Огляд редакційної пошти.

Новорічні свята минули, та життя триває зі своїми радощами і незгодами, успіхами й поразками та й загалом прозаїчністю. Чим живуть наші читачі, що їм дошкуляє — читай-те добірку листів. Часом відверті листи лякають, дивують, веселять, однак при цьому згадуєш, що в подібній ситуації можеш опинитися і ти. Редакція «РІО» чекає від вас нових листів, обов’язково опублікуємо.

УЖГОРОДЕЦЬ ЗВИНУВАЧУЄ У ДТП ПРЕДСТАВНИКІВ ПРИВАТНОЇ ОХОРОННОЇ ФІРМИ

Написав до редакції постійний читач Ян Коцака з Ужгорода. І нарікання в нього — у бік правоохоронних органів. Річ у тім, що одного дня на його брата біля будинку на великій швидкості налетів автомобіль, ужгородець переконаний, що це була машина відомої місцевої приватної служби охорони.

«Автомобіль зупинився, з нього вийшли двоє, підняли брата і кинули на тротуар, а самі поїхали геть. Я почув крики свого брата Василя», — пише в листі автор. За його словами, він викликав «швидку» та міліцію й, перш ніж чоловіка відвезли до лікарні, встиг назвати правоохоронцям марку та номери автівки, яка наїхала на його брата. Читач акцентує, що будинок, у якому проживають він із братом, якраз розташований біля приватної охоронної фірми. Проте, як пише Ян Коцака, в міліції йому сказали, що авто з такими номерами не зареєстроване.

«Я зайшов у двір того охоронного агентства і побачив там «Daewoo» з характерними подряпинами на бампері. Машина була такого ж кольору, як і та, що збила мого брата», — додає у своєму листі читач «РІО». Він також пише, що співробітник ДАІ переглядав запис із камери спостереження. І, за словами автора листа, представник ДАІ сказав, що на записі не чітко видно, чи їхала якась автівка або ні. Лише кинув фразу, мовляв, ми вам зателефонуємо, якщо щось буде відомо. Пан Ян переконаний, сліди ДТП намагаються «замести», його ж брат у той час лежав у лікарні з переломом стегнової кістки й чекав на операцію.

«Невже таке може бути? На камерах спостереження не помітно державного знака авто», — підсумовує ужгородець.


МАНСАРДНЕ ПРИМІЩЕННЯ НА ВУЛИЦІ КРИЛОВА ТАКИ ВИСТАВЛЯТЬ НА ПРИВАТИЗАЦІЮ?

Історія з мансардним приміщенням площею 31,5 кв. м за адресою вул. Крилова, 14/7 має своє продовження. Нагадаємо, мешканці будинку підозрюють, що це приміщення приватизують. Ця тема набула розголосу серед депутатів Ужгородської міськради, членів виконкому ради та серед активістів у соціальній мережі Facebook.  

«РІО» у листопаді надіслала запит до Ужгородської міськради щодо можливої приватизації вищевказаного об’єкта. Редакція запитувала, чи підлягає мансардне приміщення приватизації у 2012—2013 роках. У відповіді на запит за підписом мера Ужгорода Віктора Погорєлова йшлося, що на той момент це мансардне приміщення не включалося до переліку об’єктів, які підлягають приватизації у 2012—2013 роках.

Однак уже в грудні депутати намагалися протягнути питання щодо приватизації об’єкта з подальшим викупом орендарем. На це відреагувала і наша читачка Інна Ібатулліна, яка написала нам листа

«У випуску «РІО» від 16 грудня 2012 року є стаття «Міські депутати одним махом затвердили понад 60 питань ...». Там йшлося про питання (проект рішення № 693), згідно з яким у І кварталі 2013 року планується приватизувати мансарду на Крилова з подальшим викупом орендарем. Поки що не проголосували, але на наступному засіданні хочуть протягнути це питання, а це справжнє злодійство, оскільки в першому рішенні про оренду було написано, що вони (міськвиконком) видають в оренду приміщення № 7 із розширенням за рахунок горища (на інформаційні запити не відповідають і копію цього рішення нам не дають), а тепер уже і приватизувати дозволяють це приміщення та ще й з розширенням! Мало того, що саме приміщення міськвиконком присвоїв собі у власність, то ще й горище хочуть вкрасти без всякого на те нашого, власників будинку, дозволу», — йдеться в листі.

Від редакції:
Депутат міськради Ярослав Шафарь у коментарі в мережі Facebook написав, що «це чисто рейдерське захоплення горищ».

«Тим часом 28 грудня на сесії міськради це приміщення таки внесли до плану приватизації на І квартал 2013 року. Депутатські звернення від депутатів Василя Гнатківа та Ярослава Шафаря з цього питання наразі ігноруються, вже минули терміни на надання відповіді», — сказав у коментарі «РІО» член виконкому Олександр Волосянський.

Він також розповів, що надійшло звернення від мешканців будинку, в якому вони пишуть, що ремонт у приміщенні робив батько Дениса Сабовчика, заступника директора Департаменту міського господарства Олексія Касперова, Михайло Сабовчик, який представлявся мешканцям помічником художника Владислава Габди. У попередніх числах «РІО» йшлося, що саме Габда облаштовує мансардне приміщення під майстерню.

В історії з приватизацією мансардного приміщення на Крилова крапка ще не поставлена.


В УЖГОРОДІ «ЛЕЖАЧІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ» ВСТАНОВЛЕНІ БЕЗ ДОЗВОЛУ?

Ужгородець Роман Маткович пише у своєму листі, що в Ужгороді більшість «лежачих поліцейських» (штучна нерівність, виступ на проїзній частині, що встановлюється для примусового зниження швидкості руху транспортних засобів) встановлені без дозволу, не мають дорожніх знаків і не відповідають технічним вимогам.
«Бажано міській владі звернути на це увагу», — резюмує читач.
Від редакції:
«Я думаю, мерія не дозволила би встановлювати «лежачі поліцейські», якби не було дозвільних документів на це», — так прокоментував це «РІО» представник міськради Олександр Пуглик.


«ОБРАЗ ІСНУЄ, ВРАЖАЄ НЕЗБАГНЕННОЮ ЯСКРАВІСТЮ КОЛЬОРІВ, ЯКА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ ВЖЕ МАЙЖЕ П’ЯТЬ СТОЛІТЬ»

Ще одна постійна і дуже активна читачка Клара Кевер надіслала до редакції позитивного листа. Цього разу написала про кольоровий образ Божої Матері.

«Вона там зображена у весь зріст. Дуже гарні, яскраві кольори. Це ще цікавіше, ніж Туринська плащаниця», — зазначає пані Кевер.

Кольорова гама зображення Пресвятої Діви Марії абсолютно виняткова і нема ніякої можливості досягнути такого кольорового ефекту відомими науці методами. Подібного роду забарвлення зустрічається тільки у природі на пір’ях птахів або крильцях комах. Учені не знайшли також на полотні під зображенням жодних слідів ескізів або грунтовки, без яких неможливо було би намалювати таку картину. Але образ існує, вражає незбагненною яскравістю кольорів, яка зберігається вже майже п’ять століть. Про це пише журнал Мукачівської греко-католицької єпархії «Благовісник».


«ВСЯ ЇХНЯ СІМ’Я ПОСТІЙНО ГЛУЗУЄ З НАС ТА ПОГРОЖУЄ НАМ. НЕ МОЖУ ОПИСАТИ ВСЕ ПРИНИЖЕННЯ Й БІДУ СВОЄЇ СІМ’Ї. ЯКЩО ТАК ТРИВАТИМЕ Й ДАЛІ, ПОЇДУ НА ПРИЙОМ ДО ПРЕЗИДЕНТА»

Лист відчаю надійшов до редакції видання від Марії Шаранич зі Сторожниці. Йдеться про конфлікт між сусідами, але не лише на рівні суперечок і небажання вітатися. Подаємо кілька тез із листа.

