Після «Щедрика» збираються дивувати «Вівцями».

Один із найвідоміших закарпатських гуртів характеризує свій стиль виконання як рок із елементами академічної музики і закарпатського фольклору. Більшість пісень написані говіркою. Назва також автентична: у перекладі з русинської «рокаш» означає «гурт» і разом із тим має корінь «рок», позначаючи стиль музики.

З часу заснування гурту в 2008 році колектив уже встигли оцінити такі «гуру» українського шоу-бізнесу, як Олег Скрипка та Святослав Вакарчук. Перший активно підтримував «Rock-H» на проекті «Свіжа кров», другий замовив у закарпатців композицію для Інтернет-концерту. У листопаді минулого року гурт брав участь у зйомках програми «Музика для дорослих із Марією Бурмакою» на телеканалі ТВі. Апогеєм музичних здобутків став випуск дебютного альбому «In Vinko Veritas» та зйомки святкового ролика на пісню «Щедрик». У такий спосіб хлопці змусили краян «підспівувати» їм наприкінці 2011-го, бо відео стало музичним символом зимових свят на Закарпатті. За два тижні перегляду на порталі You Tube «Щедрик» подивилися понад 10 тис. разів.

Незважаючи на певні зміни у складі та репертуарі гурту з часу його заснування, за словами лідера Віктора Янца, «Rock-H» всі ці роки тримається ідейної купи. З колишніми учасниками хлопці у хороших стосунках, нещодавно разом відіграли сольний концерт у одному з мукачівських пабів. Зараз колектив складається з п’яти учасників: Віктор Янцо — клавішні, композитор, бек-вокал, Іштван Халус — вокал, Мар’ян Криськув — гітара, звукорежисер, саунд-продюсер, Родіон Sun Lion — бас-гітара, Володимир Ульянов — ударні.

— Чи був у «Rock-H» момент, коли після виступу мали стовідсоткову впевненість, що це і є справжня слава?

Віктор: Це сталося після проекту «Свіжа кров». Тоді була можливість поспілкуватися з музичними продюсерами, провідними спеціалістами українського шоу-бізнесу. Вони звернули увагу на те, що наші тексти написані діалектом із використанням елементів фольклору, сказали, щоб ми працювали саме в цьому напрямку. Про це ж неодноразово говорили нам і Святослав Вакарчук, і Олег Скрипка. Ці люди ставлять знак якості. Тому що зробити хороший продукт — це тільки половина роботи. Легко спалахнути, та важко горіти. Треба постійно підтримувати полум’я, підвищувати якість.

— Чого очікуєте від альбому «In Vinko Veritas»?

Мар’ян: Будемо чекати відгуків слухачів, бо в першу чергу вони мають оцінити це.

Віктор: Від нового альбому хочемо отримати розуміння того, як далі потрібно працювати, у якому напрямку «Rock-H» розвиватися далі. Чи це буде більш роковий, чи фольковий, чи шансонно-попсовий звук. Тому що у структуру «In Vinko Veritas» увійшло дуже багато різних композицій, у тому числі експериментальних.

— Кліп «Щедрик» активно поширюється в Інтернеті, має багато схвальних відгуків. Чи зацікавилися ним закарпатські канали як комерційним продуктом?

Віктор: На М2 зараз активно йде ротація кліпу «Щедрик». Не применшую рівень закарпатських каналів, але треба прагнути кращого, тому ми взяли курс на всеукраїнське телебачення з високим рейтингом переглядів: М1, М2, RU TV. Одна з їхніх постійних умов — мати ексклюзив. Новий продукт не можна розповсюджувати, поки не минуть два тижні його трансляції на цих каналах. Оскільки ми вже витримали цей термін, тепер будемо вести перемовини з місцевим телебаченням.

— Чи вигідно на Закарпатті займатися музикою?

Мар’ян: Якщо думати виключно про те, як заробити багато грошей, то музика стане виключно комерційною річчю, а це вже не творчість.

Віктор: Дивлячись, що від цього хочеш отримати. Якщо мільйони доларів, то тут їх не заробиш, треба йти в Європу. Багато що тримається на ентузіазмі. Тому перше правило —займатися музикою не задля вигоди. Можу вам сказати, що приблизно рік тому «Rock-H» вийшов на самоокупність, що доволі важливо. Ми вже можемо дозволити собі відкладати з концертів, знімати кліпи, робити іміджеві поїздки за власний рахунок.

