Уперше за роки незалежності українці святитимуть паску у вкрай важких суспільно-політичних умовах. Початок вторгнення росіян до Криму збігається з початком Великого посту, а Великдень відбувається в період дестабілізації Східної України. Очевидно, з найпалкішими за весь період новітньої історії молитвами про мир 20 квітня відзначатимемо найвеличніше свято християнства.

Назва Пасха походить від старогебрейського «песах», що означає «перескочити», «перейти», і символізує визволення людства з неволі гріха, смерті й диявола. Вірники вже в очікуванні тієї радості, яку несе Великдень, адже з’являються сподівання про завершення чогось злого, нечистого й прихід Світла. За два тисячоліття церква надбала чимало пасхальних традицій, які в сучасному світі оновлюються. Великдень, без сумніву, комерціалізується, адже кошики і столи мають бути багатими, а люди — гарно вбраними. Натомість дедалі частіше забуваємо про суть самого свята, яке далеко не в зовнішніх прикрасах. Тож із якими думками треба сприймати Великдень, як не повторювати помилок, позбутися зла і як приймати паску в майже воєнних умовах — у розмові з Архімандритом Євфросином (Білашем), доктором богослов’я, кандидатом юридичних наук, директором Науково-дослідного інституту державно-конфесійного права та державно-церковних відносин Ужгородського Національного університету.

СВЯТІ МОЛЯТЬСЯ ЗА МИР ТА СПОКІЙ У НАШІЙ ЄДИНІЙ ДЕРЖАВІ УКРАЇНІ

— У складних суспільно-полі-тичних умовах будемо святкувати цей Великдень. Як гадаєте, чи заслужили українці цього?

— Так, дійсно, цей Великдень ми будемо зустрічати в тяжких умовах політичної та економічної кризи в Україні. Вже довгий час ми молимося про те, щоб ситуація в Україні стабілізувалася та настав довгоочікуваний мир. Чи заслужили українці цього? На все є Промисел Божий. Я дуже часто кажу про те, що Господь дає людині лише те, що вона може винести і пережити, але як вона це зробить, це вже вибір самої людини. У цей важкий час багато політиків намагаються використати ситуацію, аби привернути увагу людей до себе, підняти свої рейтинги, напрацювати якісь бонуси та дивіденди на майбутні вибори. Багато хто з них хоче втягнути в ці справи і Церкву, забуваючи про те, що Церква завжди була, є і буде Єдиною, Святою, Соборною і Апостольскою, як читаємо ми кожного дня у Символі віри. І складається вона з Церкви земної, що постійно веде боротьбу з гріхом, і Церкви небесної, що торжествує. До Церкви небесної належать Богородиця, Святий Іван Хреститель, святитель Миколай Чудотворець, усі ангельські чини, святі апостоли, пророки, мученики і новомученики, святителі, преподобні й багато прославлених і непрославлених святих. Усі вони також моляться на небі, як ми і кожного дня тут на землі, за наш український народ, мир та спокій у нашій єдиній державі Україні.

Я впевнений, що в цьому році Свято Світлого Христового Воскресіння буде сприйматися нами більш усвідомлено, переживаючи Воскресіння Христове всім серцем і відчуваючи душею, що ми не просто згадуємо події двотисячної давнини, а самі беремо безпосередню участь у них. Святкування Воскресіння Ісуса Христа має у християнстві особливий сенс перемоги і торжества над смертю. Смерть уже не є кінцем усього, а стає дверима в Царство Боже.

— На чому варто акцентувати увагу під час святкування і як правильно готуватися до Пасхи?

— До святкування Великодня не можна приготуватися за один або кілька днів. Віруючі цього свята чекають цілий рік і особливо готуються до нього протягом усього Великого посту. Радість Великодня, звичайно, не буде такою яскравою, якщо людина не постилася, не сповідалася та не причащалася Святих Христових Таїн. Святкування ж Великодня починається з участі у святковому богослужінні, адже Великоднє богослужіння особливе, наповнене легкістю та радістю для всіх християн. І вся увага акцентується лише на двох словах «Христос Воскрес!!!», бо саме на них засновані наша віра, надія, любов, наше християнське життя і вічне майбутнє.

ПЕРШЕ ВЕЛИКОДНЄ ЯЙЦЕ СВЯТА РІВНОАПОСТОЛЬНА МАРІЯ МАГДАЛИНА ПІДНЕСЛА РИМСЬКОМУ ІМПЕРАТОРОВІ ТИБЕРІЮ

— Чимало суперечностей викликає традиція поливаного понеділка, оскільки є судження, що ця традиція насаджена в радянський час задля псування великого християнського свята. Яка ваша думка з цього приводу?

— По-перше, потрібно згадати хронологію Страсного тижня. Страсного, бо церковнослов’янською «страсть» означає «страждання». Протягом усього тижня віруючі дотримуються найсуворішого посту і приділяють молитві ще більше часу, ніж за весь час Великого посту. Всі дні Страсного тижня називають Великими — Великий Понеділок, Великий Вівторок, Велика Середа і т .д. І кожен із цих днів наближує нас до Свята Свят — Великого Христового Воскре-сіння. Кожного з цих днів Церква звершує особливі служби та нагадує про найважливіші події для всіх християн.

