У країні стартувала гонка за президентську булаву. Гетьманами захотіли стати 46 українців. Точніше, громадян України, бо насправді українців серед них меншість. 12 претендентів ЦВК відразу відсіяла. Потім ще декого.


Серед тих, хто залишився, є просто романтики. Є і ті, хто захотів хоч на 2 місяці отримати недоторканність (екс-прокурор Кузьмін). Є кілька кандидатів, які стали відомими на хвилях Майдану (Богомолець, Шкіряк, Ярош). Однак головна боротьба буде точитися між тими, хто представляє певні олігархічні групи, або стару партійну гвардію. Тобто, кого самі учасники Майдану найменше хотіли би бачити президентом.

СКАНДАЛ СЕРЕД «РЕГІОНАЛІВ»

Доволі скандально проходив з’їзд Партії регіонів. Чомусь вважалося, що ця партія повинна висунути в президенти Сергія Тігіпка. Однак усе перегралося і більшість кандидатів була за кандидатуру Михайла Добкіна. Тігіпко розізлився і повідомив партійцям, що йде в президенти самовисуванцем. До речі, на з’їзді Партія регіонів змінила форму управління — тепер замість єдиного лідера буде президія з восьми чоловік. І до складу президії ввійшов наш Олександр Ледида. Ось що він розповів нашій газеті:

«З’їзд партії став моментом істини, свідченням готовності до очищення. Свого часу ми працювали в опозиції, тому готові й зараз мобілізуватися і працювати, однак катарсис був необхідним. Партія має чіткі програмні цілі, які ми готові виконувати і надалі, але нам   потрібно продемонструвати своїм виборцям, що ми стали заручниками лише дій окремих персон, а більшість із нас є патріотами держави і готовими працювати на державу і народ.

Те, що преса називає скандалом на з’їзді партії, насправді є лише свідченням демократичних процесів у середині партії. У нас дійсно є різні думки і в тому числі щодо кандидатури, яку повинна підтримати партія на найближчих виборах президента. Більшість із нас підтримала Михайла Добкіна як кандидата на посаду Президента України і, відповідно до партійної дисципліни, ми будемо працювати на цього кандидата, тому демарш Сергія Тігіпка був доволі дивним.

Наразі у нас склалася партійна модель американського типу, коли голови партії немає, а керівну роль виконує президія. За таким самим механізмом функціонує, зокрема, Республіканська партія США. Так ми не тільки позбуваємося певного культу однієї особи, а й приймаємо більш колегіальні рішення. Повторюю, в програмі нашої партії чітко зазначені державницькі та народні позиції і ми готові служити країні та народу. Я впевнений, що ми якнайскоріше пройдемо процес очищення і будемо працювати на суспільне благо».

СОЮЗ «МЕЧА І ОРАЛА»

Не меншою несподіванкою і стала відмова Віталія Кличка йти в президенти. Віталій повідомив, що підтримуватиме на цих виборах Петра Порошенка. Порошенко і до цього мав найвищий рейтинг, а зараз він є очевидним лідером перегонів. Щоправда, його репутація дещо зіпсована. Напередодні він разом з Кличком зустрічався у Відні з олігархом Фірташем. Зв’язок саме з цим олігархом, який заплямований деякими майданівськими подіями, матиме негативний вплив на хід виборів. Окрім того, опоненти пригадали Порошенку і співпрацю з урядом Януковича—Азарова і навіть те, що саме він був одним із засновників Партії регіонів, тому й досі має з багатьма «регіоналами» міцні зв’язки.

Тим не менше, високий рейтинг Порошенка уже мотивував закарпатську політичну шавку із Завидова до активного підлабузництва. Віктор Балога вже починає прогинатися перед Кличком та Порошенком, пропонуючи свої штаби під вибори. Не за просто так. Одне з видань пише, що натомість після виборів хтось із клану Балог повинен отримати губернаторське крісло.

РАНО ЮЛЮ ЗЛИВАТИ

Зареєструвалася кандидатом у президенти і Юлія Тимошенко. Щоправда, вона за рейтингом доволі сильно поступається Порошенку. Ще попередня влада попіклувалася над тим, щоб народ охолов до Юлі. Саме через це в Україні так і не набув масовості рух за звільнення Тимошенко, а коли вона була звільнена після перемоги Майдану, то не отримала теплого прийому.

Зараз також проти неї працює доволі потужна компрометувальна машина. Тимошенко звинувачують не тільки в корупційних газових схемах, а й клеять її до Путіна, мовляв, вона є ставлеником Кремля.

Однак можна не сумніватися, що в Юлі є свої приховані заготовки, які вона однозначно використає. Навіть якщо вона програватиме гонку за президентство, то вигадає щось, що нівелює саму посаду президента і зробить її виключно номінальною, коли президент в Україні буде мати лише повноваження перерізати стрічки на відкритті нових об’єктів, а всі повноваження матиме глава уряду, який і контролюватиме фінансові потоки. Ні з чим Юля не залишиться.

Ну і залишається ще кілька питань до самого суспільства. Чи готові ми голосувати за совістю? Як ми піддаватимемося на агітацію і контрпропаганду? Протягуватимемо у владу стару олігархічну гвардію, чи віддамо голоси новій хвилі?