В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція партнерів міжнародного проекту технічної допомоги loc-clim-act: місцеві дії щодо впливу кліматичних змін. Йшлося про «Результати дослідження обізнаності населення та органів влади щодо зміни клімату та її наслідків».

Леся Лойко, голова ГО ФОРЗА, українського партнера проекту, розповіла про загальну мету та цілі проекту і представила результати дослідження обізнаності населення та органів влади з питань зміни клімату. «Ми вирішили дізнатися, що думають наші громадяни і органи влади про зміну клімату, чи вважають це проблемою, чи готуються до цього», - пояснила Л.Лойко. Згідно з результатами опитування, майже 80 % опитаних погоджуються з тим, що «так, зміна клімату – це реальність». Майже половина людей вважають, що їхня діяльність негативно впиває на природу і призводить до змін клімату. Така ж кількість респондентів відповіли, що відчувають зміну клімату на собі. Серед аргументів – зміна сезонів, висихання лісів, зміна температури, пересихання потічків, менше води у криницях. 47 % опитаних відповіли, що знають, які дії слід здійснювати для запобігання змінам клімату: утеплюють будинки, не спалюють сміття на городах, пересідають на велосипеди, саджають дерева, намагаються купувати менше пластику. «Нас дуже тішила така відповідальна позиція закарпатців», - підсумувала Леся Лойко. Вона також розповіла, чого у цьому контексті мешканці чекають від влади. Вважають, що потрібно розробляти цілеспрямовану політику і стратегію збереження довкілля, потрібно очищувати річки, зменшити вирубку лісів, створювати дендрарії, займатися екологічним вихованням тощо. 
Щодо думки влади, то 60 % опитаних її представників вважають, що їхнє місто/село роблять внесок у зміну клімату. Майже 50 % чиновників зізналися, що ніколи не враховують ці питання під час виконання своїх повноважень, планування роботи.
Цікаво порівняти, як думки людей змінюються «транскордонно». З цією метою опитування проводили як на Закарпатті, так і у Кошицькому та Пряшівському краях Словаччини та Боршод-Абауй-Земплен і Саболч-Сатмар-Берегській областях Угорщини. Що цікаво, українці, у порівнянні із сусідами, змогли назвати набагато більше прикладів власних дій, які варто реалізовувати для запобігання проблемам у контексті зімни клімату.
А головною метою проекту, про який йдеться, було підвищення готовності до дій по боротьбі з надзвичайними ситуаціями в результаті впливу кліматичних змін на місцевому рівні, таких як надзвичайні теплові хвилі, надмірні дощі, повені тощо. 
Віктор Турок, начальник управління економіки Рахівської районної державної адміністрації, українського партнера проекту, представив огляд державних повноважень та інструментарію щодо реагування на зміну клімату на рівні району. І наголосив, що завданням місцевої влади є врахувати усі результати проекту при здійсненні діяльності влади. Він, зокрема, розповів про те, що з часу ратифікації Рамкової конвенції та Кіотського протоколу в Україні (2004), держава зробила перші кроки щодо юридичного врегулювання питання зміни клімату в Україні, а також антропогенних викидів парникових газів, розробивши проекти законів України: “Про регулювання та управління викидами та абсорбцією поглиначами парникових газів”, “Про екологічний ринок України”, “Про регулювання у сфері енергозбереження”, “Про парникові гази”. Усі ці проекти мають спільну мету – визначити правові та організаційні основи запобігання і пом’якшення наслідків зміни клімату, виконання зобов’язань України за Рамковою конвенцією та Кіотським протоколом. Однак, на жаль, ці законопроекти наразі не прийняті. Загальний огляд законодавства дає підстави зробити висновок, що наявна нормативна база України є не достатньою та потребує значного вдосконалення.
Андрей Штейнер, директор Карпатського Інституту Розвитку (Кошице, Словаччина) розповів про актуальність цього проекту для транскордонного регіону і важливість налагодження дієвої системи реагування на зміну клімату і адаптацію до її наслідків на рівні районних державних адміністрацій, а також важливість підвищення обізнаності з цих питань серед широких верств населення. За його словами, це питання є важливим як для влади, громадськості, так і, наприклад, для бізнесменів та інвесторів. Адже, якщо хтось планує, до прикладу, будувати гірськолижний витяг на одній з гір, то завдяки дослідженням клімату може дізнатися, чи буде згодом сніг на цій горі. Подібної помилки вже припустилися у Словаччині, де кошти були вкладені недоцільно, оскільки не врахували кліматичні умови і, що важливо, прогнози на подальші роки.
Адрієнн Будай Малік, віце-президент НОРРІА (Мішкольц, Угорщина) розповіла про державну політику з питань зміни клімату в Угорщині та проблеми, пов’язані з наслідками зміни клімату на місцевому рівні. За її словами, питання зміни клімату на сьогодні є одним з найбільш пріоритетних питань в регіоні Північної Угорщини. Угорщина є одним з лідерів ЄС в створенні Національної стратегії зі змін клімату, яку вони прийняли у 2007 році на період 2008-2025, але проблемним залишається той факт, що регіон не має Плану Дій щодо зміни клімату.

admin

За матеріалами Ужгородського прес-клубу