Редакційна пошта «РІО».


Публікуємо чергову добірку листів від читачів «РІО». Тішимося, якщо вони вам допомагають, мають реакцію з боку влади, відповідних служб. Тож готові й надалі надавати газетну площу для тих, хто хоче висловитися. Пишіть нам, будемо раді, якщо ваше ім’я з’явиться у газеті. Чекаємо також простих позитивних історій
з вашого життя.

ЯКА ДЕМОКРАТІЯ, ЯКЩО МОЛОДЬ НЕ ГОЛОСУЄ?

У «РІО» написала студентка І курсу журналістики Ужгородського Національного університету Мирослава Костьо, яка описала свої відчуття від першого у своєму житті голосування на виборах до Ради, які пройшли 26 жовтня. Ще одна дівчина, якій не байдуже, що робиться навколо.

Вона називає ці вибори Днем демократії, коли українці показали владу народу і підтвердили, за її словами, громадянську і національну свідомість.

«На жаль, не всі виборці змогли проголосувати: з огляду на обставини, що склалися на Сході України, мешканці тих областей не змогли взяти участь у загальнонародному голосуванні. Але було досить багато випадків, коли навіть цілком дієздатні, повноправні й свідомі виборці серед молоді не з’явилися на виборчих дільницях, вважаючи це непотрібним, а свій голос — неважливим, — висловлюється студентка. — І це найприкріше, адже про яку демократію може йтися, якщо молодь — майбутнє народу — втратила віру у власні сили щось змінити. Так бути не повинно! Якщо ми не втратимо віру в себе, не забудемо про нашу національну свідомість, то зможемо змінювати світ, починаючи з себе».

ЯК ШАХРАЇ ВИМАНЮЮТЬ ГРОШІ

До редакції надіслала лист ужгородка Світлана Волошина, яка своїм повідомленням хоче звернути увагу на Інтернет-шахрайство.

Вона каже, що російськомовні зловмисники з вигаданою назвою компанії зареєструвалися на сайті olx.ua як покупці весільних суконь. Вони пропонують продавцеві роздрукувати чек, який засвідчує, що покупець перевів гроші на картку продавця. Вони наполягають, що всю операцію треба проводити саме у банкоматі банку (одного з найвідоміших в Україні), а все треба виконувати згідно з їхньою інструкцією.

Читачка пише: «Вони просять слідувати їхній інструкції, тобто зробити операцію з переказу грошей якби самому собі, при цьому називають номер своєї картки і просять зробити транзакцію не поповнення рахунку, а переказу грошей! Водночас запевняють, що після натискання кнопки «Підтвердити» буде поповнення вашого рахунку, а не переведення грошей на інший (їхній рахунок) Самі розумієте, що операція переказу грошей — це списання з рахунку ваших же власних грошей! Як пізніше я дізналася, картка зареєстрована в Запоріжжі. Будьте пильні!».

ДВА РОКИ ПОСПІЛЬ УЖГОРОДСЬКІ ШКОЛЯРІ НЕ МАЮТЬ ОСІННІХ КАНІКУЛ

До нас надійшов лист від ужгородки, яка представилася пос¬тійною читачкою «РІО». Її турбувало питання осінніх канікул, ос¬кільки її син є учнем 2-го класу у ЗОШ № 20. Так, її лист був отриманий після закінчення терміну можливих канікул, які пройшли лише в кількох школах обласного центру, але питання це актуальне завжди. Жінка непокоїться, що вже два роки поспіль діти обласного центру не мають осіннього відпочинку. У зв’язку з цим авторка листа запитує, чи має право кожна школа відмінити у себе канікули? Чи може міська влада впливати на канікули?

«Я знаю багато випадків із минулого року, коли батьки не пускали дітей до школи, а старші діти самі не йшли. Якщо канікули для всіх, то чим наші діти гірші за інших», — зазначає ужгородка.

Також у своєму листі вона запитує, якими будуть зимові канікули, чи їх продовжать.

