1. Новини
  2. ПОДІЇ

Великдень у житті русинів-українців Закарпаття

admin 08.04.2013 10:07 ПОДІЇ

Важливе значення у весняному циклі календарних обрядів закарпатських українців мав Великдень.

Дослідники народних звичаїв присв’ятили йому цілий ряд статтей, які публікувалися на сторінках закарпатських часописів 20 – 40 р.р. ХХ ст До кращих з них слід віднести матеріали І. Панькевича «Весняні великодні ігри та пісні» й «Пасхальні обичаї на селах Пряшівської Руси» , Василя Довгуна «Паска давно» , Олекси Бели «Обичаї в селі Жукові під час великого посту» . Місткі деталі, що стосуються великодних обрядів, знаходимо і в статті В. Гнатюка «Гуцули» .
Вчений вважає, що свято Пасхи – це перемога весни над зимою. Починається весняний цикл Благовіщенням, яке вважається у гуцулів найбільшим святом і водночас дуже підходящим для різних ворожінь. Зокрема, у той день виходять стрільці на високу гору перед сходом сонця і, як тільки воно з’явиться, стріляють у нього, потім лягають горілиць на землю, накривають обличчя хусткою і засинають. У сні їм бачиться різна звірина. І справді – потім вони вбивають усяку звірину. А з яйця, що знесе того дня курка, можна вивести домовика, носячи його 9 днів під лівою пахвою. Дослідник подає також опис обряду розпису писанок та поминального обряду за покійниками – грібки.
У згаданій статті В. Довгуна подано опис деяких давніх обрядів, ритуалів і звичаїв, пов’язаних з Пасхою. Зокрема, у Великодну п’ятницю, під час вечірні, ґаздиня замішує тісто в спеціальному кориті, кладе його на стіл, а зверху – три вербові прути і прикриває. Попівночі, коли запіє перший півень, підмішує квас. У суботу натоплюють піч заздалегідь заготовленими для цього випадку дровами і великою круглою лопатою саджають пасху в піч. Коли посадять пасху, хапають вербові прути, біжать з ними у хлів і злегка б’ють худобу, щоб, як швидко розвивається верба, так скоро поправлялася худоба після поганої зимівлі. Прути засовують за гряду у хліві.
Наводяться й інші цікаві деталі. Після посвячення пасхи сім’я сідає за стіл. Батько бере велику паску, вирізає з неї 12 шматків, 11 відкладає, 12-ий викидає через вікно, яке того дня більше не відчиняють. Після обіду женуть хоч на годину худобу в поле. До хвоста тваринам прив’язують червону нитку – від злих очей. Як зайде сонце, паску та інше свячене їсти не можна, бо буде падати град.
У статті Олекси Бели «Обичаї в с. Жуково під час великодного посту» звертається увага на окремі давні обряди великодного циклу. Наприклад, щоб пасха була красна, на замішане тісто кладуть котики (міцьку), і мати обнімає свою дочку, передаючи печивові майбутню красу дочки. Або, скажімо, коли пасху посадять у піч, три рази підскакують, щоб вона росла велика.
І. Панькевич у дослідженні «Весняні великодні ігри та пісні» дає характеристику давніх, дохристиянських мотивів у великодньому циклові свят і обрядів, зокрема хороводів – дівочих ігор зі співами і танцями. Метою їх, на думку вченого, є розбудити сили природи до життя, піднести їх життєву здатність ( ігри «Гая дюндя», «Качки гнати», «У коструба», танець «Кривий» тощо). Головним завданням статті І. Панькевич вважав звернення уваги учителів і сільської інтелігенції на старі обрядові пережитки, щоб зібрати їх як залишки давньої культури і світогляду нашого народу і зберегти для прийдешніх поколінь .
У статті Ф. Потушняка «Паска в народном віруванню» автор зазначає, що паску печуть з пшеничної муки (хоча раніше пекли з житньої) у вигляді великого круглого хліба. Печуть її у четвер або суботу. У середу або п’ятницю ґаздиня зробить у пасхальному кориті «причину» (квашене тісто), накриє скатертиною, а зверху покладе «шутку» (котики), що символізує квітучість і силу життя. На другий день ґаздиня кладе паску в піч, причому вдягнута у гуню (символ багатства). Щоб паска росла, підскакують. Якщо паска в печі росте, це віщує добрий урожай, коли западає на середині – то на смерть.
Дослідник описує процес підготовки паски до освячення та після цього обряду. Зокрема, люди вірили в те, що доки паска в хаті, до неї не може приступити нечистота. Миша, як нечисте створіння, якщо з’їсть шматок паски, то у неї виростуть крила і вона перетвориться в лилика (кажана). Окришки з паски викидають у город і з них має вирости зілля «божа мати».
Таким чином, як правильно вважає Ф. Потушняк, паска в народнім світогляді має значення чогось найліпшого, найдобрішого і тим самим набуває головного становища в традиційному ритуалі, символізуючи саме животворне сонце (його форму), яке дає світові тепло, хліб, а цим самим – і все життя.

"Трибуна"

admin

Коментарі :


 

 

 

Погода
Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

ПОДІЇ

Оголошення

Архів новин

Липень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
2025
1950
1951
1952
1953
1954
1955
1956
1957
1958
1959
1960
1961
1962
1963
1964
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
2025
2026
2027
2028
2029
2030
2031
2032
2033
2034
2035
2036
2037
2038
2039
2040
2041
2042
2043
2044
2045
2046
2047
2048
2049
2050
НдлПндВтрСрдЧтвПтнСбт
29
30
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
1
2
00:00
01:00
02:00
03:00
04:00
05:00
06:00
07:00
08:00
09:00
10:00
11:00
12:00
13:00
14:00
15:00
16:00
17:00
18:00
19:00
20:00
21:00
22:00
23:00

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат