«Закони про диктатуру» або «ручні закони»— пакет законів, прийнятих Верховною Радою України у четвер 16 січня 2014 року, та, попри гостру критику,підписані президентом наступного дня 17 січня.

Закони приймалися підняттям рук, без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували. Ці законодавчі акти, на думку більшості експертів, утискають низку прав громадян і посилюють для влади можливість карати учасників акцій протесту й інших незгодних із діями влади, і спрямовані на криміналізацію опозиції та громадянського суспільства.
За твердженням одного з авторів законів, їх прийняття стало реакцією на порушення прав людей під час масових протестів інших громадян, відомих як Євромайдан. Натомість, у Партії регіонів наголошували на легітимності ухвалених рішень і їхньому сприятливому впливі на ситуацію в Україні.
Одним з перших порівнянь ціх законів з "диктаторськими законами" було зроблено у заяві опозіційної фракції "Батьківщина". Їх також називають «поліцейськими законами».

1 Перелік законів
2 Передісторія
3 Голосування
4 Зміст і значення
5 Реакція в Україні
5.1 Реакція громадських організацій та активістів
5.2 Реакція Майдану та спроби вимагати скасування
5.3 Імовірні економічні наслідки
6 Реакція світу
6.1 Оцінки світових медіа
7 Примітки
8 Посилання
9 Див. також
Перелік законів

721-VII «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» (проект № 3879) (також відомий як закон Колесніченка—Олійника)
723-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» (проект № 3855)
722-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів» (проект № 3837)
731-VII «Про внесення змін до Закону України „Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань“» (проект № 3893)
725-VII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного кримінального провадження» (проект № 3587)
724-VII «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» (проект № 3883)
728-VII «Про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни — радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців» (проект № 2178а)
729-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму» (проект № 2179а)
726-VII «Про внесення зміни до Закону України „Про безоплатну правову допомогу“ щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“» (проект № 3792).
Передісторія

Текстологічне порівняння законів з російськими дозволяє зробити висновок про їхню разючу й невипадкову подібність[29], деякі норми жорсткіші за російські аналоги. Так, прямими запозиченнями є введені у законодавство України поняття екстремістська діяльність та іноземний агент.
Більшість законопроектів були зареєстровані за лічені дні до голосування і не проходили жодної апробації в суспільстві, наукових, та професійних колах.



Напередодні між представниками влади та опозиції ішли переговори про те, яким саме чином відбуватиметься розгляд проекту бюджету. Вранці були у своїх кабінетах заблоковані Володимир Рибак та його заступник Ігор Калєтнік, але це не було несподіванкою для спікера.
Ухвалення бюджету під орудою Ігоря Калєтніка планувалося заздалегідь. Однак того, що перший віце-спікер почне ставити на голосування інші законопроекти — про деякі з них депутати взагалі почули вперше лише під час ухвалення, — не очікував ніхто з опозиції.
Спікер Володимир Рибак порушив дві норми Закону про регламент Верховної Ради, після голосування більшості руками підписавши ввечері того ж дня 16 січня закони.
Так стаття 130, пункт 2 визначає, що «Голова Верховної Ради підписує поданий на підпис закон не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня його подання, крім випадків, передбачених цим Регламентом».
Крім того, у пункті 3 статті 130 Регламенту зазначено, що голова ВР не має права підписувати закон, якщо «у разі виявлення порушень законодавчої процедури, передбаченої цим Регламентом, наслідком чого може бути скасування результатів голосування,… народний депутат у дводенний строк може письмово звернутися до Голови Верховної Ради України з обґрунтованою пропозицією про внесення уточнень до прийнятого закону». «У цьому разі Голова Верховної Ради України не підписує закон без розгляду зазначених пропозицій Верховною Радою у порядку, передбаченому цим Регламентом (стаття 48)», — зазначається у Регламенті.
Зміст і значення

Закони містять низку нових обмежень, а також посилюють відповідальності за деякі вже передбачені законодавством порушення, багато з яких стосуються участі в акціях протесту.


