Федір Ващук, в.о. ректора УжНУ, доктор технічних наук, професор зустрівся із ветеранами наукової праці – викладачами і професорами, які кілька десятків років свого життя віддали Ужгородському університетові.

Більше двохсот поважних та іменитих науковців зібралося у великому залі Інституту економіки та міжнародних відносин УжНУ, де, як правило, відбуваються найважливіші зібрання університету.

Керівник вишу привітав присутніх із 67-ю річницею університету, яку відзначатимуть вже 18 жовтня.

Федір Ващук зауважив, що і сам понад 20 років провів саме в Ужгородському університеті – навчаючись тут, працюючи лаборантом, асистентом, викладачем, старшим викладачем, доцентом, докторантом.

«Я з великою відповідальністю сприйняв те, що мені довірили очолити альма-матер. А у вас прошу активно долучитися до процесу прийняття рішень, допомогти порадою. Це велика честь для мене очолити такий поважний колектив, - сказав на зустрічі Федір Ващук. – Маю намір відродити славу Ужгородського університету, щоб до епітетів «найстарший» та «найбільший» додалися ще й «найпотужніший» і «найбільш розвинений».

В.о. ректора поділився із університетськими старійшинами першими враженнями з часу свого призначення, оскільки за цей час зустрівся з переважною більшістю студентських і викладацьких колективів. «З тими підрозділами і факультетами, де ще не побував, обов’язково зустрінуся і, як це було досі, жодного рішення з реорганізації не буде прийнято без відповідного погодження з елітою того чи іншого підрозділу, якого торкнулася реорганізація», - запевнив керівник.

Він також наголосив, що освітній і викладацький потенціал УжНУ надзвичайно високий – таким є висновок після вивчення документів, звітів, об’єктивних показників, за якими взагалі визначається діяльність університету. Тобто це офіційна, а не суб’єктивна позиція.

Натомість фінансові документи та стан матеріальної бази справляють не надто приємне враження. «Я зустрічаюся з працівниками із 7.30 до пізнього вечора, щоб сформувати уявлення про відправну точку, у якій ми знаходимося. І вже навіть, мушу зізнатися, мав депресивний настрій, декілька разів хотів просто написати заяву… Рятує те, що, не зважаючи на скрутний економічний стан, я надзвичайно задоволений викладацьким колективом, науковим і студентським потенціалом. Чесно скажу, що не чекав такого рівня навчальної роботи. Хоча є у мене і ряд претензій, як у кожного керівника, щодо технічних питань, але рівнем студентської підготовки та якістю освіти я задоволений.

Університет, не зважаючи ні на що, зберіг вирішальні позиції і могутність свого наукового потенціалу. Мені здається, що головне – це люди, які тут працюють. Саме на їхніх плечах це все і збереглося», - каже в.о. ректора.

Водночас Ф. Ващук звернув увагу присутніх на ряд проблемних питань. Зокрема, щодо написання і захисту наукових робіт у час, коли чимало керівників вважають, що кандидатські можна просто придбати. «Скільки раніше треба було попрацювати, щоб потрапити на викладацьку посаду! Роками побути асистентами, ретельно готуватися, це був цілий життєвий шлях і ми вважали своїм величезним досягненням стати доцентом. А професорами взагалі були одиниці і ми на них молилися. Сьогодні ж – не встиг захистити кандидатську – подає на доцента. За рік – вже на посаду професора кафедри. Ця комерціалізація робить величезну шкоду цілій системі освіти України. Я можу говорити про це, бо пройшов шлях увесь шлях – від лаборанта до ректора. Крім того, я побував у майже всіх університетах України і у багатьох вузів Європи. До речі, ця проблема і там присутня», - каже Ф.Ващук. Водночас він додав, що у такі рамки освітян поклали економічні обставини.

Новопризначений ректор торкнувся і питання університетської землі, незаконно зайнятої різними структурами: «У мене не вистачає слів через таке недбале ставлення до земель. Якби ними користуватися з розумом, то університет міг отримати на розвиток колосальні кошти. Натомість цілі гектари незаконно віддані за безцінь у приватну власність. Крім того, маємо біля 140 тисяч площ будівель університету. З них ефективно використовується для наукової і навчальної роботи може трохи більше половини. А 4 факультети взагалі проводять навчання у будівлях, які не здані в експлуатацію!»

У ході розмови Федір Ващук пообіцяв припинити принизливу практику, за якої викладачі старшого віку повинні випрошувати дозвіл на продовження роботи. «Питання, хто йде на пенсію, не ректорат повинен вирішувати, а сама людина. І якщо вона хоче працювати – слава Богу! За 17 років роботи у ЗакДУ я не звільнив жодного пенсіонера! З власного навчання я мало пригадую молодь, але кожного професора пам’ятаю. Без них університет ризикує стати оголеною комерційною структурою. Ви не чужі люди і не сумісники. Яка справа декану, скільки кому років? З нового року усі працівники зараховуватимуться на однакових умовах, без поділу за віком. За цієї ознакою не буде звільнена ні одна людина. Навпаки, я вас дуже прошу активно включитися в життя університету. Взяти у свої руки наставництво молодих педагогів».

Звертаючись до професорів та докторів наук, Федір Ващук зауважив: «Мені скоро виповниться 53 роки, тож я також відношу себе до старшого покоління. Я знаю, що ви, як і я, особливо не байдужі до розвитку університету. Тому прошу вас допомогти. Особливо у час, коли я буду займатися подоланням економічної кризи – у найближчі декілька місяців».

Учасники зустрічі позитивно сприйняли слова і пропозиції керівника вишу.  
http://zaholovok.com.ua

admin