Від редакції. У минулих числах видання сторінка «Ратуша» інформувала щодо канікул, оскільки батьки телефонували на «гарячу лінію» редакції.

Нагадаємо, що осінні канікули були в трьох НВК із початковими класами: «Ялинці», «Престижі» й «Веселці». Перед початком навчального року директори цих закладів внесли осінні канікули в організаційні плани роботи своїх НВК і відповідним листом погодили з міським управлінням освіти.

Тоді ситуацію у коментарі кореспондентові видання прокоментувала начальниця управління освіти Ужгородського міськвиконкому Оксана Бабунич, яка акцентувала, посилаючись на статтю 16 Закону України «Про загальну середню освіту», що структура навчального року (за чвертями, семестрами) та тривалість навчання встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освіти. При цьому тривалість канікул у ЗОШ протягом року не може бути меншою за 30 днів.

Стосовно зимових канікул, то вони заплановані на період із 19 грудня по 12 січня з огляду на Різдвяно-Новорічні свята. Щодо весняних канікул, то вони мають розпочатися, як зазвичай, але є імовірність внесення певних корективів.

«НЕ ДАТИ БАЛОГАМ ВИКОРИСТАТИ РУСИНІВ У СВОЇХ ЦІЛЯХ»

Редакція має у своєму розпорядженні лист від В. Ужгородського (ім’я змінене. — Авт.), який пише від імені корінних ужгородців. Він пише, що згоден із критикою родини Балог, які всім підрядом потрапила до парламенту.

«Він привів у парламент усю свою родину. Пояснюється такий стан речей підкупом виборців. Але, знаючи про це, чому це не фіксується, ніхто не притягується до відповідальності, адже це робиться систематично. Всіх це влаштовує, — йдеться у листі. — Від того, що Балоги володарюють, Закарпаття не стає кращим, лише утверджується клан, який прийшов на заміну Шенборнам і Другетам, які робили корисне для області, людей, а не, як Балоги — тільки для себе і своєї сім’ї. Так було і тоді, коли Балога був не першою і не другою людиною за часів Ющенка, так і за часів губернаторства Віктора, за часів головування його брата — Івана у обласній раді, де зараз поставили свою людину — Чубірка. Ці методи формування владних структур нагадують часи середньовіччя, коли домінували родинні династії, але ж ми у ХХІ столітті, дивно, що центральні органи влади погоджуються з такими методами».

Чоловік наголошує, що це варто змінити, якщо ми хочемо жити по-новому. Тому потрібні інші методи боротьби з кланом Балог на користь області, людей. Автор листа вважає, що одними лозунгами клан не побороти, потрібна сильна команда, також варто налагодити взаємозв’язки з громадськими об’єднаннями і орга¬нізаціями нацменшин.

«Не дати Балогам використовувати русинів у своїх цілях. Потрібно зробити висновки, міняти стратегію і тактику боротьби зі злом. Інакше буде повторення пройденого і на наступних виборах буде і далі розстановка балогівських кадрів, «які вирішують все» в області для своєї сім’ї», — додає читач.

Він переконаний, що має бути команда однодумців і толерантне ставлення до опонентів, а сила — в єдності.

ДО 2018 РОКУ ЗАКАРПАТЕЦЬ БУДЕ БЕЗ ПРОТЕЗА

До нас надійшов лист від ужгородця Василя Баника, який щиро просить, аби його лист опублікували, щоб вберегти людей із обмеженими можливостями від лукавства Мукачівської філії протезування і бракованих протезів.

