Ексклюзивне інтерв'ю посла Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна” про подальшу підтримку українців, нові проєкти щодо виробництва зброї, “зимову допомогу” та вступ у ЄС

Пройшов майже рік з вашого прибуття в Україну для початку виконання обов'язків посла ЕС. Що змінилося у вашій роботі за цей час? Чи відбулися, можливо, певні зміни у пріоритетах?

Власне, завтра виповнюється перша річниця мого приїзду до Києва, щоб обійняти цю посаду. Невдовзі після приїзду я вручила вірчі грамоти президенту Володимиру Зеленському. Відтоді це був справжній вихор. Багато чого сталося, зокрема, у відносинах між Україною та ЄС за рік.

Політичні лідери дали зелене світло відкриттю переговорів, що відбулося в червні цього року, наприкінці бельгійського головування. І зараз український віце-прем'єр-міністр з питань євроатлантичної та європейської інтеграції та одночасно новий міністр юстиції Ольга Стефанішина перебуває у Брюсселі для участі у скринінговому дослідженні, в рамках якого порівнюється практика інститутів українського законодавства з нормами та правилами Європейського cоюзу. Отже, тенденція у відносинах між Україною та ЄС щодо європейської інтеграції є позитивною.

На жаль, ми все ще переживаємо дуже гарячу війну з жахливими жертвами, вбитими та пораненими, воєнними злочинами, які відбуваються на регулярній основі. Тому тим більше вражає прогрес реформ і продовження шляху реформ, необхідних для інтеграції в ЄС, який відбувається під час війни.



Зараз тривають зустрічі Україна-ЄС з метою оцінки адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. Скільки часу загалом може зайняти процес скринінгу, і як ви оцінюєте поточну роботу України на шляху до членства в ЄС?

Процес двостороннього скринінгу зараз у розпалі. Це етап, на якому ми порівнюємо українське законодавство та інституції з acquis ЄС - правилами та нормами, які є обов'язковими для ЄС. Як я вже неодноразово говорила, я вражена здатністю і рішучістю України проводити реформи і просуватися на шляху до членства в ЄС, водночас ведучи війну проти жорстокої російської агресії.

Однак попереду нас чекає ще довгий технічний шлях. Процес вступу є складним і не може бути завершений миттєво.



Так, війна, на жаль, триває. Тому виникає питання: а як щодо подальшої підтримки? Військова частина, звичайно, найважливіша. Тому що ми всі бачимо, що Росія нарощує виробництво зброї.

Це правда, що було нелегко перевести європейську економіку і оборонну промисловість на військові рейки, щоб мати можливість здійснювати швидкі поставки. Тому я думаю, що призначення першого в історії комісара з питань оборонної промисловості, яке відбулося сьогодні, Андрюса Кубілюса з Литви (дуже великого друга України), є дуже важливим у цьому відношенні. Він зможе поставити всі крапки над "і" і спробувати стимулювати кращу співпрацю між Україною та європейською оборонною промисловістю.

Але є одна специфічна річ, яка, як я зрозуміла, не є загальновідомим фактом тут. Ще до того, як почалася дискусія про використання заморожених російських активів для отримання кредиту в 50 мільярдів євро, ЄС вже схвалив використання надприбутків від заморожених російських активів. І перші 1,4 мільярда євро вже були виплачені місяць тому. У серпні цього року було виплачено 1,4 млрд. 1 мільярд євро надійшов кільком країнам-членам, які цієї осені поставлять зброю в Україну.

Але великою новизною є те, що 400 мільйонів євро було направлено безпосередньо українській оборонній промисловості через брак потужностей, про які ви згадали. І це для того, щоб підтримати українську оборонну промисловість, яка виробляє швидше і дешевше. І таким чином, це зручніше для логістики. І це підтримує українську економіку.

Лідером у цьому була Данія, одна з наших країн-членів. Ми попросили Данію спрямувати ці гроші в українську оборонну промисловість. І з 18 САУ   "Богдана", які вони придбали, ⅔ були профінансовані ЄС за рахунок коштів, отриманих від прибутків від заморожених російських активів.



Це дуже цікаво, тому що ми чули тільки про Данію безпосередньо.

Так, я знаю. Я думаю, що наша комунікаційна стратегія може бути покращена у цьому. І тому я рада, що ми ведемо цю розмову. Так ми можемо це прояснити.

Тож, Данія була першою. Саме тому ми звернулися до них, щоб вони допомогли нам із спрямуванням коштів, отриманих від заморожених активів. А ми надали 400 мільйонів євро на закупівлю озброєнь українського виробництва. І це ще не все.

У березні, коли буде виділено другий транш, попит навіть збільшиться. Наскільки конкретно - поки що не можу сказати. Це ще не остаточно не фіналізовано. Але це буде більше, ніж зараз.



