Проблема «Суржика» в українській мові

Юліан Пігуляк, студент відділення журналістики УжНУ 26.07.2016 11:03 СОЦІО

Жертвами цієї , як кажуть, немаловідомої мовної хвороби, є люди, які щоденно спілкуються і сприймають інформацію як мінімум на двох мовах.

це наслідки погано проведеної мовної кампанії, коли новоутворена держава має запустити хвилю національного оновлення, вводячи у вжиток на всій своїй території формально повністю нову маловідому й непопулярну мову в найважчому випадку.

В 20-х роках українізація, в 30-х русифікація, в 90-х знову ж таки українізація - в масштабах зміни мови думок це надто швидкі зміни, до яких пристосуватися повністю неможливо, а отже, в словарному запасі місцевого населення присутні обі мови. Щоб позбутися суржика потрібно вести агресивнішу мовну політику і декілька десятків років, якщо не сотень, адже суржик тут сформований на історичному підґрунті. Мало того – саме поняття «суржик» було придумано слов’янами та й вживалося довгий час лише для позначень вкраплень російської мови в українській або ж навпаки. Та ще й українська мова не користується особливою популярністю, адже вона одна з найтяжкіших в вивченні серед слов’янських, тим більше зараз, коли стандарт літературної мови міняють до останньої її модифікації, створеної українськими літераторами початку ХХ сторіччя і доведеться санки називати "ґринджолами", хмарочоси "небошкрябами", вертоліт "гвинтокрилом" - люди бояться таких нововведень( люди взагалі бояться любих нововведень ) і залишаються вірні багатьом, простим у вжитку незмінним лексемам російської мови. Крім того слов‘яни відомі своєю лінивістю і непіддатливістю до освітлення розума , що є ще одною причиною того, що народ ніяк не може вивчити мову, і допоки українська буде складніше в побутовому вживанні за російську суржик буде жити. Можливо, варто підтримати старий тип літературної мови, адже він завдяки більшій схожості з російською є легшим в вивченні, а отже більш реалістичним претендентом на звання "Єдиної офіційної мови України". Тож тільки правильна мовна політика, потребуюча часу і стабільності, може, так сказати, «очистити» мову від суржика – але не надовго…

Якщо подивитись на суржик не як на «косяк» погано проведеної мовної кампанії а як на природну уніфікацію декількох мов в одну, тоді виходить, що взагалі з суржика починали – ним же і закінчать. Уже завершилась та епоха, коли діляться народи, культури, мови. Те, що було до історії з «Вавилонською вежею» не є нічим іншим, як суржиком – одна мова для всіх.

А теперішні темпи глобалізації повертають процес роздроблення культур в зворотній бік і мови знову об’єднуються – це якщо дуже узагальнити, звичайно: мови не пропадають, а стають частинами більш могутніх мов, прикордонні діалекти не є нічим іншим як наслідком сплетіння мов.

До глобалізації була спроба штучно об’єднати мови, тим самим створивши єдину світову мову – мова «Есперанто», але їй не судилося стати тим, для чого вона була створена – через відсутність багатьох, єднальних народи сьогодні речей – світового ринку, медіа-ресурсів, у тодішніх людей був значно менший шанс зустріти іноземне слово, а відповідно не було й потреби в вивченні іноземної мови, тим більше «мови всіх народів»

На сьогоднішній день в світі, завдяки відкритим кордонам, демократії, ООН, глобалізації, уже почався зворотній процес зближення народів - ми об’єднуємо культури, єднаємо мови - ми стаємо на крок ближче до «нової вавилонської вежі».

Нині «екологія мови» є достатньо радикальним вченням, основаним на націоналістичних ідеях, але потрібно визнати, що саме це вчення на сьогодні здержує темпи уніфікації, наприклад української і російської мови в одну.


Тобто довго прожити ні одній мові не судилося – на сьогоднішній день майже в кожної мови є запозичення з інших і з часом запозичень стане так багато, що й мови не залишиться…



Юліан Пігуляк, студент відділення журналістики УжНУ

ТЕГИ : мова

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат