Головний тренер «Говерли» ще раз розповів про своє бачення формату чемпіонату України.

- Існує регламент, у якому передбачена кількість команд, яка буде приймати участь у наступному чемпіонаті. У ньому сказано, що не може бути менше за 14 команд, за погодженням клубів – 16. Яким чином 14? Остання команда УПЛ міняється з чемпіоном ПФЛ. Якщо буде бажання клубів УПЛ збільшити кількість до 16, тоді: 2 команди ПФЛ напряму потрапляють до Прем’єр-ліги, а 14-та команда вищого дивізіону грає стикові матчі з бронзовим призером Першої ліги. Ще дуже важливим моментом є те, хто пройде атестацію. У кінці нинішнього сезону подивимось. Я все це кажу для вболівальників, для поціновувачів футболу, не для функціонерів. Таких людей – мільйони.

- Ви кажете про вболівальників, але при нинішньому форматі рейтинги телебачення падають, вболівальників немає на стадіонах…

- А чого нас рейтинги телебачення повинні цікавити? Ми не грали у футбол до них? Добре, поставлю питання інакше – чому витрачаються величезні гроші на показ англійської Прем’єр-ліги, Ла Ліги, Бундесліги, Серії А і копійки пропонуються для трансляції нашої першості? В Англії рейтинги високі через великі бюджети клубів, висококласних футболістів. Провідні гравці хочуть грати у чемпіонатах, де багато клубів, велике фінансування, де є стабільність. У нас таке було три роки тому, ми мали чотири топ-клуби. Але сьогодні у нас надскладна соціально-економічна ситуація, зовнішня загроза для країни – анексія Криму, окупація частини Донбасу, девальвація гривні більш ніж у три рази. Як люди можуть вкладати гроші у футбол? Якщо не буде стабільного фінансування, футболісти не будуть приїжджати до нас.

Що стосується телебачення, то їх рейтинги будуть падати при будь-якому форматі. Вони не зможуть знайти формулу, на якій можна заробляти. В Україні на футболі ніхто не буде заробляти. Через нинішню ситуацію, яка склалась у нас в країні, телебачення втратило разів у п’ять кількість грошей, які вони могли витрачати на трансляцію матчів, в тому числі української Прем’єр-ліги. Зниження коштів йде, в першу чергу, на трансляцію матчів нашої першості за залишковим принципом. А всі ці рейтинги - це популізм. Сьогодні лише матчі першої четвірки будуть цікаві і вболівальникам, і телеглядачам.

Але треба подивитись на ситуацію і під іншим кутом. Через трансляцію матчів по телебаченню вболівальники не ходять на стадіон. Якщо б у нас на Закарпатті не транслювали матчі, вони б приїжджали на стадіон дивитися на «Динамо», «Шахтар», «Дніпро»…

- В’ячеславе Вікторовичу, але ж раніше матчі також транслювались і вболівальники були на стадіоні…

- Сьогодні така економічна ситуація, що людям не до футболу. На Закарпатті чотири кордони, їм легше займатись контрабандою, аніж у футбол грати. Легше блок цигарок перевезти через кордон, ніж грати. І ще не зрозуміло – отримаєш ти гроші чи ні. Футбол не може бути сьогодні на першому місці. Сьогодні безпека країни, цілісність – на мільярд процентів важливіша. Провідні гравці їдуть за кордон, рівень футболу за останні два роки дуже сильно впав. А як може бути інакше? Сьогодні у нас грають середні футболісти, такий самий і рівень чемпіонату. Те ж телебачення не в змозі сьогодні показувати більше, ніж 6 матчів. Я запропонував їм вибрати найменш рейтингові матчі туру і не транслювати їх. Решту, 6 матчів – транслюйте. Навіть в об’єднаному пулі вони не в змозі транслювати більше, тому і запропонували варіант з 12 командами. При форматі 16 команд – давайте відмовимось на рік від грошей телебачення. За планами уряду, економічна ситуація поліпшиться в цьому році. Нехай телебачення акумулює свої сили. Треба трішки потерпіти.

