Сумна комунальна історія
Публікуємо листа від нашої читачки Ольги Пономарьової.
Батьки привчали нас до того, що комунальні послуги мають сплачуватися своєчасно. У минулі часи всього були дві книжки для їх оплати: одна за всі комунальні послуги, інша — за витрачену електроенергію. Квартири мали лічильники тільки для обліку саме електроенергії.
Електрика
Минув час. Донедавна кожен, хто мешкає у багатоповерхівці, отримував щомісяця по 7 квитанцій для оплати всього. При цьому по лічильниках платимо за витрачені електроенергію, воду, газ. Уже в травні цього року отримали ще одну квитанцію за березень (їх стало 8) із розрахунками вартості електроенергії, що витрачається для освітлення коридорів, ліфтів. Суми чималенькі. Як рахували витрати електроенергії на такі потреби — невідомо. За травень надійшла аналогічна квитанція, правда, суми за такі ж послуги зменшені вдвічі. Ні коридори, ні ліфт лічильників не мають. А взимку двічі-тричі на місяць виникають проблеми з електропостачанням, під час яких на кілька годин мешканці будинку залишаються без світла та опалення.
Вода
За квітень якось дивно оплачували використану воду. Невідомо, на якій підставі вартість води збільшили з 15 квітня. Як можна було розрахувати витрати води до 15 та після 15 квітня. Передавали тільки вже загальну цифру за місяць. Наш водоканал придумав цікаву справу: за старою ціною оплачується вода за півмісяця тільки в тому разі, якщо ти надав дані за весь місяць до певного числа. Якщо дані передав водоканалу на день чи два пізніше, оплачуй всю послугу за новою ціною. Хотілось би знати, де в нашій державі, не кажучи про інші, є ще такі ділові працівники водоканалів, які так хитро обліковують воду? А все дуже просто, майже половина з того, що ми сплачуємо за воду, йде на оплату праці. За квітень, гадаю, водоканал отримав чималенькі гроші. У певних їх працівників заробітна плата та й ще разом із преміями непогана, жити можна. В останній квитанції нам наводять дані про вартість води в деяких державах. У перерахунку на наші гривні, вона там дорожча. Але чомусь не вказали розміри зарплат, а головне, пенсій мешканців нашого міста, коли гроші треба і на їжу, і на лікування, і на одяг та й ще і на оплату комунальних послуг. Люди в інших країнах не терпіли би такого ставлення до себе.
Чому квитанції не доходять до платників
Не знаю, як де, а в будинку на вулиці Заньковецькій, 3 суцільні проблеми з квитанціями на оплату комунальних послуг. Квитанції для всіх квартир переважно кидаються у поштові скриньки, свої серед такої великої кіпи треба шукати. А ті, що впали на підлогу вестибюля, дуже скоро стають брудними, перетворюються на сміття, а потім викидаються у смітник. Хто за таку роботу, а саме за доправлення платіжок до користувачів послугами, отримує гроші? А коли телефонуєш, що знову не отримав свою платіжку, то пропозиція така — приходьте і ми вам дамо копію. Квитанцію на оплату вивезення сміття я не отримую з грудня минулого року. Мої звернення до ТОВ «АВЕ» (телефоном) позитивних результатів не дають. Приходьте і все вирішимо, таке чую. На скільки знаю, у вартість послуги входить і вартість доставки квитанцій.
Два слова про сміття
І знову про сміття. Поряд з будинком № 3 на вулиці Заньковецької встановлені контейнери для загального сміття, а поряд — окремі для скла та пластику. Контейнери для скла та пластику хтось розвернув так, що підійти до них вкрай важко. Телефоную до ТОВ «АВЕ», прошу щоб виправили ситуацію. У відповідь чую, що я звернулася не за адресою, мені потрібно шукати тих, хто створив незручності з контейнерами. Хай вони і виправляють. Ви уявляєте? У мене немає слів.