Ви згадали нового призначеного комісара з питань оборони та космосу, який працюватиме над розвитком Європейського оборонного союзу та збільшенням інвестиційного та промислового потенціалу ЄС. Чи допоможе це прискорити поставки та виробництво зброї для України?

Я думаю, що це було розуміння, що ми інвестуємо в українську оборонну промисловість державні гроші. Це важливий рубіж. Я припускаю, що це дійсно важлива зміна і прогрес, а також розвиток. Тому що як тільки ви починаєте робити щось інноваційне, то ви вже продовжуєте. Я дуже сподіваюся, що інші наслідуватимуть цей приклад і використають неймовірні інновації, які відбуваються в Україні в оборонній сфері, як платформу для фінансування.

Бо якщо ми маємо проблему з розширенням нашої галузі, то чому б не використати для цього потенціал українського розуму, рук, креативності?



Повернімося до теми фінансування. Після зброї друге велике питання - це заморожені російські активи. У ЗМІ з'явилося багато інформації з цього приводу. Зокрема, Financial Times опублікувала інформацію про те, що ЄС готується надати Україні до 40 мільярдів євро до кінця 2024 року без участі США. Можливо, ви можете пролити трохи світла на це.

Що ж, я думаю, що з боку ЄС, безумовно, є зобов'язання продовжувати свою велику підтримку. Я маю на увазі, що ми найбільше фінансово підтримуємо Україну в цій війні. Безумовно. З макрофінансової точки зору. І ми будемо продовжувати це робити. Зобов'язання, безумовно, є, і я думаю, що ми надамо левову частку з обіцяних $50 мільярдів. І ми зараз шукаємо шляхи, як зробити це у партнерстві з G7.

Я припускаю, що обговорення все ще тривають, але знову ж таки, будемо стежити за оголошеннями про це наступного тижня.



А як щодо Угорщини? Їх позиція може бути перешкодою.

Щодо 1,4 млрд євро, так само як і щодо 400 млн євро, не було жодного блокування з боку будь-кого. Тому що це були заморожені активи, які проходили через бюджет ЄС, де інституції могли діяти. І я думаю, що ми можемо мати подібне рішення і щодо макрофінансової допомоги. Подивимося.



Гаразд, тепер я хочу запитати про мир. Як ви знаєте, президент Зеленський оголосив, що в листопаді відбудеться другий мирний саміт. Росія може вирішити взяти в ньому участь, а може й ні. Чи допомагаєте ви Україні готуватися до саміту?

Ми дуже тісно співпрацюємо з Офісом президента та Міністерством закордонних справ щодо цього питанням. Крім того, напередодні першого саміту миру у Швейцарії ми мобілізували всю мережу наших делегацій по всьому світу і спілкувалися з різними країнами. В тому числі і я, тут, на місці. Ми активно обговорювали різні проєкти та ідеї в різних робочих групах тощо.

Я думаю, що зараз у цьому процесі з'явився новий елемент - план перемоги, оголошений президентом Зеленським. І він їде до Нью-Йорка на засідання Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Також він матиме зустрічі з президентом США та іншими на полях ГА. Тож я думаю, що було б добре продовжити обговорення про плани щодо саміту миру вже після цього, тому що ці два процеси впливають один на одного. Тому я думаю, що нам просто потрібно почекати пару тижнів.


Ви думаєте, що росіяни приїдуть на другий Саміт миру, чи ви зараз не бачите ознак того, що це можливо?

Я думаю, що Росія реагує на ситуацію на полі бою. Я одна із тих, хто з інтересом спостерігає за Курською операцією, тому що це та операція, яка змінила тенденцію. Це змусило Росію здогадуватися, що ж буде далі.

Тому я думаю, що багато що буде відбуватися щодо можливостей України утримувати оборонні лінії на східному фронті. Давайте просто почекаємо і побачимо. Але ні в якому разі, я не військовий спеціаліст, тому мені важко це коментувати. Але я думаю, що багато елементів вступає в дію, і я думаю, що Росія реагує на тиск.



Ви згадали про Курську операцію, звичайно, всі про неї говорять. Чи бачите ви якісь позитивні зміни в діях країн ЄС після неї? Я маю на увазі більше підтримки, більше постачань.

Я думаю, що на це дуже звернули увагу, і ця операція була несподіваною для більшості. І я вважаю, що зараз у багатьох колах є усвідомлення того, що наступні пів року можуть бути вирішальними, і зараз дійсно настав час посилити підтримку України.



Чи ви вважаєте, що Курська операція вплинула на так звану "втому від війни" на Заході?

Я не думаю, що вторгнення Курська мало негативний ефект. Я не кажу, що це мало надто позитивний вплив, але точно не мало негативного впливу з точки зору втоми від війни. Звичайно, ні.



