Вже кілька років ми час від часу чуємо про якесь там «відключення аналогового телебачення». І от прийшов день, коли ця лякалка має статися вже фактично. Як зрозуміти про що мова тим людям, для яких ця тема не близька, але цікава? Кого вона взагалі стосується? Про всі нюаннннст розповів у мережі facebook відомий журналіст, режисер інтернет-видання ТИСА Олександр Герешко.

скільки у нас телеглядачів ви не знайдете. Їх ховають. Приблизні є. Тенденція до уходу глядача з телеканалів в інтернет призупинилася. Молодь сидить в мережі. Пенсіонери на ефірі. Решта ситуативно. Зараз дивитися «контент» можна через: a) підключення до кабельної компанії; b) до розповсюдження програм через інтернет; c) через встановлення собі індивідуального супутникового комплекту; d) через прийом ефірного цифрового телебачення (DVB-T2) і ще кілька днів — через прийом традиційного доброго старого аналогового ефірного телебачення.
Про термінологію. Контент — це весь той масив аудіовізуальних програм, що нам пропонують. Це фільми, телепрограми, відеоролики — все, що потрапляє на наші екрани і екранчики. Ефірне телебачення — це передача телепрограм мовниками (телеканалами), що здійснюється через встановлені у населених пунктах телевізійні передавачі. Ці передавачі бувають цифровими і аналоговими. Аналогові — це передавачі старого типу, від появи телебачення. Вони на одній частоті (каналі) можуть показувати одну програму. Це 12 каналів у метровому діапазоні і 62 у дециметровому. Малувато. Щоб збільшити кількість каналів на цих частотах, які дала нам природа і їх не буде більше, інженери придумали цифровий спосіб упаковки в один частотний канал багатьох програм. Тобто, скажімо, на ужгородському 21-му телевізійному каналі, який передає програму однієї телекомпанії, можна відразу передавати програми 8 різних телекомпаній. Але для цього треба відключити той старий1 21-й канал (приклад умовний).
От з 1-го вересня в Україні якраз і виженуть ті наглі телеканали, які своєю однією телепрограмою займають частоту, на якій можна передавати вісім таких телепрограм.
Здавалося б, правильне рішення. Так і є. Але що робити тим людям, які, так сталося, можуть приймати лише ті самі аналогові наглі канали? І скільки таких людей? Їх близько 6 мільйонів. А 300 населених пунктів можуть залишитися без телебачення взагалі, бо не мають альтернативи в жодному вигляді.
Для Закарпаття важливі ще й міжнародні зобов’язання. Тут частоти розподіляються між країнами за міжнародними угодами і ті з них, що зараз на аналоговому мовленні мають бути звільнені.
Отже, що робити тим, хто 1 вересня включить телевізор і побачить пустий екран? Обирати шлях доступу до улюблених телеканалів. Попутно приведу тут рейтинги улюблених каналів для України в цілому. В Закарпатті це може бути трохи не так. Наприклад, угорці і румуни практично повністю в інформаційному полі сусідніх держав. Також через гірські умови значна частка традиційних телеглядачів є заручниками технічних особливостей і не самостійно обирають собі канали.
От щоб зрозуміти, який шлях доступу обрати, треба визначитися, які канали ми хочемо дивитися. Плюс наявний бюджет. Якщо ви прихильник самостійного вибору окремих програм — вам в інтернет. В ідеалі на платні сервіси, якщо є зайві гроші. Купуєте IPTV-приставку, підписуєтесь на послуги доставки вам телевізійних пакетів. Обирати можна і іноземні, наприклад світовий NETFLIX, на пульті мого телевізора для нього є навіть окрема кнопка. Але це більше для «просунутих» глядачів, не для бабусь, яким відрубили аналогові канали.
Якщо «бабуся» там, де є кабельне, можна попроситися до нього. Якщо кабельного нема, то можливо є цифрове ефірне. Для нього треба купити DVB-T2 приставку з антеною. Там 32 канали. Якщо нема і цифрового ефіру поруч (у нас, пам’ятаємо, гори), то вам на супутник.
І тут відкриваються головні граблі.
Хронологія бойових дій. Напередодні відключення аналогового мовлення провідні медіагрупи StarLightMedia, «1+1 медіа», «Медіа Група Україна» і Inter Media Group оголошують про кодування своїх телепрограм на супутнику. А це практично всі більш-менш цікаві (дивимось рейтинги) українські телеканали.
За ними апетит росте у кабельників. Зараз вони вже роздають ці канали за гроші. Безкоштовними такі залишаються лише на цифровому ефірному мовленні DVB-T2. Кабельники заявляють, що це порушення їх прав, недобросовісна конкуренція і вимагають зробити канали платними на DVB-T2 також. Як ви думаєте, зроблять?
Що ми маємо в майбутньому? Платний супутник, платний кабель, платний цифровий ефір.
Попит породжує пропозиції. Для супутника і інтернетного IPTV вони є. Протизаконні, піратські, але діючі. Йдуть судові процеси, є реальні вироки, а частка глядачів, що долучаються до дешевого нелегального перегляду зростає. Той випадок, коли гроші переважають глузд. Глядач тікає від «закритого» на піратське, а разом з тим ще й від українського на закордонне. Навколо цього питання зараз розгортаються цілі баталії в професійних колах. Бабло перемагає. Цей шлях вже пройшли прибалти. Скасували заборони. Нам ще жувати кактус.
А що ж наша «бабуся»? Що робити? Готувати гроші. Хочуть приблизно $15 доларів на місяць. Або співати вечорами пісні".

admin