В Ужгороді за бездіяльності міліції знищують відомого селекціонера, який вивів морозостійкий сорт екзотичного фрукта.

Про ужгородського селекціонера Генріха Стратона, який вивів морозостійкий сорт ківі, вже написано чимало. 20 років життя чоловік присвятив вирощуванню екзотичного фрукта. Весь цей час плоди й саджанці ківі Генріх роздавав охочим безкоштовно. Та коли виведені ужгородські фрукти почали приносити прибуток, у пана Стратона з’явилися неабиякі проблеми. Спочатку на біолога напали і жорстоко побили, потім підкинули наркотики, а згодом викрали саджанців більше, ніж на мільйон гривень. Кому міг стати поперек шляху ужгородський селекціонер, спробував з’ясувати наш кореспондент.


ЗНАННЯ І ВМІННЯ СЕЛЕКЦІОНЕРА ДЛЯ ЗБАГАЧЕННЯ ВИКОРИСТОВУ¬ВАВ... ОДНО¬КЛАСНИК

З паном Генріхом зустрічаємося в одній із ужгородських кав’ярень. Затягуючи цигарку, біолог ділиться спогадами про початок роботи над створенням українського ківі.

— Я з батьком узявся виводити наше ківі ще з 1992 року, — каже пан Стратон. —   До того лише знав, що ця рослина не має конкретної батьківщини і коріння, а була селекційним способом вперше виведена в Новій Зеландії.

Десь у середині 90-х на мікроскопічній ділянці біля нашої п’ятиповерхівки в Ужгороді дали перші плоди морозостійкі (до мінус 20 градусів) саджанці, які я виводив із насіння понад 15 різновидів ківі. Трохи згодом заздрісний сусід сокирою повирубував усі кущі. Проте нам вдалося зберегти рослини, пересадивши їх у безпечніше місце. Ішов час, ми збирали непогані врожаї, більшу частину яких роздавали знайомим та друзям. Ділилися й саджанцями. Згодом, після публікацій у пресі, в мене стрімко зросла кількість замовників на саджанці. Я зрозумів, що сам впоратися не зможу…

Відтак Генріх Стратон разом із однокласником Володимиром Чепаканичем створив фірму «Ківі-ленд». У співзасновники взяв свого товариша Василя Логіна. Замовлення зростали, але так званий компаньйон ужгородського селекціонера, котрий забажав стати генеральним директором згаданої фірми, не звітував за жодну зароблену копійку. Натомість не забував без грошей систематично брати в пана Генріха саджанці під замовлення. На той час борг «партнера» перед селекціонером уже перевалив за 60 тисяч гривень. Звичайно, так довго тривати не могло, тим більше, що до біолога почали телефонувати обурені люди, які перерахували кошти «Ківі-ленду», а саджанців не отримали. Тому Генріх Стратон вирішив порвати з фірмою й зажерливим однокласником і займатися справою одноосібно.

САДЖАНЦІ ДЛЯ ЮЩЕНКА, РОЗБИТА ГОЛОВА І ПІДКИНУТИЙ МЕТАМФЕТАМІН

— Востаннє зустрівся з ними 16 травня, — пригадує Генріх Стратон. — Знову почув ту саму пісню, що, мовляв, грошей немає. Тоді дав їм востаннє 30 штук саджанців. Казали, що отримали замовлення від Віктора Ющенка. Я попередив, що більше жодної рослини не віддам. Звідти поїхав додому на вулицю Тіхого. Таксі під’їхало прямо під під’їзд. Не встиг зробити кілька кроків, як відчув сильний удар по голові. Били не руками — биткою або чимось ще важчим. Подруга знайшла мене непритомного в калюжі крові. Пізніше з’ясувалося, що били в ділянку основи черепа, тобто все могло скінчитися ще гірше…

Наступного дня пан Генріх написав заяву в міськвідділ. За півроку міліція не знайшла жодної зачіпки в цій справі. Натомість неприємності для селекціонера лише починалися. Приблизно через місяць після нападу до біолога приїхав його однокласник і колишній партнер Володимир Чепканич, що перебував у стані алкогольного сп’яніння. Він вимагав саджанці, а відтак почав стріляти з травматичної зброї по теплицях. Рослин чоловік не отримав, зате Генріх Стратон запідозрив, що горе-товариш може бути причетним до нічного нападу.

Ще через місяць творця закарпатського ківі в центрі Ужгорода затримують працівники обласного відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків. Міліціонери без пояснень повезли чоловіка на дачу, де якраз на замовлення мав відправлятися вантаж ківі. На диво, без будь-якої навченої собаки і будь-яких перевірок усього вантажу міліціонери витягли єдину з 55 коробок і на самому дні виявили пакет із білим порошком. Селекціонер пізніше помітив, що саме ця коробка була помічена ручкою.

— Ще дивнішим було те, що тоді мені не пред’явили жодних звинувачень, навіть дозволили відправити вантаж, — веде далі Генріх. — Хоча, як пізніше з’ясувалося, в пакеті був метамфетамін. Я зрозумів, що мене вирішили «підвісити», аби потім шантажувати.

Від великих проблем біолога врятували друзі, котрі порадили одразу ж після наркоісторії дати прес-конференцію. Надання справі публічності спрацювало. Працівники БНОНу відчепилися. Без будь-яких пояснень, викликів чи відкриття або закриття справи.

