Завершена, крім Ужгорода, виборча кампанія в Закарпатській області. Брудна, брехлива, з підкупом виборців, неадекватною поведінкою членів окремих виборчих комісій.


Ужгород у цьому плані не став винятком, хіба що боротьба за крісло мера і депутатські мандати тут була бруднішою і запеклішою порівняно з іншими містами краю. Обіцянки щасливого життя, європейське майбутнє, зниження тарифів на комунальні послуги тощо канули в Лету разом із днем виборів. Тепер виборцям, які повірили словоблудству і партійній демагогії, після одержання платіжок на початку листопада можна лише поспівчувати і побажати нещасним (навіть тим, які отримали по 500 «андріївок») результативного ходіння до обіцяльників…

У той же час не можна не відзначити, що сповідували чесну відкриту гру «Громадянська позиція» А. Гриценка (лідер списку Павло Федака) і кандидат у мери Ужгорода Сергій Ратушняк. «Громадянська позиція» і здобуті нею 2300 голосів виборців — це чесний вибір і прагнення до змін Ужгородської громади, інтелектуалів, фахівців і патріотів. Проходження у другий тур виборів Сергія Ратушняка не стало несподіванкою, а от як пройшов у другий тур Богдан Андріїв — залишається загадкою.

Абсолютна більшість ужгородців до виборів навіть не чула такого прізвища, а, як стверджують ЗМІ та очевидці, цей непримітний і на вигляд сіренький чоловічок, незважаючи на своє походження з Галичини, був спонсором кривавого «Антимайдану», постачальником-перевізником тітушок …

С. Ратушняк був найефективнішим мером Ужгорода за останні 25 років, про що свідчать його конкретні й вагомі здобутки (створення першого в Україні муніципального вищого навчального закладу, однієї з найкращих в Україні та Східній Європі гімназії, сучасного пологового будинку, запровадження першої в Україні системи автономного опалення, вдала реконструкція проспекту Свободи, оновлення Боздоського парку, вул. Легоцького, скверу імені Габора Дайки біля хімфаку УжНУ, наведення порядку у прибиранні вулиць, площ і скверів, прибудинкових територій і чимало інших добрих справ).

Богдан Андріїв правив Ужгородом останні роки разом із В. Погорєловим, В. Щадеєм та депутатським корпусом міської ради. На численних білбордах, портретах, листівках, календарях, у газетах, телероликах, які кількісно перевищували рекламну продукцію всіх інших кандидатів разом узятих, Б. Андріїв і партія «Відродження», котра асоціюється з мукачівським Ланьом і харківським Кернесом та іншими «героями» нашого часу, обіцяли «Зробити місто кращим», «Порядність у владі, порядок у місті». Цікава логіка виходить у Андріїва: за час перебування при владі в Ужгороді він разом з іншими керівниками та депутатами міста довів його до ручки, а зараз обіцяє зробити його кращим. Ви вже зробили його «кращим», пане Андріїв, далі нікуди ­— руїна та й годі! Можна уявити собі, у що перетвориться місто, якщо згаданий із командою собі подібних посяде крісло мера… Подібне в історії Закарпаття вже було — за часів правління львівського варяга Г. Бандровського… Краще би ви, п. Андріїв, приносили користь людям, працювали на Ужгород, а не витрачали мільйони на фальшиві обіцянки, обман і підкуп ужгородців, тонни нікому не потрібної макулатури.

І нарешті про раптову зміну виборчих уподобань ужгородців у день виборів 25 жовтня. Змінилися вони, на нашу думку, з 18.00 до 20.00, коли простимульовані похилого віку бабці в супроводі характерної зовнішності «андріївців» шкандибали до виборчих дільниць у дитячих садочках № 19, № 20, школі № 12 та ін., стискаючи тремтячими руками картки з прізвищем кандидата в мери та його номером у списку претендентів… Про 500-гривневі «андріївки» Ужгородом уже ходять легенди, у зв’язку з чим незрозумілою є позиція правоохоронних органів. Вже і після першого туру виборів міського голови надходять інформації про активний підкуп, зокрема відомих спортсменів і спортивних діячів, тільки суми називаються незрівнянно більші за стандартні «андріївки».

У такій ситуації, вважаю, на боці С. Ратушняка повинні об’єднатися інші відомі закарпатці, кандидати на посаду міського голови — Михайло Качур, Володимир Чубірко, Марія Бадида та інші, щоб дати бій підступній і брутальній «андріївщині».

Федір Павлович, патріот Закарпаття і України