Заява про злочин.

Ще зовсім недавно голова облради Іван Балога якось недоречно намагався показати свою обізнаність у питаннях архітектури і видав коментар щодо реконструкції площі Народної. Мовляв, площа повинна бути такою, якою її задумав чеський архітектор Крупка, і не можна вносити зміни у площу, бо вона є пам’яткою архітектури.

Тоді преса довела Балозі, що інколи краще жувати, бо план Крупки взагалі передбачав лише невеличку зелену клумбу перед будівлею адміністрації. Ну а щодо пам’ятки архітектури, то тоді ж у журналістів ряду видань виникло питання до самого Балоги, на яких підставах було проведено реконструкцію приміщень його кабінету та кабінетів і коридору апарату облради в адміністративній будівлі на Народній. Така реконструкція підтверджувалася численними фотографіями, на яких чітко видно, що з раніше кількох невеличких кабінетів зроблено великий кабінет для пана Балоги. Окрім того, поміняна стеля, а також встановлено рагульські двері, дверні коробки, стелю та підлогу.

Журналісти давно хотіли запитати про це в голови обл¬ради, однак він виявився   занадто недосяжним. Наша газета надіслала інформаційний запит Іванові Балозі з проханням відповісти, чому він за період своєї каденції на посаді голови облради не дав жодної прес-конференції. На це в апараті ради відповіли, що прес-конференції Балога проводить після кожної сесії облради. Це цинічна брехня, тому що прес-конференції повинні анонсуватися заздалегідь і запрошуватися на них повинні всі акредитовані журналісти. А насправді Балога робить лише короткі так звані «виходи до преси», а точніше дає коментар для балогівського телебачення «М-студіо».

Звичайно, що нашу редакцію не задовольнила відповідь, тому ми спробували її отримати, надіславши відповідні інформаційні запити, у яких запитували: яка сума була затрачена на ремонт приміщень апарату ради, за які кошти проводився ремонт, хто виконував ремонтні роботи й у зв’язку з тим, що будівля є історично-архітектурною пам’яткою, чи були відповідні погодження на ремонт та реконструкцію приміщень?

Цього разу балогівці знову були нещирими. Точніше, відповідь була лише на одне питання. Керуючий справами виконавчого апарату ради М. Попович відповів лише те, що Закарпатська облрада у 2012 році уклала договір із фірмою «Фрезер» про виготовлення та встановлення дверних блоків і заміну замків на суму 100 тисяч гривень, а поточний ремонт приміщень проводився будинкоуправлінням ОДА, яка не є структурою ради.

Таким чином, облрада просто хитро ухилилася від головної відповіді щодо дозволу служби охорони культурної спадщини управління культури ОДА на реконструкцію і ремонт приміщень.

Якщо вже Балога побоявся відповісти на це питання, то ми звернулися з інформаційним запитом до управління культури самі. Відповідь була однозначною: «Поточний ремонт приміщень на 5-му поверсі в будинку на пл. Народній, 4, де розташований апарат обласної ради, зі службою охорони культурної спадщини не погоджувався».

Цілком очевидним є порушення законів, тому ми звертаємося до прокуратури з заявою про порушення чиновниками облради кількох статей українського законодавства і просимо вжити необхідних заходів.

Зокрема, нагадуємо правоохоронцям, що апарат облради надав неповну інформацію на   інформаційні запити, чим порушив статтю 24 Закону України «Про забезпечення доступу до публічної інформації», в якій, зокрема, зазначено, що відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні в наданні або оприлюдненні «недостовірної, неточної або неповної інформації».

Окрім того, редакція нашої газети нагадує, що адміністративна будівля на площі Народній разом з іншими будівлями постановою Закарпатського облвиконкому № 35 від 05.02.1980 визнана комплексом історичної забудови і є пам’яткою архітектури та містобудування. У приміщеннях будівлі реконструкція проведена без дозволу служби охорони культурної спадщини, тобто є незаконною. Нагадуємо, що згідно з законодавством (Стаття 298 у редакції Закону № 1626-ІV від 18 березня 2004 р. зі змінами, внесеними згідно з Законом № 270-VІ від 15 квітня 2008 р.) умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам’яток — об’єктів культурної спадщини — караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Пам’ятками — об’єктами культурної спадщини є предмети, які характеризуються такими рисами: вони є матеріальними об’єктами (споруди (витвори), комплекси (ансамблі), визначні місця), які належать до археологічних, історичних, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних видів культурної спадщини, це будинки, укріплення, мости тощо; становлять собою художню, історичну, етнографічну, наукову чи іншу культурну цінність.

Діяння при вчиненні цього злочину вчиняється шляхом дії або бездіяльності, які полягають у внесенні в пам’ятку — об’єкт культурної спадщини негативних змін, внаслідок яких зменшується чи втрачається їхня художня, історична, етнографічна, наукова чи інша цінність — відбувається їх знищення, руйнування чи пошкодження.

Кримінальна відповідальність за ст. 298 настає за умови, що відповідні зміни в пам’ятки — об’єкти культурної спадщини вносяться незаконно, на порушення встановленого порядку проведення культурологічних досліджень. Як правило, посягання щодо пам’яток   — об’єктів культурної спадщини здійснюються в ході будівельних робіт.

При встановленні наслідків цього злочину першочергове значення має не розмір матеріальної шкоди, витрат на відновлення зруйнованого або пошкодженого, а шкода історичного або культурного характеру. (Якщо зважити на те, що цілий коридор із кабінетами в адміністративній історичній будівлі був реконструйований у сучасному примітивному стилі, з втратою історичної аури та стилю, то наслідки просто жахливі).

Злочин є закінченим із моменту початку знищення, руйнування чи пошкодження пам’яток.

При доведенні умислу важливо встановити, що винний знав про те, що відповідний об’єкт є пам’яткою історії або культури. (Винний знав, бо сам у пресі давав коментарі з приводу незаконності реконструкції площі навколо будівлі, а будівля і площа є єдиним комплексом).

Ну і нарешті за ч. 4 ст. 298 відповідальність несе службова особа, яка діє з використанням службового становища. Без ініціативи та погодження самого голови облради Івана Балоги ця реконструкція була би неможливою. Тепер справа за правоохоронцями, які повинні встановити ступінь тяжкості злочину і покарати винних.

Редакція «РІО»