Як ви проводите свою суботу? А ось цілий загін невідомих людей (назвемо їх "газетними волонтерами") в останній день жовтня відразу з відкриттям газетних точок здійснив гуртову закупівлю нашого видання. Скажете, совпаденіє? Не думаву. Бо на носі другий тур, і для когось (із синіми галицькими очима) не всі друковані слова йдуть на користь. Ось він і гатить грошенятами, яких у нього очевидно — до блуду.  

Відомо, що особисті доходи пересічного газетного продавця залежать від проценту з реалізації. І тут така собі середньостатистична продавчиня, якій торгувати аж цілий тиждень, стикається з ділемою, бо підходить якийсь дядько або парубок і пропонує скупити все нараз, за секунду, "на корню", "під кліп ока". І по роздрібній, замітьте собі, ціні! Не гуртовій, а роздрібній! Себто, собі на шкоду.

І роблять вони цю процедуру, як повідомляють реалізатори, задля того, аби (тільки не смійтеся) "роздати близьким та друзям" або "облагодіяти малоїмущих"... Ви таке колись бачили? Адже перед виборами, як правило, газетами "задармо" переповнені всі під'їзди, всі поштові скриньки. Від кількості газет для близьких, друзів, багатих та бідних — аж голова кругом іде, а тут отакоє!

Може, на Галичині цього не знають?! І що, скажіть, ця скупка вам дасть, нешановні? Ті ж самі граблі, адже знову про вас піде молва, що ви тримаєте ужгородців, які не є для вас ані рідними, ані шанованими, за бидло, якого можна купити за бабло, якому можна заткати рота та якому можна допомогти заплющити вуха від правдивого слова. Ну, не дебілізм?

Роздайте краще не газети, а ці ваші гроші малозабезпеченим! Хоча, скоріш за все, це не ваші гроші. А гроші, вкрадені від ужгородців на численних оборудках із "замінованими" сесіями міськради і таке інше. Прийшли нажертися? А пак — в автобус (на фото) і назад на Галичину?

Принаймні, рекламу газеті зробили просто немислиму: постійні покупці тепер тиждень ганятимуться за цим випуском (мовляв, ЩО ж ТАМ ТАКЕ БУЛО?), будуть благати — дайте хоч почитати. І все це для нас — задарь як для газети, яка в один момент отримала і цілу армію безплатних розповсюджувачів, і цілу армію дармових рекламних агентів. Ура! Щиро дякуємо. Адже, крім того, своїми незграбними діями ви підказали нам ще й цілу купу методів протидії. Що тут скажеш, молодці. Отак , видно, і в Ужгороді збиралися господарювати, най Бог заварує від такого лиха...

++++++++++++++++++++++++++
Суботня спроба андріївців зачистити інформаційний простір Ужгорода через тотальну закупівлю газети "РІО" викликала своєрідну народну ініціативу.

У всі доступні способи ужгородці повідомляють про візити до газетних кіосків якихось "мутних типів" наглого виду, які зненацька полюбили читати.

Повідомляється, що поскільки ранкові балачки "оптовиків" на тему "купую для друзів" або "роздам біднякам" у полудень вже не спрацьовували, істинні наміри цих вузьколобих читачів стали проявлятися у погрозах.

Там, де їм ввічливо відмовляли продати "РІО" мішками або пачками, кажуть, ті моментально переходили на нелітературний стиль та пропонували тут же на місці порівняти вартість газети і вартість здоров'я кіоскера (звичайно, міліція у цей момент чекала на офіційні заяви, бо інакше ж вона і не поворухнеться).

Знайшлися й любителі давати поради. Так, студентка з вулиці Міцкевича запропонувала газетним продавцям варіант продажу, коли "гуртом дорожче", наприклад, вроздріб газета коштує 3 гривні, а якщо гуртом, предлагати розбишакам по 5 грн. за штуку. Річ у тім, вважає обдарована дівчина, що ті, хто так прагне "облагодіяти бідних", візьмуть для них і по 10.

Військовий, який відпочивав на набережній, нагадав святоє писаніє в частині "час розкидувати і час збирати". Він має на увазі, що ще тиждень назад бригада галицького КОНЬДИДАТа ("коньдидат" або "кіньдидат", бо виявляється, той родом не закарпатський, а із села Конюхів Стрийської губернії), так ось ця бригада розкидувала свої газетьонки, а тепер збирає чужу пресу. Отже, на думку досвідченого військового, слід організувати альтернативний газетний батальйон із абсолютно "дзеркальними" намірами: збирати андріївське і розповсюджувати своє.

Сердитого виду дід з "кравчучкою" сказав, що "ці зайди і по головах підуть", а отже наш справжній ужгородський (а не той що стрийського розливу) кандидат має поставити вимогу перед правоохоронцями, аби ті забезпечили охорону не лише газетних мереж, але і редакцій газет, пропагандистів-агітаторів, розносчиків агітматеріалів. Не кажучи вже про безпеку 15 листопада виборців, спостерігачів, членів комісій. А також аби міліція була не лише всередині пунктів голосування, а і біля них, там, де крутять "карусель", підкуповують та залякують виборців.

Молодий футболіст зі шкільного подвір'я слушно зауважив, що якщо Андріїв мовчить як партизан про скупку газет, про які молодик знає від бабці, то напевно так воно і є. Хіба завтра почне кричати, що я не я і хата не моя.

Любитель велосипедних прогулянок по набці (себто по набережній) каже, що чув, ніби Андріїв вкрав у Чубірки ідею велодоріжок вздовж Ужа і при цьому заявив, що він людина справи, а не політик. Та, якщо ти не політик, то якого тоді хрєна профінансув таку паскудну справу як гуртова скупка газет? Так міг зробити тільки політик. Але геть хрєновий — із тих мерзотних часів, коли комуняки вилучали книжки дисидентів та саміздатівську літературу, викорінюючи кожне критичне слово та кожну альтернативну думку. Місце таких "політиків" — на полігоні захоронення твердих побутових відходів, що під Барвінком.  

Пелехатий бородань у скверику навпроти СБУ в розмові заявив, що знає, для чого навіть після виборів місцями триває асфальтування. Бо, каже, що Ратушняк пропонує приєднатися до своєї команди панів Чубірку, Качура та пані Бадиду, а Андріїв (якщо вистачить грошей на другий тур) свій "мерський" кадровий потенціал зміцнить, взявши заступником Довбака Вітю Погорелого. От він і старається. До речі, Чубірка, Качур та Бадида, сказав бородатий, В ПРИНЦИПІ не можуть відмовитися від пропозиції, адже вони тижнями з усіх плакатів палко хотіли покращити, очистити і т.ін. наше місто, тож буде нелогічно, якщо разом із досадним програшем і ці світлі бажання зникнуть. Не в посаді ж справа, правда?

Увага, у пабі на Підградській один із клієнтів зголосився на спонсорство в акції "Злови газетного скупщика-оптовика". Дає 1500 грн. за одну душу (тушку). Гарантує чемне поводження при допиті,   безкоштовне фотографування, PR у соцмережах та трансфер до закладів перевиховування на Мукачівській або Ракоці.

А ось середнього віку жіночка, яка зустрілася на Фединця біля "Хесед Шпіра", трохи не по темі зауважила, мовляв, для чого на пл. Дружби Народів саме тепер, уже після виборів так недоречно з'явилася реклама партії 5.10. Напевно, малося на увазі, що їй таки ближче партія з назвою 7.40.

До речі, місцями друкована газета ще лишилася, а електронна на сайті http://www.rionews.com.ua/ — вже до Ваших послуг.

Далі буде.
     
Інтернат  

admin