здійснити саме у цьому законі.

У своєму виступі голова Демократичної спілки угорців України Ласлов Зубанич вітав винесення Президентом України на розгляд парламенту законопроект «Про корінні народи України», вважаючи, що у разі поширення його дії на національні меншини він слугуватиме відповідною правовою базою для забезпечення розвитку всіх національних громад України.

Ласлов Зубанич також проінформував присутніх членів Комітету про переписку ДСУУ з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кремінем, Кабінетом Міністрів України в особі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою, темою якої була власне діяльність «мовного омбудсмена». Голова ДСУУ висловив упевненість, що до належного і повсякденного використання державної мови доцільно спонукати виключно позитивними прикладами, а залякування і погрози з цього приводу є тільки контрпродуктивними.

Реагуючи на висловлені зауваження та пропозиції, голова Комітету Дмитро Любінець запевнив присутніх, що всі зауваження будуть ретельно вивчені і, за можливості, враховані при подальшій розробці законопроекту, однак остаточні рішення щодо тексту запропонованого законодавчого акту прийматимуться парламентськими фракціями. Щодо проблематики «корінних народів», то народний депутат зауважив, що головним принципом президентського законопроекту є теза, згідно з якою тільки ті національні громади повинні отримати статус «корінного народу», які не мають матірних держав (тобто в даному випадку це кримські татари, кримчаки і караїми). Розглядається також можливість надати такий ста- тус ромам, але це питання потребує подальших консультацій.

Що стосується права національних меншин на використання власної національної символіки, найближчим часом очікується врегулювання і цього питання, повідомив Любінець. З його слів, передбачається дозволити відповідно унормоване використання національних прапорів, супроти використання символів іноземних держав (в українському сенсі використання гімнів входить саме до останньої категорії).

Пресслужба ДСУУ