PreviousNext

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6

Редакція РІО знайомить вас з різноплановими закладами харчування Ужгорода, а також разом з шеф-кухарями готує унікальні страви.

Так, нехай в Ужгороді працює ще одна “Італія”, проте вона це не лише слова, вивіска й улюблена національна страва італійців. Деякі місцеві гурмани навіть заявляють, що тут наразі найсмачніша піца в Ужгороді. Що ж, працівники редакції «РІО» готові це засвідчити. І річ не лише в унікальності страви, а й у її подачі, сервісі й загалом атмосфері.


Фото- і відео-рецепти страв, напоїв і десертів дивіться тут


Кафе розташувалося поряд із двома конкурентами на вулиці 8 Березня, така локація може бути саме стратегічною. І не дарма: допоки інші достойні сімейні піцерії відкрилися, працювали, завоювали аудиторію, змінили напрямок і, звісно, встигли трохи зіпсувати свою репутацію, як це часто буває, та ще й підняти ціни, “Chento Perchento” доволі вдало вистрелило на ринку піци, пасти й інших делікатесів, які треба добряче пошукати ще десь в обласному центрі Закарпаття. Черговий рест-тест від газети з італійським смаком.

5 видів сиру
Почнемо з піци. Власники в меню розписали правила справжньої італійської піци: вона має готуватися з борошна, виготовленого з твердих сортів пшениці, з томатами-пілаті —очищеними помідорами, сиром моцарелою. Тут переконують, що справжні піцеоли не розкатують тісто качалкою, а розминають його руками, а піч має топитися дровами й мати температуру не нижче 400 градусів Цельсія. 35 см у діаметрі — нормальний розмір піци, захищений Законом Італії, при цьому її товщина не може перевищувати 2 см. Редакція вподобала піцу “Pollo” й таке відчуття, що весь секрет чи то вся пікантність у... цибулі. До складу входять білий соус альфредо, сири моцарела і горгонзола, куряче філе, свіжі томати, карамелізована цибуля, печериці, свіжий базилік. Аби гості закладу не страждали від голоду, очікуючи піцу, офіціанти частують їх так званим хлібцем, який справді дуже тішить як бонус. До страви безкоштовно подають цікаві спеції, які й не одразу розгадаєш, проте смак, який вони створюють, заінтригує. До прикладу, сушені томати або сушений часник. Загалом рецепти різних піц включають у себе здорові, смачні й дорогі інгредієнти: сири пармезан, горгонзола, маасдам, рикота, моцарела; морепродукти — лосось, мідії, креветки, тунець. А ще тут можна скуштувати цікаві поєднання на круглому тісті: телятину з персиком, лосось з рикотою, моцарелу з овочами на грилі. Піца в “Chento” важить у межах півкілограма, а коштує від 38 до 105 гривень.


