З редакційної пошти.

МІЛІЦІОНЕР ВИНЕН У ДТП, ЧЕРЕЗ ЯКУ ДВА УЖГОРОДЦІ МОЖУТЬ ЗАЛИШИТИСЯ КАЛІКАМИ?

Свого часу читач «РІО» ужгородський учитель французької мови Богдан Мариконь публікував свій лист у газеті «РІО», що допомогло йому добитися своєї правди в суді, а зараз він намагається шукати справедливість у справі ДТП, через яку його син опинився в реанімації. Звісно, йому йдеться про справжніх винуватців автопригоди.

«13 вересня цього року мій син Любомир віз із роботи додому свого колегу на мотоциклі вулицею Івана Франка, як раптом на зустрічну смугу виїхала «Daewoo Lanos», — пише ужгородець. — Сталася жахлива ДТП, через яку обидва хлопці дістали важкі краніо-фаціальні травми, множинні переломи кісток лицевого черепа, струс головного мозку. Мій син перебуває в реанімації Ужгородської міської лікарні, а його колега — в обласній лікарні» (йдеться про події на момент надходження листа в редакцію).

Водночас автор листа наводить своє бачення аварії. Чоловік переконаний (посилається на слова свідків): слідству залишається з’ясувати обставини, які, за попередніми даними міліції, є недостовірними, оскільки, за його словами, не всі свідки були допитані. Одні стверджують, що за кермом авто був чоловік, а інші, що жінка. Пан Мариконь пише, що водій «Daewoo Lanos» порушив правила дорожнього руху: виїхав на зустрічну смугу шосе, при цьому не пропустив мотоцикліста, внаслідок чого і сталася ДТП. Богдан Лук’янович додає, що коли хлопці лежали напівмертві на шосе, водій пересадив за кермо свою дружину, а з якою метою це було зроблено — не зрозуміло. Він заявляє, що ніхто не знає, хто викликав «швидку» та міліцію. Вчитель зазначає, що жінка, яка була або не була за кермом, оголосила себе травмованою, однак в Ужгородському міськрайонному судді для експертизи з’явилася, на переконання автора листа, цілком здоровою і неушкодженою. Також батько травмованого мотоцикліста з усією впевненістю стверджує, що чоловік, який був у авто, не був травмований, оскільки допоки син перебував у реанімації, то перший приходив начебто домовлятися, позаяк відчував провину. Чоловік також зазначає про правові аспекти, мовляв, експертиза проводилася без його участі. Також його цікавить, чи були відтворені обставини ДТП при приїзді слідчого і хто давав йому свідчення.

«Чому мене цікавить це питання? Чому бояться назвати прізвище (редакція наразі також не називає імені учасника ДТП до остаточного рішення суду — Авт.)? Мабуть, тому що він працює у відділі внутрішньої безпеки. Постає питання, чи може ця особа мати вплив на досудове слідство, — запитує пан Богдан. — Чи справедливо йде досудове розслідування, чи правильно внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру?»

Словом, учитель акцентує на справедливості слідства й суду, адже обом потерпілим у лікуванні необхідна матеріальна допомога. Його скарга також зареєстрована у прокуратурі Закарпатської області.

МУКАЧІВЕЦЬ ПОГРОЖУЄ ЕКС-ДРУЖИНІ РОЗПРАВОЮ

До редакції «РІО» фактично по допомогу в порятунку від колишнього чоловіка звернулася мукачівка Катерина Планкіна. Під час шлюбу, за її словами, він особливо жорстоко її бив, а також знущався на очах у маленьких дітей. У листопаді 2012 року жорстоко побив кулаком по обличчю й головою об стіну, а також ногами при малечі. У жінки були зламані кістки носа, а чоловік не дозволив звернутися по медичну допомогу. Після інциденту Олексій два тижні не випускав жінку з дому, допоки сліди від побиття не стали менш помітними. Катерина Віталіївна одразу не звернулася в міліцію, позаяк боялася чергової фізичної розправи й морального приниження. Невдовзі жінка таки подала на розлучення й за місяць, 15 січня 2013 року, пару розлучили. Та на цьому кошмар не закінчився й погрози, навіть убивства, тривають. Проблема не лише в чоловікові 22-річної Катерини, громадянинові Росії Олексієві Планкіну, а й у діях чи то радше бездіяльності правоохоронних органів.

«Маленький син залишився зі мною і тепер кожна зустріч з моїм чоло­віком під приводом його побачення з сином є для мене стресом, а також потенційною загрозою стати жертвою чергового прояву його характеру та нестримності», — пише у своєму листі Катерина.

Олексій, як каже авторка листа, продовжує її переслідувати та маму дівчини, до якої остання повернулася. Відтак уже після розлучення, 24 січня, молода жінка звернулася по допомогу до правоохоронних органів — розпочалося досудове розслідування. У подальшу це кримінальне провадження об’єднали з кримінальним провадженням, розпочатим у квітні 2013 року (через те, що під час зустрічі з дитиною колишній чоловік пошкодив Катерині плече). Ще одне кримінальне провадження розпочали в серпні 2013 року через те, що Олексій Планкін знов не розрахував свої сили щодо матері свого сина. Факти та тяжкість тілесних ушкоджень підтверджуються висновками судово-медичної експертизи. Однак кримінальні провадження закривали.

«Існують і інші докази протиправних дій Планкіна, зокрема фото синців, яку мені вдалося таємно на­діслати електронною поштою своїй сестрі після того, як він мене побив у листопаді 2012 року, є свідки моїх зустрічей із колишнім чоловіком у квітні та серпні, коли він знову завдав мені тілесних ушкоджень», — додає авторка листа.

Жінка переконана, що слідчі не дали належної правової кваліфікації злочинам Олексія Планкіна — попередня кваліфікація злочину: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, при тому, що в заяві жертви наголошувалося, що побиття відбувалося системно протягом кількох годин. Такі дії Планкіна, на переконання юристів, не можуть кваліфікуватися інакше, ніж катування (ч.1 ст. 127 КК) і незаконне позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК). Та після звернення до правоохоронних органів жінка перебуває в постійному страху, її заяви лише реєструють, однак міліція не намагається запобігти вчиненню Планкіним нових правопорушень. Наразі жінка має листи з прокуратури, у яких повідомляється, що нема підстав для скасування постанов слідчого про закриття кримінальних проваджень, однак суд такі підстави знайшов. Це ще одна ілюстрація того, що міліція і прокуратура нічого не роблять...