У Великий Понеділок як прообраз страждань Христа Церква згадує старозавітний образ патріарха Йосипа, проданого братами в Єгипет. У Великий Вівторок згадуємо, як Господь викрив книжників і фарисеїв, а також про змову іудеїв зрадити Христа. У Велику Середу згадуємо про зраду Іудою Христа і про 30 срібняків. Особливо важливими вважаються останні три дні перед Велико-днем — Великі Четвер, П’ятниця та Субота. У Великий Четвер згадуємо Таємну вечерю, на якій Господь встановив новозавітне Таїнство Святого Причастя, омив ноги своїм учням, його молитву в Гефсиманському саду, Іудину зраду. У Велику П’ятницю згадуємо суд і страту Ісуса Христа. На ранковій службі читаються дванадцять Євангелій, на вечірній виносять плащаницю. Велика Субота нагадує нам про перебування тіла Господа у труні. У Єрусалимі в храмі Гроба Господнього сходить Благодатний вогонь, який, сподіваємося, і цього року знову привезуть в Україну.

Із приводу так званого поливаного понеділка я би не погодився з тими, хто стверджує, що ця традиція насаджена в радянський час. Ця народна слов’янська традиція широко була розповсюджена як на Західній Україні, так і в Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщині та в деяких інших країнах. Є досить багато історичних згадок про цю традицію. Так, уже на початку XIV столліття про неї згадує проповідник та письменник із Праги Конрад Вальдхаузер. До речі, польський журналіст і філософ Кароль Лібельт (1807—1875) і етнограф Зигмунт Глогер (1845—1910) також досліджували проблематику цього питання і навіть знайшли схожість між аналогічними традиціями «поливаного понеділка» в Німеччині.

— Чи маємо язичницькі вірування на Великдень, які досі не може викорінити церква?

— Дякую за цікаве запитання. Великдень, мабуть, найбільше християнське свято у східносло-в’янському народному календарі. Наприклад, цього не можна сказати про Масляну. Свято проводів зими та зустрічі весни припадає на тиждень перед Великим постом і таким чином опинилося включеним у передвеликодній цикл свят. Стародавнє язичницьке свято з народними іграми, гуляннями, святковим частуванням отримало нове тлумачення: бажання насититися перед тривалим Великим постом. Іноді кажуть, що великоднє яйце має своє походження з язичництва як давній символ життя, але ми маємо християнське передання. Перше великоднє яйце свята рівно-апостольна Марія Магдалина піднесла римському імператорові Тиберію. Незабаром після вознесіння Христа Спасителя на небо Марія Магдалина стала для Євангельської проповіді в Римі. У ті часи було прийнято, приходячи до імператора, підносити йому подарунки. Заможні приносили коштовності, а бідні люди те, що могли. Тому Марія Магдалина, яка не мала нічого, крім віри в Ісуса, протягнула імператорові Тиберію куряче яйце з вигуком «Христос Воскрес!». Імператор, засумнівавшись у сказаному, зауважив, що ніхто не може воскреснути з мертвих і в це так само важко повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним. Тиберій не встиг договорити ці слова, як яйце стало перетворюватися з білого в яскраво-червоне. До речі, в Україні дедалі частіше спостерігаємо, що до Великодня в супермаркетах продають різних кроликів і зайчиків, особливо шоколадних. Це традиційний символ Великодня у деяких країнах Західної Європи та США, і він має язичницьке коріння і пов’язаний із весняними святами родючості.

У СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ ТРЕБА БУТИ ОСОБЛИВО ОБЕРЕЖНИМИ ТА СТРИМАНИМИ

— Чи правда, що в передвеликодній тиждень різна нечисть намагається спокусити людину зробити якомога більше гріхів, або це теж радше народне вірування?

— Страсний тиждень наближає нас до Свята Воскресіння Христового, закінчується Великий піст і в цей час потрібно бути особливо обережними та стриманими у свої діях, словах, бажаннях і думках. І звичайно, що саме в цей час ми особливо відчуваємо спокусу згрішити, а тому потрібно присвятити і цей час молитві та добрим справам.

— Святити кошики опівночі — один із найстаріших великодніх звичаїв. Чи правильно роблять ті, хто святить зранку?

— За церковною традицією освячувати паски починають уже в суботу ввечері, але треба зазначити, що їсти їх дозволяється лише в неділю зранку після закінчення Великоднього богослужіння. Освячуючи кошики в суботу і навіть до кінця недільного дня, церква йде назустріч тим людям, хто з поважних причин (хвороби, праці) не зміг бути на нічному Великодньому богослужінні. Зазвичай освячувати кошики починають після
2-ї години ночі й роблять це кілька разів, про що зазвичай у кожному храмі чи монастирі повідомляють заздалегідь.

— Які головні атрибути великоднього кошика?

— Зазвичай кошики віруючих дивують своєю різноманітністю. На освячення несуть усе, від пасок, куличів і крашанок, писанок до ковбас, сирів тощо. Молитвою і свяченою водою освячуються всі ці продукти, але церква завжди вказувала на те, що алкоголь не має бути присутнім у великодніх кошиках. Погодьтеся, що горілка, коньяк та інші «важкі» алкогольні напої будуть недоречні в це свято, водночас пляшка гарного освяченого вина більше імпонуватиме до інших продуктів великоднього кошика. Протягом багатьох століть склалася традиція, що після освячення спершу потрібно скуштувати кулич, а вже потім розговлятися іншими продуктами.

— Як жити після Великодня? Адже готуємося, святкуємо, а потім вчергове повторюємо помилки і грішимо…

— Великдень — це не кінець, це початок нового життя. А воно аж ніяк не в тому, щоб гарно поїсти та весело відсвяткувати... Сенс життя в іншому, тому потрібно жити далі, не забуваючи про те, що кожен із нас людина зі своїми чеснотами й недоліками. І користуючись нагодою, хочу побажати всім нам із вірою та надією, повними любові гідно зустріти Найвеличніше Свято Свят і Торжество Торжеств та поздоровити зі Святом Світлого Христового Воскресіння. І будьмо мудрими. Христос Воскрес!!! Воістину Воскрес!!!

Наталія Каралкіна