Передусім хочу наголосити, що збірка вибраних пісень Юрія Шипа «Шиліякі співанки» пропонується любителям слова та музики з нагоди 70-ліття з дня народження поета.

Тож вона в його житті — ювілейна. Вона цікава ще й тим, що становить майже все краще з пісенного набутку письменника (близько 400 творів, покладених на музику). В пісенні шати зодягнули їх такі відомі знавці й творці музичних жанрів, як Микола Попенко, Василь Гайдук, Михайло Керецман, Василь Панцо, Петро Матій та інші композитори. Причому їх не тільки велика кількість, але й, що найважливіше, вони мають високу художню якість. Далеко не кожному піснетворцеві суджено сягнути такого злету. Хоч, на жаль, не все найліпше з пісенної творчості поета потрапило в «Шиліякі співанки». Маю на увазі розгорнуті хорові та концертні твори Миколи Попенка та Василя Гайдука «Ввійди в святу епоху», «Благовіщення», «Божа Мати», «Чотири радості», «Титан», «Великий Малорос», «Невмируща» тощо. Мабуть, тому, що партитура цих творів широкосяжна, а обсяг книжки — не безмежний.

Як на мене, то сама назва видання надзвичайно вдала, бо слово «шиліякі» здавна прописане й популярне в нашому краї і звучить пісенно. Має збірне значення множинності (в даному випадку за формою та змістом пісень).

Книжка — різножанрова. Тут є віртуальні твори для мішаного жіночого й чоловічого хору, жіночого вокального ансамблю, класичного та естрадного вокальних чоловічих квартетів, а також дуети, солоспіви, чимало пісень для дитячого хору, юнацького багатоголосового і вокального ансамблю. Значна кількість є і духовних пісень, що найбільш мелодійні, щедрі своєю гармонічною фактурою. Твори соціального змісту пройняті суворішою мелодикою та гармонією, розмаїтіші глибиною філософського осмислення життя. Серед них є і такі, в яких із болем висловлюється тривога за долю довкілля, за сучасне та прийдешнє людства.

Юрій Шип — автор 31 книжки лірики, гумору та сатири, байок і
публіцистики. Він удостоєний трьох крайових премій: ім. Федора Потушняка (двічі), Президента Карпатської України та Героя України о. Августина Волошина і Всеукраїнської — ім. Леоніда Глібова. Одна з них (ім. Федора Потушняка) — за пісенну творчість. Збірник вибраних пісень «Шиліякі співанки» красномовно засвідчує, що удостоєний цієї літературної відзнаки Юрій Васильович цілком заслужено як чарівник слова в музичному світі.

Осмислюючи зміст «Вши¬-
ліяких співанок», охоче приєднуюся до високої оцінки пісенних творів на слова Юрія Шипа, сказаних у передмовах до його попередніх книжок Петром Скунцем («Співаничок для діточок», «Од Мокрого до Сасова»), Петром Матієм («Заспіваймо з Гайдуком»), Юрієм Чорі («Соло під небом»), а також Миколою Попенком, Михайлом Керецманом, Віктором Теличком, Дмитром Федакою, Василем Гайдуком, Василем Густі, Дмитром Кремінем та іншими відомими письменниками, композиторами, літературознавцями та музикознавцями у вступних словах до інших його книжок і в багатьох часописах. До речі, й про ті, що вже добре апробовані й прописані в репертуарах Державного заслуженого академічного Закарпатського народного хору України, академічного камерного хору «Кантус», багатьох церковних і світських сценічних колективів, професійних, аматорських ансамблів і солістів. Чимало з них успішно прозвучали й за межами України (у США, Канаді, країнах Західної Європи, в тому числі й на радіо «Ватикан», а пісня «Квітка Голгофи» надрукована в американському журналі «Патріархат»). У Польщі я мала безпосередню нагоду бути свідком того, як стоячи слухали й аплодували зі сльозами на очах пісні на слова Юрія Шипа (музика — Василь Панцо) «Спаси нас, Боже, і помилуй» у виконанні народного вокального ансамблю «Красія»...

Загалом у книзі широко представлені поезії автора в різноманітних музичних жанрах (естрадних, хорових, камерних та сольних). Деякі з них за змістом близькі до біблійних текстів, зручні для виконання. Окремі строфи побожних текстів Юрія Шипа мають глибокий християнський зміст. Їх силабо-тонічне віршування нагадує метрику своєрідних ірмосів (пісні про Христове Різдво, Страсті Господні, Воскресіння, Богородицю та Житіє Святих і Богоугодників).

Більшість творів «Шиліяких співанок» скомпоновані в народнопісенному стилі, легкі для виконання і, за словами заслуженого артиста України Миколи Попенка, зворушують та лягають на струни серця і душі. Вони близькі й зрозумілі любителям виміряного співу з основним хоралом органуму поліфонічного змісту з ритмічними тривалостями нот. Їм властиві евфонічні (багатозвучні) мовленеві та музичні форми голосу, що відповідають нормам та логіці музичного мислення, зручні для оригінальних чейсів (чергування сольних імпровізацій). Чимало творів можуть бути з успіхом використані в концертних залах для струнно-смичкових та духових ансамблів і хорів. Окремі з них мають грайливий характер, гнучку інтонаційну виразність, просту структуру, дотепний характер і розважальний зміст, сприятливі для вираження баритонів, басів, сопрано, альтів, скрипок, фортепіано тощо.

Крім високохудожніх виховних набожних та ліричних творів, а також філософського та патріотичного змісту, в «Шиліяких співанках» є і чимало вдало скомпонованих розважальних шлягерів, сленгів, особливо популярних пісень морального змісту для різних вікових груп. Вибагливій музичній моді підпорядковані урочисті кантати, вокальні, хорові та інструментальні твори (розділи «Дарую серце небесам», «А я в смутку заспіваю», «Щоб Срібна Земля зеленіла», «Пісенні присвяти» тощо).

Вважаю, що така глибокодуховна поетична думка й хист Юрія Шипа у творах, які стали піснями, дуже вчасні та всім нам потрібні в такий складний час невпевненості в завтрашньому дні. Адже вони зворушують душу, заклично вселяють надію, оживляють нашу генетичну пам’ять, апелюють до сумління красою людяності, сповідуючи Добро, Світло та Любов.

Думаю, що було би гріхом, якби не видали цю книгу, й переконана, що той, хто прилучився до того, щоб вона побачила світ, матиме заслугу перед Богом і людьми, котрі небайдужі та щиро вболівають про долю справжнього мистецтва рідного краю.

Наталія Петій-Потапчук, заслужений працівник культури України, кавалер Ордена княгині Ольги, художній керівник та головний диригент Державного заслуженого академічного
Закарпатського народного хору України, доцент