ВИКРАДЕННЯ НА МІЛЬЙОН…

У серпні в Стратона стався новий «сюрприз»: невідомі вдерлися в теплицю і викорчували 5000 саджанців.

— Я був ошелешений побаченим, — пригадує Генріх. — За слідами злочину було помітно, що рослини незграбно згрібали, ламаючи їх. Найприкріше, що на той час майже кожен із кущів був уже під замовленням…

За кілька тижнів така ж доля спіткала і теплиці Генріха Стратона у Верхньому Солотвині на Ужгородщині. Там викрали 4000 саджанців. До крадіжки, очевидно, готувалися, отруїли сторожову собаку. Якщо врахувати, що один саджанець коштує 120 гривень, то збитки від свавілля становили понад мільйон.

Чоловік написав заяви по обох фактах, у них вказав прізвища підозрюваних у злочині. Але в Ужгородському міському управлінні МВС справу закрили, керуючись сміхотворним аргументом, мовляв, рослини унікальні, тому неможливо визначити їх вартість. Відтак — ст. 6 пункт 2 КПК України — відсутність складу злочину. За другим фактом в Ужгородському райвідділі справу таки порушили, але без зазначення суми збитків. Однак за три місяці від міліції ні пари з вуст…

Коментуючи злочин, працівниця Ужгородського міського управління МВС Людмила Феєр повідомила, що наразі прокуратура міста Ужгорода з’ясовує правильність відмови в порушенні кримінальної справи. У свою чергу інспектор по роботі з населенням Ужгородського районного відділу МВС України в Закарпатській області Мар’яна Марчишак підтвердила, що справді наприкінці серпня до райвідділу звернувся громадянин Генріх Стратон. За фактом викрадення було порушено кримінальну справу. Однак нині справа теж перебуває в міжрайонній прокуратурі на предмет перевірки дотримання працівниками МВС усіх тонкощів оформлення злочину. Пані Мар’яна запевняє, що попри те, що селекціонера про хід розслідування не повідомляють, слідство у справі триває і, мовляв, у його процесі були допитані підозрювані.  

У зв’язку з низкою подій, у яких фігурують і бездіють правоохоронці, запитуємо ужгородського біолога, чи міг мати його колишній компаньйон зв’язки в органах. Адже бездіяльність по двох кримінальних справах та підкидання наркотиків дуже тягне на «заказуху». Генріх каже, що Володимир Чепканич справді частенько контактував із правоохоронцями ще будучи директором страхової компанії ЮТІКО. Звідти його за «некоректну» діяльність попросили, відтак через міліцію однокласник «вирішував» усі суперечливі питання.

КІВІ-БІЗНЕС ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ЗА ПІДТРИМКИ МІЛІЦІЇ?

Нині біолог теж не живе без страху за своє дітище. Щоправда, вже уклав угоду зі службою ДСО про охорону теплиць, встановив сигналізацію. Генріх розповідає, що й після цього небезпека повністю не зникла. Адже двічі: спочатку о 3-й ночі, а через три тижні о 6-й ранку — на теплицях спрацьовувала сигналізація, тобто «добродії», котрі залишаються безкарними, не сплять.

— Мені ця ситуація нагадує буремні 90-ті, — ділиться своїм поглядом на ситуацію багаторічний друг Генріха Стратона, закарпатський експерт-політолог Віктор Пащенко. — Якщо бізнес починає розвиватися, то когось починає турбувати, що він «безхозний». Можливо, варто припустити, що хтось хоче контролювати рух коштів у цій справі. Специфіка цього бізнесу, така, що це не просто торгівля, яку можна прибрати до рук. Це до певної міри унікальний продукт і тут справді конкурентів немає. Справа, за яку взявся мій товариш, стала достатньо масштабною, цим цікавилися і з Міністерства агрополітики, і з країн колишнього СРСР та Європи.

За версією Віктора Пащенка, спроба взяти під контроль прибуток робиться на місцевому рівні й не без допомоги правоохоронних органів.

— Я не знаю, чим закінчиться це перслідування, — зізнається пан Генріх. — Але як би там не було, я віддав 20 років цій справі не для того, аби тепер зламатися. Я мрію, щоб в Україні ківі пішло в народ, аби з’явилися цілі плантації цього екзотичного фрукта. До того ж ківі невибагливі, рослина не потребує обприскування хімікатами чи спеціальних добрив, а з одного 5—6-річного куща можна зібрати до 20 кг плодів. Зараз працюю над тим, щоб віддати саджанці в дитячі будинки та будинки сімейного типу на Закарпатті та й за його межами. Паралельно створюю документальний фільм про історію ківі. Це буде дуже пізнавальна і корисна стрічка не лише для фахівців, а й для пересічного глядача.  

P. S. Генріх Стратон звертається до читачів із проханням не асоціювати його з фірмою «Ківі-ленд», яка без його відома ошукала і продовжує ошукувати своїх клієнтів, не надсилаючи їм проплачені замовлення. Найближчим часом селекціонер має намір подати до суду, оскільки це єдиний шлях виходу з засновників горе-фірми та зняття з сайта цього ТОВ його фото й інформації про його діяльність.

Павло Білецький