Але, мабуть, є дискусії щодо "червоних ліній", ризику "ескалації". І ми все ще чекаємо дозволу на використання далекобійної зброї від США та Великобританії.

Ви знаєте, я думаю, що, мабуть, усі попередні оголошення про все, з одного боку, це добре для прозорості, але з іншого боку, я не впевнена, чи це допомагає у військових зусиллях. Мене не так турбує відсутність оголошень, я б хвилювалася через відсутність подальших дій



Чи згодні ви з тим, що Україна потребує термінового дозволу на далекобійні удари по РФ?

Я вважаю, що так. І мій шеф, Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, неодноразово публічно заявляв, що Україна повинна мати можливість ефективно захищати себе. А це означає можливість завдавати ударів по військових об'єктах в Росії, звідки здійснюються атаки. І тому я сподіваюся, що відбудеться послаблення обмежень.



Крім того, Верховний представник постійно наголошує на тому, що наближається зима, і країнам ЄС необхідно посилити подальшу підтримку України напередодні холодних місяців. Розкажіть, будь ласка, більше про цю допомогу.

Що ж, я думаю, що за останні два з половиною роки ми зробили дуже багато в енергетичному секторі. Однією з основоположних подій стало приєднання української та молдавської енергосистеми до енергосистеми континентальної Європи ENTSO-e. І це було величезною допомогою. Ми також створили трастовий фонд у секретаріаті енергетичного співтовариства у Відні, який залучає ресурси для енергетичного сектору. Ми пожертвували туди близько 160 мільйонів євро у вигляді грантів, й інші донори вкладали туди гроші.

Крім того, ми щойно виділили 100 мільйонів євро на підготовку до зими, а також надали ще 100 мільйонів євро через KFW Укренерго, щоб посилити вашого оператора енергетичного сектору, оператора мережі. Одним з важливих напрямків підтримки є механізм цивільного захисту. У перші тижні та місяці повномасштабної війни саме він був основним каналом, яким в Україну надходило все обладнання для надзвичайних ситуацій різного роду. А зараз він сконцентрований здебільшого на постачанні енергоносіїв, включаючи турбіни, генератори тощо. Вони надходять не лише з країн-членів ЄС, а й від інших донорів, зокрема Японії, Кореї, Канади та інших.

Ми забезпечуємо логістику та транспортний канал. Ми збираємо допомогу в енергетичному хабі на сході Польщі, а звідти він доставляється сюди, і це, за нашими оцінками, коштує ще близько 100 мільйонів євро. Що стосується допомоги в натуральній формі, то ми надали, здається, понад тисячу високовольтних генераторів і малих турбін, щоб допомогти з підготовкою до зими.



Чи вважаєте ви, що ця зима буде важчою за попередню?

Я думаю, що вона буде важчою, ніж минула зима. Сподіваюся, не такою важкою, як перша зима повномасштабного вторгнення, але це лише надія, побачимо. Я думаю, що люди повинні готуватися до важких часів, але я дуже сподіваюся, що нам вдасться уникнути катастрофічного сценарію.



Як ви відреагували на інформацію про зміну керівництва "Укренерго" та ситуацію з Володимиром Кудрицьким?

Я б сказала, що ми зараз спостерігаємо ситуацію, коли у нас є неповна наглядова рада, і у нас є тимчасове керівництво. Ми зараз ведемо дуже продуктивні дискусії з різними міністерствами, зокрема з віце-прем'єр-міністром Юлією Свириденко та Міністерством енергетики. Я входжу до складу спостерігачів номінаційного комітету державних підприємств разом з міжнародними фінансовими організаціями, такими як ЄБРР, IFC. Бізнес-омбудсмен та інші - ми висловили свої думки та занепокоєння. І я думаю, що зараз ми перебуваємо в продуктивних дискусіях щодо того, як перезавантажити Наглядову раду. Дискусії ще тривають, але я думаю, що ми знайдемо шлях вперед.



Також у мене є питання щодо виборів у США. Ми не можемо передбачити, хто переможе, але вже зараз очевидно, що позиція Трампа щодо України є досить суперечливою, і можуть відбутися певні зміни в підтримці. Чи здатен ЄС підтримати Україну, якщо Сполучені Штати збираються її зменшити?

Я думаю, що ми бачили досить багато креативності та енергійності у нашій підтримці. Як я вже казала, ми є найбільшим фінансовим донором України. Я думаю, що, особливо у військовій сфері, це може бути складно на початку, але Україна знаходиться в Європі. У нас спільна доля, ми живемо на одному континенті, тому краще мати можливість робити необхідні кроки, якщо виникне потреба.

Інтерфакс Україна