Залишитися без газу
Наш дев’ятиповерховий будинок є на особливому положенні в газовому господарстві міста. За останні 6—7 років тричі проводилися якісь роботи, під час яких мешканці по 8—10 днів залишалися без газу. У червні вже цього року знову щось ремонтували. Більшість квартир залишалися без газу тільки на два дні, а це вже тішить. На 15 червня деякі квартири так і залишилися без газу (9 днів з моменту відключення). Мешканцям пояснюють це тим, що не у всіх квартирах були жильці. І це не дивно. Літо, хтось поїхав на відпочинок. Частина квартир видається в оренду студентам, а у них екзаменаційна пора. Відтак люди залишилися у спеку без гарячої їжі, води й можливості прання.
Це комунальна історія тільки одного будинку нашого обласного центру. Гадаю, що в інших комунальні справи не ліпші. Прикро, але вартість комунальних послуг не відповідає їх якості. Знаю, що за неоплачені комунальні послуги накопичено багато боргів. Вже і я думаю, що за такого ставлення до нас (своїх годувальників) тих, хто надає послуги, не варто хвилюватися, а просто не оплачувати нічого.
А ще додам комунальну історію всього міста. До неї причетні всі мешканці Ужгорода. Рахунки за користування газом приносять нам уже після 20 числа з обов’язковим попередженням про оплату до 20 числа кожного місяця. Зрозуміти це вкрай важко.
Ще одне. Вартість комунальних послуг далеко не копійчана. Не всі банки, поштові відділення приймають рахунки для оплати без додаткових комісій. А це 3 гривні і більше (доходить і до 7 грн.). Кожна вже дорога послуга стає ще дорожчою. Якщо маєш здоров’я, то побігай містом і сплати послуги без комісій. На тих восьми платіжках, що отримують багато мешканців нашого міста, людина може витратити додатково щонайменше 20 гривень. А не маєш здоров’я або грошей, пробач, це вже твої справи. Невже не можна визначитися в кожному населеному пункті з фінансовою установою, яка буде приймати плату за комунальні послуги без комісій? Раніше саме так працювали відділення пошти. А нещодавно нас майже ощасливили. Ми додатково будемо оплачувати послуги за прибирання прибудинкових територій. Абсолютна цифра — це 3 гривні за 1 кв. м. Так вирішили в Києві. І це майже щомісяця. Одразу ж виникає цікава думка. Впевнена, що прибудинкову територію для кожного багатоповерхового будинку визначать по максимуму, а це може бути і 0,5 га, і навіть цілий гектар. Півгектара — це 5000 кв. м, а гектар — 10 000 кв. м. А скільки додатково коштуватиме прибирання, за яке сплачуємо щомісяця, подумати страшно. І платіжок за комунальні послуги буде вже 9. Уявляєте? Двірники за мінімальної заробітної плати 3200 гривень на місяць будуть працювати від сили 1,5—2 години на день. Саме стільки часу, а може, й менше прибирають у нашому місті місця громадського користування (вулиці, тротуари, автозупинки та інше). А працювати починають після сьомої ранку, коли громадяни нашого міста йдуть на роботу, на навчання, дорослі ведуть дітей до дитсадочків. Багато працюючих саме за таку зарплату повинні перебувати на робочому місці цілий робочий день. Наші ж міські двірники мають привілеї. Гроші їм видають за графіком і можна себе не напружувати.
І ще одне. Якась дивна в нашій державі децентралізація. Платіжки з оплати за використаний газ проходять обов’язково через Київ. Щоб замовити якісь роботи, пов’язані зі стаціонарним телефоном, телефонувати потрібно до Києва, а там вирішать, що з тобою робити. З кожним роком наше життя тільки ускладнюється. Незабаром усіх зобов’яжуть сплачувати за комунальні послуги (Укртелеком уже пропонує) за системою онлайн. А що робити людям похилого віку, які побачили комп’ютер, уже перебуваючи на пенсії? Не у всіх є онуки, не у всіх є комп’ютери, не всі можуть оплачувати через Інтернет. Як бути таким людям? І взагалі, як жити далі за такого ставлення до тих, хто за майже європейських цін, має доходи на рівні африканського племені? Я не знаю. А ви знаєте?
Ольга Пономарьова
ТЕГИ : огляд листівКоментарі :
Додати коментар