Президент ГК «Карпати» в інтерв’ю видання «Закарпатська правда» розповів про нову посаду в Федерації, плани клубу та підготовку національної збірної.

– Олександре Олександровичу, вітаємо з новим визнанням. Уже вирішили, чим саме будете займатися на цій посаді?

– Це визнання успіху всього закарпатського гандболу. Наш клуб тричі ставав чемпіоном України, маємо хороші умови для занять цим видом спорту, до нас приїжджає тренуватися та грати збірна України. Тому можна з упевненістю сказати: наш край – центр   гандболу в країні. Щодо призначення, то я буду куратором жіночого напряму. Роботи вистачає.

– Чим плануєте займатися?

– Наша збірна пробилася до фінальної частини чемпіонату Європи, який пройде в грудні в Угорщині та Хорватії. Зараз працюємо над організацією тренувального збору для збірниць в Ужгороді. Що добре, наша команда проводитиме матчі на чемпіонаті в Дебрецені. Це недалеко, і ми будемо намагатися організувати транспорт для наших уболівальників. Загалом, те, що ми пробилися на Євро, – виключно заслуга наших гандболісток. Вони гідно пронесли український прапор на відборі, хоча, як ви знаєте, він був доволі важким. Нам же заборонили грати в Україні, тому ми доклали максимум зусиль, аби матчі проводили недалеко від України – в словацьких Михайлівцях, де в нас хороші стосунки з місцевою командою. Ми забезпечили все, щоб наші в Словаччині почувалися як удома. І бачимо, що робили все недарма.

– Збірна потрапила в дуже складну групу: Данія, Норвегія, Румунія. Маємо шанси?

– Звичайно. Я розумію, що в нас мало хто вірить, але згадайте, що про нас казали перед відбором. Усі стверджували: шанси мінімальні, плюс ми навіть домашні матчі за кордоном проводили. Але ми виграли й пройшли далі. То чому маємо зараз сумніватися в силі нашої збірної? Тим більше, в жіночому гандболі все непередбачувано. У нас сильні гравці. Вважаю, що наша Юлія Манагарова на позиції правого крайнього – краща в світі. Шкода, що багатьох гандболісток забирають у нас інші країни. Так, вихованка ужгородських «Карпат» Тетяна Трегубова захищає лави збірної Словаччини, а Реґіна Шимкуте – Росії. Але не варто сумувати, слід виховати нове покоління. А воно, я впевнений, у нас ще буде.

– Між іншим, про збірну. Як гадаєте, у представників «Карпат» є шанс потрапити в заявку на чемпіонат Європи?

– Вважаю, що є. Думаю, перші матчі Суперліги покажуть, у якій зараз формі гравці «Карпат». Уманець та Гайович уже грають у збірній. Гадаю, що є шанси в голкіпера Яблонської. Можу навіть прогнозувати, що найближчим часом виклик до національної збірної отримає наша юна Тетяна Кільч.

– До речі, про молодь. Наскільки я бачу, «Карпати» завжди залучають до ігор вихованок закарпатської школи.

  – Так,   ми завжди ставимо пріоритет – мати власних вихованок. Тренери потрохи підпускають таких гандболісток до «основи», адже вони мають зрозуміти: юнацький та дорослий гандбол – це різні речі й по швидкості, й по віддачі, й по емоціях. Спортсменки після школи не готові ще грати, але ми робимо максимум для того, щоб вони виступали в майбутньому. Так, уже з нового сезону в складі «Карпат» тренуються вихованки місцевої школи Готра та Мелікесцева.

– Це, між іншим, не всі новачки, які зараз у «Карпат». Що скажете про інших?

– Це хороші гравці. Наприклад, голкіпера Яблонську важко назвати новачком. Вона один рік була на контракті в Білорусі, тепер у неї з’явилося бажання повернутися. Ми це сприйняли з порозумінням, владнали всі питання з Федерацією. Вона хороший голкіпер і швидко починає атаку. Це важливо сьогодні. Вона нас точно підсилить.

– Знаю, що команда не тільки здобула, а й когось втратила.

– Так, пішли чимало гравців. Наприклад, Наталія Семаль взагалі вирішила «зав’язати» з гандболом. Ми знали про її рішення ще рік тому, й це для нас не стало новиною. А загалом прийшов новий тренер, і саме він визначає під себе склад – і за тактикою, і за фізичними даними. Вважаю, що найбільше не вистачає Наталії Туркало. Вона стала мамою, і тільки зараз відновлюється. Але в цьому сезоні грати не буде.

–   Вона повернеться до нас?

– Всі умови створимо, аби Наталія грала у нас – вона ж наш капітан, душа команди. – Уже традиційно «Карпати» проводять збори на Драгобраті. Така підготовка в горах приносить плоди? – Звичайно. Збори в середньогір’ї завжди приносять хороший результат. За часів Союзу спортсмени завжди їхали в гори тренуватися. Завдяки цьому в них був великий запас енергії. У нас же на «Драгобраті» вже «постійна прописка». Щороку повертаємося туди, як додому. І наш результат доводить користь від таких зборів.

– Сюди можна віднести й друге місце на товариському турнірі в Польщі.

– Між іншим, я був присутній там, на матчі з «Ювентою», якою керує наш колишній тренер Борис Петровський. Словацька команда хороша, вони постійно грають у єврокубках. Що приємно, кістяк колективу складають екс-«карпатівки» Трегубова та Бахірєва. До речі, чекаємо цю команду в гості. Хочемо організувати перед початком чемпіонату в Ужгороді матчі за участю «Ювенти» та команд із Польщі й Румунії.

– До слова, про чемпіонат. На конгресі, де ви були, вже визначили, коли він починається?

– Суперліга стартує на початку жовтня, у ній візьмуть участь 6 команд. Федерація в Києві ще очікує на заявку двох із Хмельницького та Ірпеня. Їхня участь під питанням. Зрештою, є фінансові труднощі, які не дивують у наш час.

–   І цьогоріч основним суперником за «золото» буде львівська «Галичанка»?

– За складом гравців, контрактами можу сказати, що в чемпіонаті боротися за «золото» будуть три команди: «Карпати», «Галичанка» та херсонська «Дніпрянка».

– А з’їзні тури цього сезону будуть? Такі події – це справжнє свято для закарпатських любителів гандболу.

– Звісно. І ми як чемпіон України маємо право проводити їх на своїй території. Між іншим, саме в Ужгороді відбудуться два єврокубкові матчі з лондонською «Олімпією» в рамках кубка ЄГФ. Варто відмітити, що суперник складний. В Англії спорт доволі сильний, і це слід враховувати.

– Як вважаєте, як далеко в розіграші кубка ЄГФ здатні пройти ужгородські «Карпати»?

– Те, що потрапили в кубок ЄГФ – уже успіх. Потім будемо розглядати питання про подальше проходження. Як вийде – покаже час. Але варто знати, що мінімальних завдань ми ніколи не ставимо.  


ГК «Карпати»