Ви ходите у карпатські гори? І що ви очікуєте там побачити: незаймані природні краєвиди до самого обрію чи техногенно змінений ландшафт? А ось ініціатори будівництва вітрової електростанції на Полонині Боржава вважають, що розташування на ній вітряків сприятиме розвитку туристичної галузі в регіоні



Суть проекту – розташувати на Полонині Боржава 34-х вітряки (у Свалявському та Воловецькому районах), що генеруватимуть електричну енергію з вітру, а його на цій полонині вистачає.

Прихильники відновлювальних джерел енергії, якими є і ми, можуть запитати – в чому ж проблема?

Вітровий потенціал Полонини сприятливий, а перехід людства на відновлювальні джерела енергії невідворотний у перспективі кількох десятиліть через негативний вплив наслідків спалювання   традиційного викопного палива на клімат Землі.

Саме тому у світі стрімко розвивають технології використання енергії природних стихій: вітру, сонця, течії річок, геотермальної енергії та ін.

Однак проект побудови ВЕС на Полонині Боржава викликає багато питань у екологів, біологів, туристів, спортсменів та місцевого населення.

ЧОМУ БОРЖАВА ВАЖЛИВА

Полонина Боржава – один з найбільш мальовничих куточків Українських Карпат і водночас – один з найлегших туристичних маршрутів, який привертає сотні тисяч відвідувачів щороку.

Взимку тут працює гірськолижний курорт, а влітку проводять змагання з даунхілу, дельта- і парапланеризму та інших видів спорту.

Це одна з найвищих і найдовших полонин в українській частині Карпат, її вершини досягають висоти   1681 (г. Стій), 1598 (г. Великий Верх) та 1517 метрів (г. Магура-Жиде). Досі жодний інвестор, який бажає   побудувати ВЕС в Україні, не заходив так "далеко" – плануючи електростанцію так високо в Карпатах.

Вітряки на Боржаві ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ" планує розмістити по гребеню Полонини, тобто на її найвищих точках на всій її протяжності, адже згадані 34 вітряки – лише перший етап проекту, який передбачає 48 вітряків.

Сумарна протяжність ліній, вздовж яких планується поставити вітряки, збудувати дорогу шириною   8 м і прокласти підземний кабель – 30 км!

У повідомленні про плановану діяльність, яке забудовник оприлюднив на сайті Мінприроди, вказано, що висота опор майбутніх вітряків – від 80 до 140 метрів. Довжина лопатей не вказана, але у детальних планах територій (ДПТ), розроблених спеціально для планування цієї ВЕС у Свалявському та Воловецькому районах, наведені моделі вітряків, які можуть встановити.

Діаметр ротора для цих моделей – від 70 до 125 метрів. Це одначє, що на вершині Боржавського хребта планується поставити вітряки висотою від 115 до майже 200 метрів!

ВЕС – це не тільки вітряки, які стирчатимуть по гребеню Полонини, але й транформаторна підстанція, кілька розподільчих пунктів, ремонтно-експлуатаційна база, майданчики для складування обладнання, дороги і кабелі у траншеях.

І усе це на вершині Боржавського хребта!

Для будівництва вітропарку інвестор вже отримав в оренду земельні ділянки, площа кожної з них займає 1 га або менше, і які розкидані по всьому хребту Боржави.

Виділені ділянки займають лише невелику частину території, яку фактично задіють у будівництві.

За проектом, мають провести масштабні земляні роботи – побудувати дороги та під’їзні шляхи, стоянки для техобслуговування вітрових установок, викопати траншеї глибиною близько 2-х метрів для прокладання електричних кабелів на всій протяжності розташування вітряків (30 км), і з Полонини вниз ще кілька кілометрів до підстанції у Воловці.

Результат буде охоплювати територію, в десятки разів більшу за розмір ділянок, оформлених в оренду для реалізації проекту.


КОМУ ЦЕ ЗАГРОЖУЄ

Закарпатська область – на 2 місці за зсувонебезпечністю в Україні.

Порушення стійкості гірських порід при прокладанні доріг, викопуванні котлованів та вирівнюванні будівельних майданчиків може призвести до зсувів та обвалів.

Найбільші брили та уламки скочуватимуться донизу, руйнуючи все на своєму шляху й утворюючи природні дамби.

Через будівництво знімуть частину рослинного покриву, який виконує ґрунтоутримуючу та снігозатримуючу функції, що значно підвищить небезпеку повеней, особливо у весняний період танення снігу.

Втручання у цілісність грунтів спричинить порушення гідрологічного та геохімічного режиму місцевих річок,   що призведе до непередбачуваних наслідків і може нашкодити господарству прилеглих районів.

Окреме питання – під’їздні шляхи до будівництва.

Хто бував у карпатських горах, добре знає, як виглядають там дороги – глибокі колії вперемішку з кам’янистими розмитими дощами ділянками, з крутими поворотами і підйомами, які підкорить не кожен позашляховик.

Щоб на Полонину міг заїхати спецтранспорт, що перевозить лопаті вітрових турбін (а їх довжина – 30-50 м), дороги повинні мати ухил не більше 12-15% і радіус поворотів мінімум 38 метрів.

Жодна з наявних доріг на відроги Боржави не дозволить проїхати такій техніці. Тому заявлена забудовником "реконструкція" доріг обернеться будівництвом нових.