Огляди ужгородських ресторацій читайте тут


М’ясо, риба й закуски без кулінарних стереотипів
Заклад пропонує вибір ще однієї національної страви Італії — пасти. Паста “Примавера” складається з домашньої пасти, горошку, болгарського перцю, цукіні, селери, стручкової квасолі й зеленого соусу “песто”. Тальятеле “Аматричана” (гостра) готується з домашньої пасти, бекону, томатів “чері”, перцю “чилі”, моцарели й соусу “помодоро”. В меню пропонуються тальятеле з курячим філе і грибами у вершковому соусі, спагеті “Карбонара” з беконом у вершковому соусі під сиром “пармезан”, спагеті з тунцем під соусом “маринара”, спагеті з морепродуктами з білим вином і часником, лазанья “болоньєзе”, равіолі з м’ясним рагу та соусом “альфредо”, равіолі з рикотою та соусом “песто”, червоне ризото з горгонзолою, ризото з грибами та сиром маскаропане, зелене ризото з креветками. Вартість порції пасти і ризото коливається від 36 до 57 гривень.  
Назви страв м’яса і риби теж приваблюють нетутешнім характером і вишуканістю. До прикладу, свинина на кістці “по-тосканськи”, що подається з гриль-овочами, ребра свині з ананасовим соусом, що пропонують із підсмаженою з цибулею і часником картоплею,   свинина “Порчіні”, себто медальйони з вершковим соусом із білих грибів та часнику, що приносять із картопляним пюре, ніжна телятина на кістці, запечена на грилі, що органічно поєднується з картоплею, обсмаженою з беконом та розмарином, “Сальтимбока” (м’ясо, тушковане у вині з прошуто, подається з картопляним пюре), курка-гриль із запеченою моцарелою, цукіні, печерицями й томатами. Любителі риби можуть потішитися   ніжним філе лосося, запеченого в пергаменті з овочами й копченими мідіями, запеченим дорадо з італійськими травами, що подається з картоплею зі шпинатом, карпатською фореллю, запеченою з зеленню й подаваною з відварною картоплею, філем лосося з селерою та броколі на парі, що подається з рисом. М’ясні страви спорожнять гаманець від 55 і до 70 гривень за порцію, а рибні — від 75 до 84 гривень.  
Заклад дивує і закусками. З незвичних можуть бути брускети тріо (підсмажена чіабата з томатами-канкасе, тапенадою з маслин та овочами-гриль), ці ж самі брускети можуть приготувати з прошуто та лососем. Увагу редакції привернули також “Сицилійська закуска” (баклажани й цукіні у фритюрі з сиром фета, часником та зеленню), мідії в мушлях із соусом із томатів, селери, часнику й білого вина, що подається з підсмаженою чіабатою, креветки в білому вині з зеленню та часником, що подаються на подушці з міксу листя салатів і пряного соусу. За делікатеси перед основною стравою, які, до речі, за ситністю можуть її і замінити, доведеться викласти від 18 до до 73 гривень.
«РІО» не може розкрити всі кулінарні сюрпризи кафе через брак газетної площі, та хай це буде інтригою, бо тут якраз основний месидж у цікавих стравах, задля яких хоча би раз варто завітати до маленької Італії на 8 Березня.

Милі деталі й ложка дьогтю
Інтер’єр піцерії добре витриманий у функціональному плані: дивани біля вікна, де зручно й світло, достатня відстань між столиками, що не заважає спілкуванню, хіба що гості занадто гучні, витримана відстань між робочою зоною і столиками. Візуально тішить своїми домашністю й затишністю робоча зона з пічкою. У приміщенні є деталі, які кортить розглядати: розпис на стінах, посуд і годинник у стилі ретро, баночки з кольоровою пастою. Офіціанти люб’язні й дуже добре обізнані, терпляче і з усмішкою розповідають про різні страви, можуть порадити щось справді хороше, причому щиро, також симпатично сервірують стіл.
Є кілька мінусів, на які власники могли би звернути увагу: недоречність музичного стилю до концепції закладу; кліпи по телевізору, які відволікають увагу і можуть не сподобатися, наприклад, батькам малечі; відсутність меню англійською мовою, а також помилки в наявному меню; столики пустують без тих же квітів, а ще на них часто бракує серветок чи солі з перцем (до речі, посуд для солі з перцем міг би бути більш радісним, витриманим у стилі закладу). Найбільше псує враження від кафе необлаштована, пуста й сіра тераса з незручними дерев’яними стільцями та габаритними парасолями з рекламою пива.
Проте на всі мінуси справді можна заплющити очі, адже тут так смачно, великі порції, милі дівчата, інтер’єр, що освіжає, і душевність Італії.

Про ужгородські кафе читайте у офлайн-рубриці РЕСТ-ТЕСТ на головній сторінці РІО з лівого боку, а рецепти з місцевих закладів можна знайти у рубриці Готуємо з Rionews на головній сторінці з правого боку.

P.S. Більше фото та інші огляди ресторацій міста читайте на сайті РІО (www.rionews.com.ua) у рубриці “Рест-тест”.

Евеліна Гурницька, фото Яноша Немеша