Спальні райони є у всіх великих містах і проблема скрізь одна й та сама – люди живуть розрізнено, а інколи не знайомі навіть сусіди на одному поверсі.

На Закарпатті крупні спальні райони є у Мукачеві (Росвигово) та Ужгороді (Перемоги). Трішки активізувалося громадське життя після створення ОСББ, а ще мешканці спальних мікрорайонів беруть участь у конкурсах Громадських проектів. Але цього замало.

Під час відвідин Естонії ми навідалися в район столиці Таллінна Ласнамяє. Район, який має свій герб та прапор. Щоб були зрозумілими його масштаби, то лише деякі цифри: район складається з 17-ти окремих мікрорайонів, тут побудовано 650 багатоквартирних будинків. У Ласнамяє проживає 80 тисяч людей і якби цей район Таллінна вирішив стати самостійним містом, то став би третім містом Естонії після Таллінна та Тарту.

Найактивніше район розбудовувався в 1960-х роках. Після відкриття тут крупного заводу “Двігатєль” однотипні багатоповерхівки будувалися дуже швидкими темпами.

Звичайно ж, зараз тут є парки відпочинку, різні культурно-мистецькі об’єкти, хороше транспортне сполучення з центром міста. Але, як і у всіх спальних районах, тут відчувалася певна депресивність і здебільшого через те, що люди мало контактують та фактично була дуже слабка громадська активність.

Однак, останнім часом виникли проекти, які саме покликані активізувати цю активність. Ми зустрілися з активістом “Ласнаідея” Антоном Кюналом. Він бібліотекар в університеті і, проживаючи в спальному районі, запалився ідеєю якось активізувати людей. Антон пригадує як з друзями просто вирішили пофарбувати автобусну зупинку в районі. Вийшло гарно, а головне – люди дізналися, що це справа рук звичайних активістів і що зробити щось гарне можна і самому, але потрібно організуватися.

Саме завдячуючи Антону та його колегам у мікрорайоні згодом було створено проект “Сад Ласна”. Так сталося, що неподалік багатоповерхівки, де мешкає Антон, була будівля колишнього дитячого садочка з відповідною територією. Поруч було побудовано новий дитячий садочок і старий садок стояв порожнім, а його територія занепадала. У Антона Кюнала виникла ідея створити на цій території… городи. Тобто, цілком безкоштовно мешканці навколишніх багатоповерхівок могли собі взяти зовсім маленький шматочок землі, зробити дерев’яний каркас, насипати землі і посадити якусь зеленину чи овочі для власних потреб.

“Територія старого садочка пустувала, але через неї пролягають стежки, якими проходить щодня багато людей. Ми отримали згоду від влади і відразу ж почали розвішувати оголошення про можливість зробити собі невеличку клумбу для вирощування овочів. Спочатку люди ставилися скептично, але потім побачили наші перші грядки і справа зрушила з місця”, – розповідає Антон Кюнал.

Згодом тут вже з’явився стенд, який фактично пояснював саму ідею. Мешканців багатоповерхівок Таллінна закликали до екологічного мислення, коли городину можна було вирощувати без пластику та хімії. Закликали мешканців і до активного громадського життя та добросусідства.

Як розповів Антон Кюнал, хтось вмів добре малювати або знався на комп’ютерній графіці і він радо долучався до того, щоб робити афіші та оголошення. Хтось мав відповідну аграрну освіту і радо надавав консультації. Хтось взявся створювати сторінку проекту у соцмережах та поширювати новини. Ну а потім понеслося. Територія старого садочка стала не просто городами, а центром дозвілля. Тут постійно проводяться різні заходи, квести, ігри, а влітку люди радо збираються на перегляди повнометражних фільмів чи концертів.

“Люди почали активно спілкуватися, обмінюватися досвідом, просто з’являлися нові друзі. Але головне – наш досвід став прикладом. Зараз у районі Ласнамяє створено вже з десяток подібних територій і всі вони дуже популярні у мешканців”, – каже Антон Кюнал.

Варто також додати, що такі громадські території не фінансуються бюджетом району чи міста. Якщо потрібно щось організувати і для цього потрібні якісь кошти, то все фінансується з волонтерських внесків. Але при цьому в Естонії існує так званих Фонд інтеграції, який може виділити певні кошти на проекти, які зближають людей. І саме під створення подібних садів кошти можна отримати і з таких Фондів.

Чи може бути цей досвід корисним для нас? Звичайно ж, може, бо у нас так само багато ініціативних людей, які прагнуть активнішого спілкування і покращення дозвілля. Потрібен тільки поштовх. Ну і розуміння влади.

Петро Гойс спеціально для InfoPost.Media.