З ДПТ зрозуміло, що частина дороги з Воловця на Полонину проходитиме по території лісу, що вірогідно, буде потребувати його вирубки.

БАЧЕННЯ ЕКОЛОГІВ

Полонина Боржава включена до Смарагдової мережі України (номер в реєстрі UA0000263), яка є частиною всеєвропейської екологічної мережі територій, що мають особливе природоохоронне значення.

Рішенням Постійного Комітету Бернської конвенції, стороною якої є Україна, Полонина Боржава визначена територією, важливою для збереження природи у масштабах всієї Європи.

Смарагдову мережу створюють на виконання міжнародних зобов’язань у рамках Ради Європи та положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (2014).

Тому будівництво ВЕС на Полонині Боржава суперечитиме виконанню Україною взятих на себе зобов’язань у природоохоронній сфері.

Територію Полонини Боржава ще з 2007 року планують включити до національного парку "Ждимир", цце вказано у Програмі перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки, її затвердила Закарпатська облрада 12 січня 2006року, №695.

Боржава обрана для створення національного парку і вже включена у Смарагдову мережу не випадково.

Чимало рідкісних видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України, вимирають, адже практично не залишилось в Україні полонин, збережених у дикому стані.

Хіба що кілька територій у існуючих нацпарках… і – Боржава. Тому це   місце є вкрай важливим для виживання рідкісних карпатських видів флори і фауни.


На територіях, які планують задіяти у будівництво ВЕС, зростає кілька видів з Червоної книги України. Багато видів птахів використовує територію Полонини для гніздування та харчування, серед них – занесений до Червоної книги тетерук.


БАЧЕННЯ ТУРИСТІВ

Наразі туризм – один з основних видів використання території полонини.

Через всю Боржаву прокладені промарковані піші туристичні маршрути, тут практикують вело- та гірськолижний туризм.

Полонина Боржава – єдине в Україні місце для гірських польотів на парапланах і дельтапланах.

Тут проводять міжнародні спортивні змагання, а також одне з улюблених місць фотографів-пейзажистів.

Уявіть: ви йдете у гори, щоб помилуватися гірськими краєвидами, дати "оку відпочити", насолодитись омріяною тишею...

І бачите вітряки, які на Боржаві буде видно на великі відстані, вони ще й підсвічуватимуться уночі.

Ці вітряки зіпсують краєвид майже всім, хто ходить у цю частину карпатських гір.

Чи доводилось вам бувати під активними вітряками? Навряд чи приємно ходити по гірському хребту біля трансформаторної підстанції, що гуде.

Аеродинамічний шум лопатей вітряків також буде відчутним, враховуючи відсутність значного фонового шуму на віддаленій від населених пунктів полонині.

Якщо вас спіткає такий досвід, чи приїдете ви ще у таке місце відпочити?

Ці питання турбують місцевих, котрі не вірять у слова інвестора, що завдяки вітрякам збільшиться потік туристів.

БАЧЕННЯ МІСЦЕВИХ ЖИТЕЛІВ

Навколишня природа для місцевих мешканців – їхній хліб, адже багато жителів Воловецього, Свалявського та Міжгірського районів, на території яких розташована Полонина Боржава, заробляють, приймаючи туристів.

Однак думки місцевих та влади щодо побудови ВЕС на Боржаві поділені.

Міжгірський район, зокрема Пилипецька сільська рада, виступає проти.

Окрім псування естетики краєводу, вітряки перешкоджатимуть розвиненому тут гірськолижному туризму, адже зимою на лопатях вітряків намерзає сніг і лід, який при їх обертанні розлітається на значні відстані.

Тому він створюватиме небезпеку для   всіх, хто перебуває поблизу вітрових установок.

Масштабні будроботи при спорудженні ВЕС знищать великі площі чорничників.

Оскільки у сезонному зборі чорниць задіяна значна частина місцевих з прилеглих районів, це вплине на їх заробіток.

Чорничники відносяться до природного типу оселищ, яке в складі території Смарагдової мережі "Полонина Боржава", Україна зобов’язалась зберігати на міжнародному рівні.

Пилипецька сільська рада обурюється, бо на її території не ініціювали жодні громадські слухання щодо запланованої ВЕС, хоча це зачіпає інтереси громади та може поставити хрест на туристичному розвитку місцевості.

За їх повідомленням, держоргани влади Міжгірського району не дали жодних офіційних дозволів щодо побудови ВЕС на Боржаві.

А ось влада Свалявського та Воловецького районів ЗА проект, вони замовили та погодили детальні плани територій з розташування ВЕС на Полонині Боржава.

Частина місцевих обгрунтовують підтримку тим, що з’явиться дорога на Полонину, яка сприятиме розвитку регіону і заохотить до них інвесторів.

Наразі чітку позицію у справі будови вітряків на Полонині Боржава має зайняти Мінекології, адже саме від нього залежатиме, чи проведуть оцінку впливу проекту на довкілля у транскордонному контексті, адже через Боржаву пролягає міжнародний міграційний шлях птахів, а вона сама має охоронний статус європейського рівня.

Але найкращим варіантом вирішення цієї ситуації   був би пошук інвестором альтернативного місця для побудови ВЕС, де б не зачіпалися інтереси охорони природи, туризму та місцевого населення.

Катерина Борисенко, еколог, Олексій Василюк, Українська природоохоронна группа, для УП.Життя

admin