Ганна Штайнкуглер розповіла, як працювала агітатором від Єдиного центру, які виплати їй обіцяли і в чому підвели. Свою партійну приналежність жінка підтвердила відповідними посвідченнями та документами.


СТАТТЯ В РАЙОНЦІ ЗАЧЕПИЛА МЕНЕ ЗА ЖИВЕ

Пригадаймо Помаранчеву революцію, яка вселила в наші душі сподівання на краще життя. Але вони так і не виправдалися. Політики розділили між собою портфелі, поділилися на клани і забули про простий народ. Але тоді, дякувати Богу, не пролилася кров, матері не втратили синів, жінки не стали вдовами, діти не залишилися сиротами, а сотні людей – на все життя інвалідами…

Зараз ми не хочемо того сценарію, що був у 2004 році. Український народ прагне повного перезавантаження влади, починаючи від глави держави до голів органів місцевого самоврядування. І якщо хтось вважає, що Помаранчева революція дала йому владу, а активна громадянська позиція та лідерство в лавах ГО Виноградівське об’єднання «Майдан» – закріпила її на майбутнє, то глибоко помиляється…

Шановні виноградівці! Беручи до уваги вищесказане, впевнена, що дехто з вас підтримає мене, а деякі, можливо, й осудять за те, що я хочу розповісти на шпальтах районної газети. Річ у тім, що мене обурило інтерв’ю з головним координатором Виноградівського ГО «Майдан» Михайлом Лісіцкі під назвою «Не думаю, що Любімов тримається за посаду». Мова йде саме про голову районної ради.

Пригадую, мені стало смішно, коли в першому лютневому номері районки в статті Ярослава Роспопи «Гроші і влада» я прочитала про те, що на одному з віче у виступі Олега Любімова прозвучало: «Якщо на наступних виборах команда з Мукачева буде давати гроші за «скупку голосів», я від них відмовлюся. Такий самий крок має зробити команда Бушка І. І». Тоді мені й пригадалося те, як до виборів ішов ЄЦ.

Так, я є членом Єдиного центру. Але заявляю: членом цієї партії стала обманним шляхом. У 2008 році до мене звернулася координатор з Єдиного центру. Запропонувала попрацювати агітатором на виборах від цієї партії. Попросила знайти ще кількох людей для цієї ж роботи. Але була умова: ми повинні вступити до лав Єдиного центру. Таким чином, аби підзаробити (а не за ідейними переконаннями), я стала членом цієї партії. Провела відповідну роботу – залучила ще 5 агітаторів, агітувала виборців за ЄЦ (список людей, які дали згоду підтримати на виборах цю партію і обіцяли віддати за неї свої голоси, я зберігаю й дотепер). І досі мені соромно перед цими агітаторами – це ж я їх загітувала і вони від мене вимагали плату за виконану роботу, але були ошуканими – ні з ними, ні зі мною ЄЦ відтоді так і не розрахувався. Не отримали грошей і виборці, яким Єдиний центр обіцяв гроші за їхні голоси на виборах. До речі, координатор використала і підставила мене перед агітаторами, яких я знайшла (а це, власне, входило в її обов’язки). Коли ж ми (я і ще двоє агітаторів) прийшли в штаб ЄЦу за розрахунком, Олег Любімов сказав: «А грошей зараз немає. Я дам, коли будуть». І зробив копії списків виборців, які обіцяли свою підтримку ЄЦу на виборах… І досі соромно перед тими людьми – вони ж бо думають, що гроші за їхні голоси я забрала собі. Виборці ж проголосували за ЄЦ, а де, в чиїх кишенях ці кошти осіли?

То про яку демократичність і чесність щодо отримання голосів говорить голова районної ради? Гадаєте, що він такий собі «білий і пухнастий» патріот? Думаю, що Михайлом Лісіцкі керують щирі прагнення та непідробний патріотизм, але стосовно Олега Любімова він помиляється.

Я вирішила написати до газети, бо хочу, щоб наша країна не була наскрізь корумпованою, щоб люди голосували на виборах не за обіцяні гроші, а за реальні справи людей, які працюють на благо народу і рідного краю, а не йдуть в депутати, до влади і на мітинги заради власних інтересів. Подумайте над тим, хто прокладає собі дорогу до влади, аби нами й надалі керувати? Невже ми допустимо, щоб на зміну корумпованої системи прийшла така сама? До речі, мені б дуже хотілося дізнатися про повний склад Ради ГО «Майдан». Цікаво, хто входить до тієї сімнадцятки?

…Недарма в народі кажуть: «Скажи мені хто твій друг, і я скажу, хто ти». Який Любімов, такий і його товариш Володимир Шевчук. Цей друг голови райради придбав будинок на нашій вулиці. Так-от, була така ситуація. Шевчук почав «війну» з Владиславом Поляком, який дійсно не причетний до того, що наші городи були підтоплені. Підтоплення ж та проблеми для сусідів спричинив Шевчук. Поляк нам із сусідами тільки допоміг, аби ми мали користь від городів. Згадаю й таке: щоб покращити стан своєї земельної ділянки (підсипавши її), Шевчук прогнав 20 машин через мій город, знищивши смородину, аґрус, полуниці, молоде деревце. Проте навіть не вибачився. А рівчак, до якого стікалися з гори стічні води, він закидав камінням. Ту канаву мій чоловік потім сам розчищав. Шевчук у себе на городі побудував басейн (до слова, впритул до огорожі сусідки), воду ж із нього спускав на її город, а оскільки та ділянка трохи вище моєї, то все стікалося до нашого городу. Коли я попросила його, щоб він не робив цього, то обізвав мене (перепрошую) засранкою. І вони ще хочуть говорити нам про порядність?

Іще додам таке: мені важко на душі, на виборах свій голос я віддала за Івана Бушка. На той час оцінювала його по роботі в обласній раді, він, правду кажучи, зробив багато хороших справ. Але його стаття в районній газеті, в якій він став на захист «драконівських» законів, мовляв, вони – це «норма життя у країнах Європи», мене дуже збентежила. До того ж, чому Іван Бушко не підтримав повернення до проекту Конституції 2004 року ще до того, поки снайпери не розстріляли невинних людей?

Я вважаю так: якщо люди гинули, стояли й стоять і нині на Майдані, то до влади повинні прийти нові обличчя, незаплямовані корупцією і кров’ю Небесної сотні. Отже, дійсно повне перезавантаження.

Насамкінець через газету хочу звернутися до міського голови Степана Бочкая з пропозицією і проханням винести на розгляд сесії міської ради питання про увічнення пам’яті загиблих героїв. Їхні імена, вважаю, доцільно викарбувати на площі Миру, а одну з вулиць міста назвати на честь Небесної сотні. Я згадую загиблих героїв і плачу. Не можу стримати сліз. Скільки матерів утратили єдиного сина, жінки овдовіли, діти осиротіли. Невже все намарно?..

Ганна ШТАЙНКУГЛЕР, м. Виноградів.

admin