Українці масово використовують для вирощення овочів і фруктів фальсифіковану високотоксичну агрохімію. Налякані ГМО українці вже навчились ретельно перевіряти інформацію на упаковках і замість "глянцевих" закордонних яблук чи картопельки обирають хоч і не такий ефектний, але рідний «натуральний» продукт. Та чи завжди це правильно?

Хімія, якою нерідко обробляють "рідні" фрукти, овочі та зерно, в десятки разів страшніша за ГМО, переконують спеціалісти-аграрії. Ворогом здоров'я українців №1 невдовзі може бути проголошено фальсифіковані пестициди.
На базарі у розпал фруктового сезону ґаздині не раз перепитують продавців, чи яблука часом не з Польщі. "Та яка Польща, це свої", - запевняють продавці, і для ґаздині, яка дбає про здоров'я своєї родини, ця фраза, наче зелене світло світлофора. Купуючи на ринку помідори, покупці свято вірять, що вони екологічно чисті, а імпортні з супермаркету виглядають занадто гарно, щоб бути "справжніми". Але навіть улюблені місцеві яблучка чи помідори можуть становити серйозну загрозу для здоров'я, якщо господар обприскував їх неякісними засобами для захисту рослин (ЗЗР).
Виростити великі обсяги урожаю без ЗЗР сьогодні неможливо у жодній країні світу. Контролювати клімат фермери не в змозі, але бур'яни, шкідливі організми та хвороби, що атакують урожай, можна побороти, використовуючи засоби захисту рослин. Сьогодні найефективніші ЗЗР, які пропонує наука, - це пестициди. За умови розумного їх використання, пестициди - це ключ до забезпечення здорової, помірної за ціною та доступної впродовж року їжі.
Шкідники, хвороби та бур'яни можуть значно скоротити врожайність або перетворити продовольчі продукти на неїстівні. Пестициди не лише борються з цими проблемами, але й допомагають захищати продукти на етапі росту, тобто фрукти на дереві чи овочі і зерно на полі, а також забезпечують здатність до тривалого зберігання. Тому пестициди сьогодні піддаються найбільш ретельному контролю в світі серед усіх хімічних речовин, і лише ті, що пройшли суворі державні випробування, допускаються до використання у високорозвинених країнах.
Фермер може й не підозрювати, чому пшениця на полі практично не зійшла, або на кількох тисячах гектарів посівів є стебла, але немає жодного колоска, або половина посівів буряка, соняшника чи кукурудзи попросту всохла. Винні в цьому найчастіше саме фальсифіковані пестициди. Звідки вони беруться? За словами Тобіаса Менне, генерального директора ТОВ "Байєр" в Україні, найбільшим постачальником підробок є Китай, де працює понад 1500 хімічних заводів, лише 170 з яких пройшли китайську сертифікацію. У самому Китаї контроль за використанням неякісних пестицидів дуже суворий - на китайських полях неякісні засоби захисту рослин не використовують.
В Україні усе навпаки. Через відсутність адекватного законодавства і державного контролю в цій сфері контрафактна продукція прослизає через "дірки" в кордоні й успішно проходить реєстрацію. За даними Європейської Бізнес Асоціації, в переліку зареєстрованих засобів захисту рослин в Україні - 950 препаратів, з яких лише 15% є дієвими і безпечними для здоров'я людини та довкілля.
На відміну від зареєстрованих продуктів відомих виробників, нелегальні пестициди не перевіряють жодним чином. У їх складі може бути все, що завгодно. "Молекули, які є у фальсифікатах, дуже часто супроводжуються небезпечними технологічними домішками. Вони можуть спричинити захворювання на рак, порушення нервового апарату, каліцтва, викликати безпліддя", - зазначає директор Департаменту реєстрації та технічного розвитку препаратів ТОВ "Сингента" Людмила Седокур.
Як відрізнити здорову продукцію від вирощеної з використанням фальсифікованих пестицидів? Зовні ніяк. Найстрашніше, що невідомо, які саме домішки використовували для синтезу фальсифікату, тому ніхто не може спрогнозувати їхню токсичність та післядію. Простіше - ніхто не знає, які продукти ми споживаємо щодня і як вони впливають на наше здоров'я.
Пестициди використовують фермери в усіх країнах. Однак такої кількості фальсифікованих пестицидів, як в Україні, немає більше ніде у світі. Чому? Парадокс №1: українські фермери свідомо надають перевагу підробленим засобам захисту рослин, бо вони, як правило, дешевші. Але виробники фальсифікату здогадалися страхуватися підняттям ціни, тому фальсифікат під виглядом ліцензійного продукту нерідко продається за такою ж ціною. Особливо багато таких пропозицій в Інтернеті. Парадокс №2: оскільки розповсюдженням фальсифікату займаються українські фірми, маємо дикий для європейського мислення факт - українці труять самі себе, своїх дітей та онуків.
"Треба змінити ставлення влади до цієї проблеми. Ті, хто виробляє фальсифікат, займаються диким цинічним убивством, спрямованим проти усього народу України. Тому, ймовірно, варто змінювати законодавство й класифікувати таку діяльність як свідомий організований злочин, спрямований проти здоров'я жителів України", - вважає Людмила Седокур.
Поради
Як захиститися від підробок?
За інформацією Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації, лідерами серед підробок на ринку пестицидів в Україні сьогодні є препарати: "Гранастар", "Раксил", "Ультра", "Імпакт", "Фалькон". У 2011 році на українському ринку виявлено 8000 літрів підробленого "Фалькону". На оброблених ним полях нерідко не зійшло жодного колоска.
Якщо ви вирощуєте фрукти й овочі з використанням агрохімії, скористайтеся порадами Агрохімічного Комітету ЄБА. По-перше, купуйте пестициди лише в офіційних дистриб'юторів. У разі виникненні сумнівів щодо справжності продукту звертайтеся до виробника. Майже усі зареєстровані виробники мають телефонні гарячі лінії і систему захисту упаковки від підробок. На упаковках мають бути голограми, захисні плівки, номер партії, а також часто використовуються спеціальні позначки на кришці. Оригінальну голограму неможливо зняти з упаковки неушкодженою.
Крім того, звертайте увагу на тару, в яку розфасовані засоби захисту рослин: дата виробництва тари (каністри), що зазначена на дні упаковки, не може бути пізнішою за дату виробництва самої речовини, тобто вмісту каністри. Між іншим, роздрібні засоби захисту рослин солідні виробники ніколи не фасують у медичну тару, наприклад, в ампули, таблетки чи капсули. Скажімо, відомий засіб від боротьби з колорадським жуком та іншими комахами "Конфідор Максі" в таблетках чи ампулах - це 100% фальсифікат. Оригінальний "Конфідор" продається лише у вигляді крупнозернистого порошку.
До Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації, який був заснований у 2001 році, сьогодні входять 9 агрохімічних компаній-виробників пестицидів, що працюють в Україні: "Аріста ЛайфСайенс", "БАСФ СЕ", "Байер КропСайенс", "Доу АгроСайенсіс", "Дюпон Інтернешнл Оперейшенз Сарл", "Мактешим-Аган Україна", "Мансанто", "Самміт-Агро Юкрейн" та "Сингента".
Наталка ГОЛОМІДОВА




gk-press.if.ua

admin