З вокалістом гурту «Триставісім» Павлом Геновим і бас-гітаристом Андрієм Шаповаловим ми записували інтерв’ю рік тому напередодні їхнього концерту в Ужгороді. Вже ніби за традицією цього разу теж зустрілися за тиждень до музичної події.

У складі гурту протягом річного періоду нічого не змінилося, однак у творчому плані «Триставісім» активно розвивається: відзняли мультиплікаційний кліп, два нові музичні кліпи, записали пісні до міні-альбому, виступали на фестивалях і концертах. Їхній новий кліп про життя закарпатських полісменів «Рейнджери», який презентували кілька тижнів тому, став однією з перших музичних робіт про нову поліцію в українському музпросторі.

Тож в інтерв’ю ProZak.info хлопці розповіли про зйомки кліпу, а також про інші приємні несподіванки, які чекають фанів «Триставісім» найближчим часом, зокрема, про випуск нового альбому й концерт «Варошська туса», що відбудеться вже 22 квітня.

— Минулого разу в інтерв’ю ви розповідали про плани гурту на найближчий час. Чи вдалося їх реалізувати? Яким був цей рік для гурту «Триставісім»?

Павло: Ми записали 5 нових пісень, які будемо презентувати на найближчому концерті в Ужгороді. Вже домовилися, що оформимо все це в міні-альбом, який буде передвісником другого повноформатника. Над назвою альбому ми ще думаємо, одна з запропонованих назв — «Варошська туса». Швидше за все, так і буде (Усміхається — Авт.).

Андрій: Протягом року в нас були концерти в Польщі, Києві, Ужгороді. Чимало фестивалів за нашої участі було на Закарпатті. Наразі готуємося до нового концерту в Ужгороді.

— Знаю, що були і зйомки кліпів, які дуже добре поширюються в мережі…

П.: На концерті минулого року відбулася презентація мульт­фільму «Наша файта», який ми зробили спільно з хлопцями з «Нашої файти». Це відео стало найпопулярнішим серед наших кліпів. Мультфільм створили за історією, яку вигадали самі. Вона про супергероїв, котрі рятують світ музикою.

А.: Щодо інших кліпів, то минулого року приблизно в такий час ми відзняли кліп «Коли в Ужгороді цвітуть сакури». Це друге   за популярністю наше відео. Воно цікаве тим, що зроблене у стилі «one shot», тобто без монтажу, одним дублем. Кліп побудований на дещо стьобній історії, якою ми хотіли привернути увагу ужгороців, а також туристів, котрі приїжджають у місто, до проблеми знищення сакури. Бо фотографуватися біля неї можна, але виламувати гілки не обов’язково.

— Першу з пісень, яка ввійшла до міні-альбому — «Рейнджери», ви вже презентували з новим кліпом. Чи складними були зйомки? Чи є вже реакція полісменів на неї?

П.: Коли написали пісню «Рейнджери», не думали, що вона буде пов’язана з нацполіцією. На одній із репетицій я подумав, що пісня пасує до теми Нацполіції й було би непогано підтримати хлопців і дівчат, бо вони не завжди чують у свою адресу щось хороше. Спочатку хотіли зробити стьоб, вигадати диких західних поліцаїв, але це неправда. Насправді в нас працюють хороші хлопці й дівчата.

Мені здається, що пісня може бути сприйнята неоднозначно. У тексті трапляються закарпатські слова в дещо жартівливій манері. Хоча одне українське видання, для якого я давав коментар про вихід кліпу, вказало у статті, що закарпатський рок-гурт написав гімн Нацполіції (Усміхається — Авт.).

А.: Ми хотіли презентувати кліп на презентації Нацполіції в Ужгороді, але виникали певні труднощі, тому терміни довелося перенести.   Ми знімали його впродовж місяця по 2—3 години на день. Усього в кліпі близько 20 сцен, і хоча кожна займає 6—10 секунд, але щоб її відзняти, довелося чимало попрацювати. Увесь кліп відзнято від першої особи. Ми сконструювали спеціальний шолом, на який повісили камеру, тому його вага була близько 6 кілограмів. Люди, які знімаються у кліпі, носили цей шолом на собі. Спортсменка, до прикладу, фехтувала в ньому, що було взагалі важко. До того ж ми знімали на широкоформатний об’єктив, тому відстань у реальності   й крізь камеру була різною. Але завдяки професіоналам, які знають свою справу, кліп вдалося зняти. Для мене найскладніші були зйомки бігу, бо мені довелося бігати на набережній, у Невицькому, тому я набігав нормальну відстань — тривалістю близько 4 годин, хоча з усього цього у кліпі вийшло кілька секунд (Усміхається — Авт.).

— Чи заробляє на себе гурт?

П.: Нещодавні відео, які ми представили, зробили з підтримкою друзів, котрі бажають долучитися до наших ідей, аби зробити цю справу максимально якісно. Цього разу нам допомогли хлопці з «Chemodan photo&video’s», які взялися за реалізацію кліпу «Рейнджери». Наразі самі забезпечуємо репетиції, організували свою студію, друкуємо диски, футболки до концертів.

А.: Словом, якщо хтось думає, що ми заробляємо мільйони, то це не так.

— Що для гурту «Триставісім» сьогодні найважливіше?

А.: Найважливіше, щоб люди прийшли до нас на концерт і відірвалися разом із нами (Усміхається — Авт.).

П.: Сьогодні найважливіше, щоб у нас була змога робити свою справу й ми робили це за будь-яких умов. До речі, минулого року ми зібрали рекордну кількість людей на концерті — понад 500, для Ужгорода це дуже багато. В нас людей важко витягнути на концерт. Ми намагаємося робити це власними силами, бо дуже любимо, коли збирається багато людей і коли є класна енергія й усі задоволені з цього. Тому запрошуємо всіх 22 квітня до нас на концерт. Постараємося відіграти наразі найбільший наш концерт.

Наталія Каралкіна, Фото Віктора Дьоміна