Рух у колонах більше 5 машин — позбавлення прав на 1-2 роки, можливе вилучення автомобіля
Більше п'яти не їхати
За рух у колонах більше п'яти автомобілів, що спричинило створення перешкод для дорожнього руху, без узгодження з міліцією — запроваджений штраф до 850 гривень або позбавлення права керувати автомобілем на термін від одного до двох років з можливим оплатним вилученням автомобіля.
Автоматична відео- та фотофіксація порушень правил дорожнього руху
Передбачаються штрафи для водіїв (або власників авто) за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі.
Обмеження ЗМІ
Передбачене покарання за здійснення діяльності інформаційного агентства без державної реєстрації, «після припинення його діяльності або з ухиленням від перереєстрації». За таку інформаційну діяльність передбачається штраф у розмірі до тисячі неоподаткованих мінімумів (17 тисяч гривен) з конфіскацією «виготовленої продукції та знарядь виробництва».
Арешт за порушення організації мітингу
Порушення встановленого законом порядку організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій, в тому числі біля органів влади, установ, підприємств, житла та іншого володіння осіб карається штрафом до 3400 гривень або арештом на строк до десяти діб. Раніше за це був передбачений лише штраф, а його максимальний розмір був до 425 грн.
До в'язниці за захисний шолом
Документ встановлює відповідальність за участь у мітингах чи зборах в шоломах і масці, або з використанням інших засобів чи способів маскування з метою уникнення ідентифікації особи. А також за участь у протестах в одязі, схожому на форму правоохоронних органів. За такі дії передбачається штраф у розмірі понад чотири тисячі гривень або арешт на строк до 15 діб.
15 діб за встановлений намет
Встановлення без дозволу міліції для проведення мітингу наметів чи інших малих архітектурних форм або конструкцій, що використовуються як сцена, відтепер каратиметься штрафом у п'ять тисяч гривень або арештом на строк до 15 діб. Дозвіл на встановлення наметів й інших архітектурних форм видає міліція.
Арешт за допомогу протестам
Згідно з документом, будь-яка особа, яка надала для проведення недозволених протестів приміщення, транспорт, технічні засоби чи будь-яку іншу допомогу, буде покарана штрафом до 10200 гривень або арештом на десять діб. Раніше за це був передбачений лише штраф до 1700 гривень.
Ув'язнення за неповагу до суду
Вияв неповаги до суду після набуття чинності даним законом буде тягнути за собою штраф до 5100 гривень або арешт на строк до 15 діб. Раніше за це був передбачений лише штраф до 1700 гривень.
Відключення інтернету
Закон передбачає процедуру обмеження доступу до інтернет-ресурсів, що порушують законодавство, на основі експертного висновку.
Нова норма про невиконання провайдером вимог державного органу щодо відключення інтернету тягне за собою штраф до 6800 гривень.
Непослух СБУ
Нова норма про невиконання вказівок працівників Служби безпеки України й створення перешкод для виконання ними своїх обов'язків передбачає штраф у розмірі до 1700 гривень, у разі повторної дії — до 2500 грн.
Протоколи не тільки під розписку
Запроваджується нова норма про протокол про адміністративне правопорушення. Раніше закон містив лише норму про те, що протокол має під розписку вручатися людині, яку притягують до відповідальності, тепер з'являється нова норма про те, як діяти, якщо людина відмовляється розписуватися за протокол: засвідчити його вручення «поясненнями свідків такої відмови та вручення протоколу або відеозаписом цих фактів».
Екстремістська діяльність та наклеп
Документ запроваджує нові статті про екстремістську діяльність та наклеп, які поширюються зокрема і через інтернет, та запроваджує покарання за це. Виготовлення та розповсюдження екстремістських матеріалів у ЗМІ чи інтернеті відтепер каратиметься штрафом у розмірі до майже 14 тисяч гривень штрафу або обмеженням волі чи ув'язненням на строк до трьох років. Окрім іншого, екстремістськими, згідно із законом, вважаються матеріали із закликами до насильницької зміни конституційного ладу і перешкоди діяльності органів влади і посадовців.
Відповідно до поправок у законі про свободу совісті та віросповідання, церкві заборонили займатися екстремістською діяльністю.
За поширення недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність особи, передбачений штраф у розмірі до 850 гривень.
За наклеп, який прозвучав у засобах масової інформації або в мережі Інтернет, передбачений штраф у розмірі до 5100 гривень, або громадські роботи до 240 годин, або виправні роботи до 1 року. За наклеп зі звинуваченням у вчиненні тяжкого злочину можна отримати виправні роботи або обмеження волі на строк до 2 років.
За блокування — шість років
В законодавстві запроваджується нова норма про покарання за блокування доступу до житла чи іншого володіння особи. За це, за умови, якщо блокування здійснюється групою осіб, передбачено до шести років ув'язнення.
Два роки за груповий протест
За участь у груповому порушенні громадського порядку посилюється покарання. За це тепер можуть засудити не лише до штрафу чи арешту на строк до півроку, але й до позбавлення волі на строк до двох років.
Заборона відвідувати футбольні матчі
Заборона відвідувати футбольні матчі застосовується судом за адміністративні правопорушення на території стадіонів. Квитки на футбол міститимуть повне ім’я вболівальника.
За перешкоджання роботі — п'ять років
Запроваджується новий вид покарання — за блокування споруд, що забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян з метою перешкоджання нормальній роботі. За ці дії передбачене покаранні у вигляді обмеження волі або ув'язнення на строк до п'яти років.
Інформація про міліцію та суддів
Посилюються обмеження на збирання та поширення інформації про працівників правоохоронних органів та їхніх родичів. Посилюється також покарання за це: наприклад, максимальний арешт тепер становитиме не три місяці, а шість.
Так само посилюється відповідальність за розповсюдження інформації про суддів та членів їхніх родин, що носять образливий характер.
Податок з іноземних агентів
До Податкового кодексу вводиться поняття громадських об'єднань, які виконують функції іноземних агентів. Йдеться про ті, які отримують кошти з-за кордону та беруть участь у політичній діяльності. Відтепер вони мають платити податок на прибуток.