Коли ми грали перший чемпіонат України, ніхто не казав – слабкий він чи ні, треба 8, 10 чи 12 команд, може більше. Усі казали про футбол. Коли ви звикли їсти чорну ікру, вам складно потім гризти сухарі. Коли підуть провідні гравці «Шахтаря» та «Динамо» - вони будуть зовсім іншими командами, рівень інший. Як «Дніпро», наприклад. Половина складу пішла, і дніпропетровці стали зовсім іншою командою. Це розуміє Маркевич, це я розумію, усі тренери це розуміють. Після втрати Коноплянки «Дніпро» зовсім іншим став. Те ж саме і щодо «Динамо». Підуть Ярмоленко, Хачеріді, Драгович – вже буде складно. Хтось буде грати, але не гравці такого калібру.

Треба розуміти, що картинки не буде при будь-якому форматі. Чемпіонат буде сильнішим тоді, коли економіка країни буде показувати позитивний результат. Це дуже важливий момент. Ми не повинні позбавляти вболівальників можливості дивитися футбол.

Що я пропоную? Формат 16 команд, які відразу поділені на дві вісімки, адже різниця у класі команд у нас дуже висока. Команди групи «А» грають 8 матчів на виїзді з командами групи «Б». Після цього команди проводять два кола у своїх групах. Після завершення – розділ на четвірки і боротьба за чемпіонство, єврокубки.

Треба розуміти, що багато хто з гравців, які наразі грають у нас в чемпіонаті, при рівні фінансування, який був ще 2-3 роки тому, просто не грали б. Багато посередніх гравців грають в Прем’єр-лізі вимушено. Тренери змушені йти на це. У мене команда з браком досвіду, в інших тренерів – середні гравці. Інших гравців просто немає. Клуби не можуть собі дозволити інших гравців. Телебачення нам нічого не може диктувати, адже ми партнери. Вболівальник – може, ми для них граємо. Коли матчі проходять при пустих трибунах – це найстрашніше, що може бути. Бажання людей – 16 команд у вищому дивізіоні.

Чому зараз багато судів, очки з команд знімають? Були «ситі часи», коли економіка країна дозволяла підписувати гравців з великою зарплатнею. Є представники футболістів, які допомагають їм різними способами, витрачають свої гроші на лікування футболіста. Це – нормальні люди. Але більшість – агенти, помічники, радники закладали свої особисті інтереси у зарплати гравців. Через це заробітна плата гравців збільшувалась у кілька разів, бюджети були непомірними. І це при тому, що рівень футболістів не відповідав тому рівню грошей, які клуб йому виплачував. Вони через це зараз і смикаються. Власники клубів, усі без виключення, сказали – ми будемо платити реальні гроші. Вони не відмовляються зовсім платити гроші, але – нереальні гроші. І футболісти, з якими заключали контракти кілька років тому, не хочуть із цим погодитись.

Усюди домовляються про реструктуризацію боргів. Так само і клуб з гравцем. Якщо знаходять спільну мову – підписують мирову угоду. Але коли за гравцем стоять люди, які вписали свої вимоги у контракт і не хочуть поступатись – починаються процеси ліквідації клубів. Власникам легше почати все заново, аніж платити непомірні суми, які у них крадуть. Сьогодні немає ні агентських підйомних, ніякої зарази, яка була раніше. Якщо економічна ситуація поліпшиться, власники клубів будуть вкладати більше грошей. Але сьогодні вони не бажають вкладати більше грошей, не бачать сенсу. «Динамо» та «Шахтар» - так. У них є мотивація – боротьба за чемпіонство, Ліга чемпіонів, а решта?

Ахметов вважає за потрібне вкладати гроші – він це робить. Те ж саме Суркіс та Коломойський. Був ще Ярославський, але у нього нахабно відібрали його проект, його клуб, у який він вклав дуже і дуже багато, побудував базу, стадіон. Два роки тому я міг собі дозволити мати у «Говерлі» гравців збірної Румунії. Сьогодні – я думати не можу у цьому напрямку. У мене грають ті хлопчики, які за «Динамо-2» грали, у Другій та Першій лігах. І ми ставимо їх у Прем’єр-Лізі.

1927