Цього тижня сайт Prozak.info опублікував лист під авторством Миколи Крички, у якому він аналізує дії клану Балог щодо можливості від’єднання Закарпаття від України.


Автор починає аналіз з обурення Віктора Балоги діями Генштабу, який забороняє закарпатцям надалі служити в Мукачівській гірсько-піхотній бригаді. Балога бідкається, що тепер волонтери не зможуть централізовано допомагати закарпатцям-військовим. У своєму зверненні Балога каже, що «в кожній області місцевий бізнес має взяти шефство над тими військовими частинами, які беруть участь в обороні держави».

«У пресі вже давно поширюється тема так званих «приватних армій». Бізнесмени зі статками щедро фінансують добровольчі батальйони нібито з благородною метою, однак із далекоглядним прицілом. Саме ці батальйони перетворюються у «приватні армії» цих олігархів і можуть стати не лише їх захистом, а й засобом силового тиску», пише автор і переконує, що Балога бачить у перспективі ці силові воєнізовані структури як засіб «не лише для захисту власного бізнесу, але й виконувати функції для забезпечення політичних інте­ресів».

Автор нагадує, закарпатська преса вже писала наприкінці минулого року про те, що «підконтрольний Вікторові Балозі голова Закарпатської ОДА Василь Губаль підготував розпорядження «Про загони оборони на території області», яке передбачало райдержадміністраціям та місцевим міськвиконкомам прийняти рішення про місця розгортання загонів оборони, місця та порядок зберігання зброї та підібрати керівний склад загонів оборони. Також розпорядження передбачало забезпечити комплектування загонів особовим складом, здійснити відбір техніки національної економіки.

Керівникам МВС, СБУ, УДСНС та іншим організаціям Василь Губаль рекомендував надавати допомогу у виконанні його наказів.

Регіональна газета «Три­буна» навіть публікува­ла документ «Типова ор­ганізаційно-штатна структура загону оборони» і натякала на те, що озброєння на цей підрозділ буде йти зі складів 128-ї гірсько-піхотної бригади.

Згодом Василь Губаль через свої інформаційні ресурси повідомив, що «дійсно проект розпорядження мав місце, але він був недопрацьований. Також голова Закарпатської ОДА у своє виправдання сказав, що подібні підрозділи мають місце в інших областях», пише Микола Кричка і переконує, що у таких політиків, як Балога, «завжди повинен бути варіант «Б» у випадку непередбачуваних подій. Віктор Балога вже давно активно підтримував русинський рух у Закарпатті, а у лавах його партії є лідери русинського руху».

«У дні, коли в Україні запахло смаженим, у селах Закарпаття, де влада перебувала у представників партії Віктора Балоги «Єдиний центр», ради проголосували за визнання русинської мови регіональною. Саме за підтримки Віктора Балоги часто відбуваються масові заходи русинів, які активно відстоюють автономістські позиції.

Я вважаю, що наразі Віктор Балога бореться не лише за власний силовий блок, а й політичну складову можливого відокремлення Закарпаття.   Він розуміє, що Закарпаття — це не тільки русини, але й інші корінні національності. Окрім того, в історії русинських громадсько-політичних рухів були значні протиріччя. Самі русини різко розділені на прихильників Росії та прихильників Угорщини (історично їх називають «мадярони»). Віктор Балога робить останнім часом крок назустріч угорцям. Його близьким соратником став Василь Брензович, який був заступником голови Закарпатської облради Івана Балоги (рідного брата Віктора Балоги).

Люди Віктора Балоги допомогли Василеві Брензовичу зайняти одну важливу в області посаду — голови Товариства угорської культури Закарпаття.

Цікавою щодо цього є інформація сайта trubyna.org.ua стосовно відкриття в Брюсселі Представництва Закарпатської області. Не виключено, що ця ідея йде саме від угорців. Минулого тижня преса повідомляла про візит у Брюссель соратників Віктора Балоги: нинішнього голови Закарпатської облради Володимира Чубірка та згаданого Василя Брензовича.

Як повідомляє сайт trubyna.org.ua, у Брюсселі за участі посадових осіб ОДА та обласної ради Закарпаття проведено низку перемовин, у тому числі кулуарних… Перемовини та безпосередні контакти здійснюються на регулярній основі через Консульства Угорщини та депутата Європейського парламенту Андрею Бочкор.

Мета відкриття в Брюсселі Представництва Закарпатської області владою Закарпаття декларується, як можливість знаходити ділових партнерів і залучати потенційні інвестиції. А от політична мета не декларується ніяк, хоча легко простежується думка про те, що Віктор Балога «застовпив» за собою місце «лідера Закарпаття» в очах європейської спільноти.

Підказку про можливі подальші дії Віктора Балоги можна зрозуміти з відео професійного розвідника Сергія Розумовського, який розповів про стратегічність Закарпаття і про те, що область була анексована і у випадку із Закарпаттям мова не йде про відокремлення, а про відновлення державності, що не є проблемою для визнання відокремленого Закарпаття Європою та світом», — йдеться в листі Миколи Крички.

Автор також переконаний, що подібні плани щодо відокремлення Закарпаття від України має і Росія, яка зробила ставку на блогера Петра Гецка та отця Димитрія Сидора. І автор переконаний, що це доволі слабкі фігури, тому Росія не задоволена.

«Таким чином, Віктор Балога зараз має найкращий тил у випадку автономізації Закарпаття. Це розуміє центральна влада і вже є деякі її кроки в обмеженні дій команди Балоги. Зокрема, він може позбутися лояльного до себе глави СБУ в Закарпатській області Володимира Гелетея. Кажуть, минулого тижня в закарпатській СБУ перебувала крупна делегація перевіряючих з Києва і незабаром можна очікувати призначення нового начальника.

Ну і оприлюднений самим Балогою факт того, що Генштаб відмовився набирати в Закарпатську 128-му гірсько-піхотну бригаду закарпатців, також можна вважати превентивними заходами влади.

Може виникнути питання, а хіба в області не беруться до уваги настрої населення? Адже зараз, як ніколи, закарпатці вболівають за долю України, яка веде війну з російським агресором. Люди допомагають армії, фарбують мости в національні кольори та вішають державні українські прапори на будівлях.

Зараз дійсно було би важко переконати людей, що Закарпаттю потрібно бути окремо від України. Однак політологи легко можуть зробити прогнози результатів масового невдоволення людей в період економічної кризи. Люди будуть невдоволені курсом гривні чи цінами, і політологи «вкажуть» на «винуватих» і «вихід із ситуації». І тоді думка населення може різко помінятися», — закінчує свого листа Микола Кричка.

Нам залишається сподіватися, що влада прораховує ходи балогівців і зможе нівелювати їхні потуги щодо розколу країни.