Радіокерований дрон з прикріпленою до нього камерою над львівським Євромайданом.
Зйомки з повітря ускладнені
Законом передбачається ліцензування ввезення в Україну, торгівлі та використання безпілотних повітряних суден, які підлягають реєстрації в Державному реєстрі цивільних повітряних суден.
Під це визначення можуть потрапити дрони, за допомогою яких активісти останнім часом знімали з повітря будинки чиновників.
SIM-карта за паспортом
Запроваджується поняття ідентифікаційної телекомунікаційної картки (SIM-картка, USIM-картка тощо). Надання телекомунікаційних послуг з використанням такої картки здійснюється на підставі договору, укладеного між оператором телекомунікацій та споживачем.
Позбавлення депутатської недоторканості
Поправки до закону про регламент передбачають спрощення процедури позбавлення народного депутата недоторканності. Згідно з цим законом, подання прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності чи арешт народного депутата включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування та без висновку профільного комітету, як це було раніше.
Ідеологічні закони
Підняттям рук народні депутати від фракції Партії регіонів, Комуністичної партії та низки позафракційних депутатів проголосували за два ідеологічні закони: щодо відповідальності за паплюження пам'ятників радянським воїнам, в також щодо заперечення чи виправдання злочинів фашизму.
Реакція в Україні

