Політична (зрештою і бізнесова) міць клану Балог у Закарпатті щобільше нівелюється. Балоги втрачають вплив і зазнають тотальної поразки. Вони втратили домінування в облраді, вони програють вибори в місцеві органи влади. На останніх виборах на мера Берегова представниця партії Балог не набрала й половини з того, що набрав її опонент. А перед цим на довиборах у міськраду Виноградова представник балогівців був серед аутсайдерів.


Міліють і джерела бізнесового наповнення казни Балог. Клан втратив контроль над кордонами й останні арешти контра¬бандних балогівських контролерів лише підсилюють їхню капітуляцію. Ще ніби зовсім недавно клан провів потужну двістігривневу кампанію і привів у Ужгород свою владу. Тоді були обіцянки, обіцянки, обіцянки. Однак балогівське владарювання привело обласний центр у яму, з якої вибратися буде дуже важко. Балоги обіцяли комунальну революцію і благоустрій. Як результат — повний занепад. Колись Балога обіцяв профінансувати ужгородцям притулок для собак. Обіцянка залишилася на папері. Та й не тільки Ужгород. Колись фінансований Балогами футбольний клуб «Мукачево» був чемпіоном області. Зараз Балоги його просто кинули.

До речі, щоб якось довести ще свою силу та важливість, Балоги активно проводили передвиборну кампанію свого кандидата на мера Берегова і намагалися за будь-яку ціну здобути хоч якесь ще крісло у владі. Однак зазнали нищівної поразки. Як це відбувалося, читайте нижче в матеріалі Володимира Мартина.

БЕЗ ЗАЙВОЇ ІНТРИГИ

Вибори мера в закарпатському Берегові стоять трохи осторонь порівняно з іншими місцевими виборами, що пройшли в Україні цієї неділі. По-перше, закарпатське містечко — традиційний центр угорської культури в Україні (з 25 тисяч мешканців українців і угорців тут приблизно порівну, крім них є незначна кількість ромів та росіян). У вересні минулого року Берегово «прогриміло» на всю країну, ставши першим в Україні містом, яке надало статус регіональної не російській, а іншій (угорській) мові. По-друге, головна боротьба за посаду мера тут точилася не за традиційною схемою «влада — опозиція», оскільки обидва головні претенденти були діючими першими заступниками міського голови. Один із них — Золтан Баб’як — давній соратник і близький родич попереднього мера Берегова Іштвана Гайдоша, голови Демократичної партії угорців, котрий на останніх парламентських виборах пройшов у Верховну Раду за списком Партії регіонів. З. Баб’яка підтримували й обласні «регіонали», на нього в першу чергу орієнтувалися угорськомовні виборці.

Друга з головних кандидатур — представниця партії Віктора Балоги «Єдиний центр» Ольга Бізіля, на яку орієнтувалася значна частина україномовного електорату. За кілька тижнів до голосування інтрига щодо переможця ще існувала. Однак коли стало відомо, що третій серйозний гравець, давній опонент структури І. Гайдоша — партія «Товариство угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ) — не узгоджуватиме свої дії з «ЄЦ», а до кінця просуватиме власного кандидата, результат виборів був визначений наперед.

У підсумку переможець Золтан Баб’як набрав 5 тисяч 547 голосів (54,9 %), Ольга Бізіля — 2 тисячі 315 голосів (22,9 %), а представник ТУКЗ Гейза Орос, проректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці, став третім, набравши 1 тисячу 136 голосів (11,2 %). Всього у виборчому бюлетені було десятеро кандидатів і З. Баб’як набрав більше, ніж решта дев’ятеро разом узяті. Таким чином, закарпатські «регіонали» вкотре перемогли свого головного суперника — «ЄЦ», а Берегово отримало нового мера зі старим політико-економічним курсом.

Зате опозиція на цих виборах відіграла роль статистів. Спільний кандидат нею не висувався, оскільки в цьому не було сенсу, кожна партія підтримувала власну креатуру. Представник «Свободи» посів 4-те місце, набравши 204 голоси, представник «УДАРу» — п’яте зі 159 голосами. А представник «Батьківщини» незадовго до виборів узагалі зняв свою кандидатуру. Очевидно, знав наперед свій результат і не хотів давати привід для «неконструктивної критики».

Ще одним підсумком виборів стало підтвердження давнього факту, що мультинаціональне Берегово традиційно симпатизує угорськомовним кандидатам. З 1991 року всі мери цього райцентру були і є угорцями за національністю.

Володимир Мартин