— Де найдалі доводилося мати концерт і як із закордонними турами?

Іштван: В Україні це Харків. Там ми побували під час минулорічного туру. Щодо того, де би хотіли побувати, то з європейських країн, перш за все, відіграли би в Польщі, Угорщині, Словаччині, тобто у своїх географічних сусідів.

— А як щодо «зірковості»: чи впізнають на вулиці?

Віктор: Не є самоціллю для «Rock-H», щоб за нами бігали фанати, вони є тільки   показником роботи. Подеколи слава навіть заважає. Але якщо гурт упізнають — значить у правильному руслі рухаємося. Наприклад, назву для альбому «In Vinko Veritas» запропонувала наша прихильниця з Луцька.

— Як пройшов минулорічний тур по Україні, чи не виникало труднощів із текстами пісень, написаними діалектом?

Віктор: Тур по Україні дав свої результати: допоміг зрозуміти, що працюємо у правильному руслі. Ми справді грали в тих містах, де закарпатського діалекту не розуміють і, мабуть, ніколи не чули. Коли після концерту запитували в людей, чи зрозуміла їм пісня, вони відповідали, що жодних проблем не виникає. Тобто немає мовного бар’єра. І це насправді основне завдання музики, бо вона є міжнародною мовою, яку не можна прив’язувати до вербального втілення. Для виконавців це значна перевага, що дає можливість працювати навіть із будь-якою говіркою. Я, наприклад, слухаю пісні англійською мовою, половину з яких не розумію взагалі, але ж це не заважає їм ставати моїми улюбленими композиціями та світовими хітами.

— Знімати кліпи на Закарпатті — це частина проекту чи вимушена необхідність?

Віктор: Це частина проекту «Rock-H». Ми взяли за ціль пропагувати все те, що притаманне нашому краю, починаючи з мови і закінчуючи атракціями та культурними пам’ятками. Вже знімали в Мукачівському, Чинадіївському замках, у горах, старовинних частинах міст. Раніше в репертуарі гурту були пісні англійською, був поп-рок, але зараз прагнемо чистоти стилю. До нового альбому ввійшла тільки одна пісня французькою мовою.  

— Де зйомки кліпів були найцікавіші?

Віктор: Найцікавіше і найприємніше було, що перед тим ми знімали кліп «Вінко», дуже багато вклали сил і енергії, знімали «Дай ми, мила», виклалися ще більше, «Вівці» — ще більше. Кліп «Щедрик» знімали всього дві години, докладаючи мінімальних зусиль, а результат поки що він показав найвищий. Я не знаю, чим це пояснити: чи це залежить від того, скільки коштів вкласти у зйомки кліпу, чи від того, як його будуть сприймати.

— Чи є в «Rock-H» творча межа і чи не збирається він зі часом перейти на попсу?

Родіон: Старими себе не відчуваємо, розвиватися є куди, а зупинятися рано.

Іштван: Залежить від того, що розуміти під попсою. Я думаю, що «Rock-H» і зараз звучить для дуже широкого кола слухачів.

Мар’ян: Люди погоджуються на подібні пропозиції, якщо їм пропонують покращувати те, що вони роблять зараз. Для того, щоб повністю змінити формат, легше набрати зовсім нових виконавців.

— Останні два роки в гурту були активними, тож чого очікуєте від 2012-го?

Віктор: Щоб виграла наша збірна на «Євро» (сміється). Насправді очікуємо продовження тієї тенденції, яка була дотепер. Все йшло з наростанням, було дуже логічно і правильно. Адже ми активно працюємо останні два роки. До того часу ми придивлялися, вичікували, вирішували, в якому стилі нам узагалі потрібно працювати. Зараз уже визначилися, тому тримаємося цього курсу. Як кажуть, не за горами другий альбом, тобто все добре.

Серед майбутніх запланованих проектів кліп «Вівці». Минуло майже півроку, як ми почали його знімати, дуже багато сил уже витратили. Спочатку знімали в горах, потім у Середнянському, Чинадіївському замках, тому дуже велику ставку робимо на «Вівці». Якщо на презентації «Щедрика» я казав, що це так, не відеокліп, а ролик нашвидкуруч, тому не дуже критикуйте, то тепер бачимо неочікуваний результат. «Вівці» повинні підтвердити нашу тенденцію до покращення. Це має бути краще, ніж «Вінко», «Дай ми, мила», «Щедрик». Ми будемо працювати до останнього.

Наталія Каралкіна