Див. також: Євромайдан
МЗС України заявило, що вважають заяви закордонних політиків стосовно прийнятих 16 січня законів втручанням у внутрішні справи України.
Реакція громадських організацій та активістів
Більше сотні громадських організацій оголосили повну мобілізацію на Майдані Незалежності у Києві.
Лідер партії УДАР Віталій Кличко у четвер, виступаючи на Євромайдані заявив, що опозиція скликає на неділю нове, вже восьме Народне віче на Майдані Незалежності в Києві.Він закликав готуватися до всеукраїнського страйку.
Олег Тягнибок назвав події в четвер «державним переворотом» i зазначив що «ті закони були ухвалені неконституційним чином і тому є нелегітимними». За словами Тягнибока, цей режим періодично намагається «мавпувати» ті відносини всередині держави, які є в Російській Федерації чи Білорусії.
Юрій Луценко закликав до створення Народного Фронту Майдан і реально перетворити його в мільйонний народний рух опору. На його думку, «прийняті закони — це тюрма суворого режиму для всіх, хто почуває себе вільною людиною» і що зараз настав «той час, коли перевіряється на практиці слова Гімну „душу й тіло ми положим за нашу свободу“ і що це момент істини».
У заяві Міжнародного фонду «Відродження» йдеться, що у стінах Верховної Ради «відбулась безпрецедентна за своєю зухвалістю атака на базові права людини та громадські свободи, що ставить під сумнів демократичну природу української держави та відкриває шлях до масових репресій проти її громадян».
Юлія Тимошенко в своїй заяві з в'язниці зазначила, що голосуванням у Верховній Раді 16 січня провладні депутати вчинили злочин і остаточно ліквідували парламентаризм в Україні.
Реакція Майдану та спроби вимагати скасування
19 січня за ініціативою лідерів Автомайдану було розпочато ходу на підготовку безстрокового пікету ВР з подальшою вимогою від депутатів переголосувати закон Колесніченка-Олійника[42]. Хода зустрілася з загонами військових і «беркуту» на вул. Грушевського, і протистояння переросло у довготривалу сутичку із застосуванням різних видів холодної зброї[43]. до 20:00 год. вже були спалені автобуси, близько 100 поранених мітингувальників, застосування кийків, гранат із сльозогінним газом, гумових куль та водометів з боку провладних сил та бруківки, кийків і коктейлів молотова з боку протестувальників. Станом на початок 20 січня протистояння продовжується і не вщухає.
Наступного ранку, 20 січня, влада погодилася не вводити (не публікувати) закони про диктатуру в дію принаймні до закінчення переговорів з лідерами опозиції. Як було відзначено, «Умова початку переговорів — це скасування „драконівських“ законів про цензуру і переслідуваннях. Попередньо вони дали згоду не друкувати закони. Тоді вони не набудуть чинності. Потім ми анулюємо всі „драконівські“ закони в Раді»[44]. Попри все це, випуск газети «Голос України» за 21.01.2014 року було надруковано і розпочато її поширення. Відповідно, з 00:00 22.01.2014 року більшість законів про диктатуру вступають в силу[45], закон 723-VII — з 21.02.2014, а закон 722-VII — через 6 місяців.
Див. також: Штурм біля стадіону імені Лобановського (січень 2014 року)
Імовірні економічні наслідки
Збиток від впровадження норм нового «репресивного» закону № 3879 авторства депутатів владної Партії регіонів Вадима Колесніченка і Володимира Олійника може скласти близько 5 млрд грн у рік. Про це йдеться у відкритому листі членів правління та експертів Інтернет асоціації України (ІАУ) президенту країни Віктору Януковичу.В Асоціації вважають, що різко збільшиться кількість компаній, які будуть виводити свої бізнеси на зарубіжний хостинг — через норми про блокування сайтів без рішення суду. Через ліцензування провайдерських послуг може різко скоротитися кількість середніх і дрібних інтернет-провайдерів.
Також у листі ІАУ йдеться, що абонентська база мобільного зв'язку може скоротитися через вимогу до абонента ідентифікувати свою особу. У компанії МТС Україна зазначили, що оскільки близько 90% її клієнтів є абонентами передплаченого зв'язку, нові норми вимагають докорінної перебудови системи продажів компанії, а також можуть бути недієвими через імовірне виникнення чорного ринку SIM-карток, що лише збільшить їхню ціну.
За прийнятими законами, критичні публікації в ЗМІ і соцмережах можуть розглядатися як втручання у діяльність правоохоронних органів і караються штрафом або арештом на строк до шести місяців. Експерти негативно оцінили нововведення. На їх думку, введені норми спрощують можливості для рейдерських захоплень підприємств.
Реакція світу

Західні дипломати вже за кілька годин після парламентського засідання оприлюднили свою реакцію на події в Раді.«Я занепокоєний через те, яким чином відбувалося голосування за деякі закони сьогодні в парламенті», — написав у своєму мікроблозі посол США в Києві Джеффрі Пайєтт. «Норми слід ухвалювати з дотриманням належних процедур. В іншому випадку довіра до демократичних інституцій та правової системи опиняється під загрозою», — йдеться у коментарі посла ЄС в Україні Яна Томбінського.
США висловили «глибоке занепокоєння тим, що Рада проштовхнула кілька суперечливих законів, не дотримавшись передбачених процедур. Деякі з цих законів обмежать право на мирні протести та свободу слова, піддадуть тиску незалежні медіа та стануть на заваді роботі неурядових організацій». [49]
Держсекретар США Джон Керрі назвав прийняті закони «антидемократичним маневром» давши наступну оцінку:
…кроки, які були зроблені 16 січня, є антидемократичними, вони помилкові, вони відбирають у народу України його право і його шанс на майбутнє.

