У Ботанічному саду УжНУ цвіте дерево-ліра, посаджене 1951 року.

Флористичну екзотику нашого міста — тюльпани на дереві — помічає не кожен перехожий, хоча в Ужгороді нараховують шість місць квітування ліріодендрона. У дослівному перекладі — дерево-ліра, яке є родичем магно¬лії, росте по всьому Закарпаттю: багато дерев є на Мукачівщині, Ужгородщині.

Чимале за розмірами дерево саме зараз зачаровує відві¬дувачів Ботанічного саду УжНУ. Розквітло у травні, вабитиме красою у червні й навіть ціле літо на ньому з’являтимуться поодинокі тюльпани.

Посаджене це тюльпанове дерево у 1951 році. Рослину заввишки півметра привезли з парку села Чертеж, що на Ужгородщині. Саме там росте одне з найстаріших дерев. Родослівну тюльпанових, умови, за яких їм найкраще квітується, а також методи розмноження найкраще знає Діана Мельниченко, аспірантка біологічного факультету, працівниця Ботсаду УжНУ. Близько року вона досліджує тюльпанові дерева для написання дисертації «Біологічні особливості росту та розвитку ліріодендрона в умовах Ужгородського району».

Біля дерева у Ботанічному саду постійно стоїть драбина, щоб Діана могла спостерігати за ним у будь-який час доби. На гілках зав’язані мішечки. Це для того, щоб перевірити, чи проходить самозапилення у цієї рослини без участі комах. Восени аспірантка збере ці плоди вручну і подивиться, чи відбувся процес. Наразі вона проводить досліди з пилком, який висіває на поживне середовище та перевіряє, чи пилок життєздатний.

Саме від квітів, які нагадують бутони тюльпанів, дерево дістало свою назву. Розпускаються вони на кінцях гілок і виділяють багато нектару, що, звісно, приваблює комах. Але квітка без аромату. До того ж через зелене забарвлення перехожий не одразу помітить квіти. Хоча помаранчева облямівка всередині чашечки з кожною добою цвітіння стає насиченішою.

«На Закарпатті багато ліріо¬дендронів. Час висаджування приблизно однаковий, мода на тюльпанові дерева з’явилася в 40—60-ті роки минулого століття. Ці дерева практично не вражаються шкідниками і хворобами, хоча на відміну від інших, вони крихкі. Здатні переносити морози, але не сильні. Молоді дерева вже при – 12 °С можуть примерзнути й затримати цвітіння на кілька років. Від морозу гілки можуть повністю змінити напрями розвитку. Дорослі ліріодендрони витримують пониження до –25 °С
і короткочасні –30 °С. На Закарпатті також буває значне пониження температур, хоча загалом клімат сприятливий для тюльпанових дерев. Якщо спостерігаються теплі зими впродовж багатьох років, то дерево може зацвісти на восьмому році життя.   Підвищення температури до +30 °С і вище ці дерева витримують дуже добре. Цьогорічний весняний приморозок до –10 °С спричинив підмерзання пагонів», — розповідає Діана Мельниченко.

Наукових джерел із описами тюльпанових дерев обмаль. У підручнику Степана Фодора «Екзоти Закарпаття» зазначено, що їхня інтродукція у нашому краї активно пройшла у 1900 році, а привезли його з Північної Америки. Також у наукових джерелах описують, що дерево живе близько 500 років.

Експериментує працівниця Ботсаду і з методом живцювання, проводить досліди у кілька етапів. Висіває пилок у сприятливе середовище і через годину-дві спостерігає, чи проростає пилок. Вона пояснює, як відрізнити квітку, розпущену щойно, з тією, яка квітує вже кілька днів. Новий тюльпан має більш складені тичинки, які утворюють рівне коло. На другу добу змінюється забарвлення: стає насиченішим і ширшим, для приваблення комах. Тюльпанове дерево вважають одним із найбільш медоносних дерев північної частини США.

Дерево-ліра дуже добре уживається з іншими рослинами, а також витримує спеку. За розмірами воно вдвічі-втричі більше, ніж сакура. Ліріодендрон — це один із найкращих варіантів паркових дерев. «Дерево робить велику шатроподібну крону, яка може влітку захищати людей від сонця. Його добре висаджувати вздовж річок, бо за рахунок потужної кореневої системи утримує берег і захищає від паводка. Дерево не дає плодів, що теж є актуальним в умовах міста», — вважає аспірантка.

В Ужгороді тюльпанові дерева зосереджені у старій частині міста. Їх можна побачити на вулицях Цегольнянській, Собранецькій перед Держсан¬епідемстанцією, на території колишнього зеленгоспу, а також на перехресті вулиць неподалік площі Народної. У Ботсаду родич магнолії посаджений біля неї ж, одразу при вході на територію, тому не зволікайте, якщо не встигли побачити екзотичні тюльпани на дереві.

Наталія Каралкіна