Він є інвалідом ІІ групи з ампутацією ноги вище коліна. Пише, що виготовлений протез у Харкові був виданий на один рік, стільки і прослужив. Колінний механізм зламався, відтак ходити на ньому стало не можливо. Чоловік вирішив замовити протез у Мукачеві — філії Львівського казенного експериментального підприємства засобів протезування. Автор пише, що його запевнили у якості роботи, протез виготовили протягом місяця і видали 4 липня 2013 року, проте ходити на ньому не можливо. В. Баник скаржиться, що через брак країв гільзи з’являються садна, натирає часом і до крові. Другий недолік гільзи — у будь-яку пору року культя ноги пітніє, можливо, гільза є синтетичною. Ужгородець неодноразово звертався у філію, щоб гільзу зробили на кшталт харківської, але, за його словами, протезист не захотів на неї і поглянути. З 24 квітня 2014 року, протягом трьох місяців протез був у кабінеті протезиста, але був повернутий без усілякого вдосконалення з заявою «більше нічого зробити не можу».

«Коли про це говорив із директором філії, він заявив, що у Мукачеві випускаються такі самі, як у Львові, — йдеться у листі. — У металевій частині протеза є ще один недолік — якщо запнутися носком протеза й зігнути його у коліні до 160 градусів, то втриматися на ногах не можливо. Якщо впасти, то піднятися дуже складно. Тепер мені залишається мучитися без протеза до 2018 року, коли зможу замовити новий в іншого виробника».

ЗРОБИТИ З ПОКІЙНИХ РУСИНІВ УКРАЇНЦІВ

У огляді редакційної пошти ми регулярно подаємо інформацію про вулиці Ужгорода від викладача УжНУ Василя Рега. Ми також отримали листа від мешканця села Сокирниця Хустського району І. Рачка, який опонує пану Василеві щодо деяких фактів про історію походження назв вулиць (було опубліковано в огляді 30 серпня 2014 року).

Він згадує про назву вулиці «Будителі», у інформації про яку пан Василь перерахував визначних діячів русинства, «які започаткували процес українського національного відродження у Закарпатті». З цим пан Рачок не згоден: «Деяким ультрарадикальним націоналістично мислячим діячам замало того, що українська держава не визнає національності «русин» для нинішніх нащадків цих видатних діячів русинського відродження, так вони і з мертвих русинів намагаються зробити українців».

На його думку, О. Духнович, який писав: «Я Русин был, есмь и буду» мав би перевернутися у труні, якби дізнався, що він уже не русин. Пан Рачок вважає, що опублікована у часописі інформація щодо видатних історичних постатей минулого — О. Духновича, І. Базиловича, М. Лучкая, А. Добрянського та інших — не до кінця об’єктивна.

УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА МАЄ СТАТИ НЕЗАЛЕЖНОЮ ВІД ЦЕРКВИ АГРЕСОРА

Також публікуємо зверення Федора Попа, ветерана праці з Закарпаття, який висловився щодо незалежності церкви від Москви.

Він згадує про інформаційні потоки неправдивої інформації у Росії та Україні, що провокують у росіян ще більшу ненависть до українців, крім того, інформа¬ційна війна, за його словами, роз’єднує українців, розколює українську громаду віруючих. У своєму листі він натякає, що саме «церква з Москви» також впливає на події, які відбуваються в Україні.

«Під їх керівництвом, які за своїм покликанням повинні пропагувати любов до ближнього, знахабнілі російські агресори здійснюють масові вбивства в Україні, тобто вони є вбивцями наших вояків і мирних жителів, вони є причиною появи бі¬женців, покалічених, травмованих», — вказано у листі.

Пан Поп акцентує, що «озвірілі виродки, підступні покидьки фашистської Росії, палії нової світової війни руйнують шахти, заводи, будинки, мости і залізниці, бомблять школи й дитячі садочки на Донбасі.

Вони у такий сатанинський спосіб хочуть створити, розширити «Русский мир». Не можна визнавати патріарха Кирила своїм духовним наставником, якщо він цілком підтримує дії агресора, україноненависника Володимира Путіна», — пише Ф. Поп.

Він вірить, що українська церква стане незалежною від Москви, яка веде неоголошену війну проти України: «Тим більше, що то здійснює православна Росія проти православної України».

Евеліна Гурницька