Високопосадовці в ЄС вважають прийняті в Україні закони такими, що обмежують права та свободи людей, і закликають президента Віктора Януковича не підтримувати їх. Віце-президент ЄК, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон глибоко стурбована подіями в Україні.
Президент Європарламенту Мартін Шульц закликав українського президента Віктора Януковича не підписувати прийняті Верховною Радою закони:
Я глибоко стурбований прийняттям Верховною Радою України законопроектів, які можуть обмежити основні свободи громадян, перешкоджати свободі зібрань та слова і обмежити діяльність неурядових організацій. Набуття ними чинності штовхатиме Україну назад до її авторитарного, радянського минулого.

Комісар ЄС з розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле дав наступну оцінку:
Я шокований. Бачити такий відхід України від європейської стежки є розчаруванням. Турбує те, що ми бачимо, як це стається з таким важливим партнером ЄС. … Рішення, ухвалені Верховною Радою, є неповагою до основоположних демократичних принципів і вони не лише викликають стурбованість щодо стану демократії та майбутнього України, але також матимуть наслідки для партнерства між ЄС та Україною.

В Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) представник із питань свободи засобів інформації Дуня Міятович висловила занепокоєння з приводу ухвалених в Україні законодавчих змін, серед яких повернення кримінальної відповідальності за наклеп. Вона вважає, що це ставить під загрозу свободу слова в Україні.[53]
Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт вважає, що голосування на підтримку низки законів, яке відбулося в українському парламенті в четвер, працює проти незалежності України. «За тим, що ми бачили сьогодні в Києві, абсолютно явно — темні конструкції проти демократії. І зрештою — проти незалежності України», — написав Більдт. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав події в українському парламенті «зловісними» і поцікавився, чи вирішила Україна піти з європейського шляху. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс у свою чергу вважає, що голосування за низку законопроектів у Верховній Раді в четвер не ведуть до діалогу і розвитку демократії в Україні.
Transparency International вважає прийняті в четвер закони приводом для початку репресій і закликала вплинути на президента, щоб він ветував даний закон. Про це повідомив виконавчий директор українського відділу організації Олексій Хмара. На його думку автори даного закону хочуть отримати інструмент для дискредитації активних організацій, які намагаються провадити в Україні реформи.
Міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала президента Віктора Януковича відхилити ухвалені Верховної Радою закони, які порушать зобов'язання країни з дотримання прав людини:
Freedom House рішуче засуджує ухвалення Верховною Радою України законодавства, яке передбачає кримінальну відповідальність за наклеп, у стилі Росії вводить обмеження для громадських об'єднань, що отримують фінансування з-за кордону, як для «іноземних агентів», і передбачає покарання для громадян за участь у акціях протесту.

Голова організації Девід Кремер заявив, що йому прикро спостерігати, як «демократично обраний уряд України усе більше віддаляється від демократичних прагнень народу України».
Агентство Reuters повідомило, що Європейський союз скасував традиційну вечерю з президентом РФ Володимиром Путіним в рамках саміту Росія—ЄС, щоб показати, що відносини не повернулись у «нормальне русло» після «перетягування канату» з Москвою щодо України.
Євродепутат Ребекка Гармс оцінила ухвалені закони як путч в Україні і зазначила, що якщо цей закон дійсно набере чинності, ЄС має запровадити якнайширші санкції: «Всі європейські рахунки членів українського уряду, їхніх представників та членів їхніх родин мають бути заморожені. Видача Шенгенських віз цим особам має бути припинена».
Оцінки світових медіа
Найвпливовіші видання світу засудили прийняття цих законів. Наприклад, британська газета Financial Times пише, що ці закони просто унеможливлюють протести в Україні. Ба більше, політична криза сягнула апогею з моменту свого початку в листопаді 2013-го.
У США The Washington Post зазначає, що ухвалені закони запозичено з російського законодавства і вони аж ніяк не є свідченням того, що Янукович налаштований на поглиблення співпраці з ЄС.

admin