«Мій сусід Б. приватизував наш двір із хатою та без дозволу провів газову трубу. І змусив 70-річну маму мого чоловіка заплатити 4 тисячі так, що вона виплатила всю роботу і за нього. Коли ми сказали, що треба зняти цю газову трубу з будинку, який може розвалитися, він сказав, що нас «згноїть», — йдеться у листі.

Родина хотіла приватизувати свій будинок, однак саме сусіди, за словами жінки, відговорювали їх. Несподіванкою для жінки була новина, мовляв, ще у 1997 році її земля була приватизована тещею сусіда Б.

«Одного разу я пішла за стіну цієї прибудови (прибудова сусідів), щоб відкинути жолоб, з якого стікає вода й руйнує стіну мого будинку. Сусідка вхопила мене за волосся і разом із Б.   почала мене бити по плечах. Вони (сусіди) подали на мене в суд, а коли дізналися, що нічого мені не буде, бо я інвалід, то справу переоформили на мого чоловіка і тепер тягають його по судах», — додає у своєму звернення пані Шаранич.

Жінка зазначає, що, згідно з рішенням суду, її чоловік дістав три роки умовно з одним роком випробувального терміну та 10 000 гривень штрафу. Читачка переконує, що всі судові засідання відбувалися без участі її родини, а повістки не надходили. Відтак, як пише Марія Іванівна, у грудні 2012 року   її чоловіка забрали до слідчого ізолятора.

«Міліція відмовляється щось казати. То мені що, автомат брати у руки? Тоді хай прийде наряд міліції і розстріляє нас, таким чином розширивши Б. двір, — розповідає жінка. — Я не можу все приниження, біди своєї сім’ї описати. Якщо так триватиме й далі, то поїду на прийом до президента і там розповім про всю цю брехливу систему».  


ЖІНКА ВПАЛА НА СЛИЗЬКІЙ ПІДЛОЗІ БАНКУ Й ЗЛАМАЛА РУКУ. ОДНАК СПІВРОБІТНИКИ ФІНУСТАНОВИ НА ЦЕ НАВІТЬ НЕ ВІДРЕАГУВАЛИ...

До редакції «РІО» звернулася ужгородка Маріанна Готра, яка нещодавно стикнулася з байдужістю представників одного з найвідоміших банків України. Відділення цього банку, який славиться довгими чергами, розмістилося на вулиці Швабській. Жінка йшла до установи задля консультації, однак день тоді був не її. Вона впала на слизькій підлозі... Та співробітникам, за її словами, мабуть, було не до цього, відтак жінка допомоги не дочекалася.

«При вході там був килимок, а далі, на підлозі лежав сніг. Чому в банківській установі не прибирають? Я впала і так просиділа кілька хвилин, точно не пам’ятаю, скільки, бо в мене був шок, — розповідає жінка. — Але мене бачили чотири співробітники й охоронець. Вже потім підійшли і спитали, чи я щось не поламала».

Ужгородка додає, що вона просила у представників установи викликати «швидку». На це їй сказали, мовляв, неподалік зупиняється маршрутка № 58, а також запропонували викликати таксі.

«Навіть склянки води не подали, поки я сиділа з болем на підлозі. Не розумію, як можна допускати, аби в банку не прибирали й люди падали на слизькій підлозі?» — розводить руками потерпіла.

У результаті Маріанні Степанівні «швидку» викликав її син, медики констатували в неї перелом руки. Жінка зі скаргою звертатиметься до центрального офісу банку, що в Києві.

А загалом поведінка представників банку дивує хоча би тому, що через свою байдужість вони можуть втрачати довіру потенційних клієнтів. Якщо говорити про виключно меркантильні міркування...

Листи оглядала Евеліна Гурницька