Минулого тижня в м. Берегово виявлений хворий на сказ пес. Від укусів хворої тварини постраждало дев’ятеро чоловік.

Як повідомив в.о. завідувача травматологічного відділення Берегівської ЦРЛ Петро МІЛЬО, до медзакладу зі скаргами на укуси безпритульної собаки звернулися дев ятеро чоловік – двоє жінок та семеро чоловіків. Восьмеро пацієнтів поступило з 7.00 до 15.00 у середу, 29 лютого, ще один потерпілий звернувся вже 2 березня, почувши по радіо повідомлення про те, що тварина була хвора на сказ. „Стан пацієнтів задовільний, всі хворі вакциновані відповідними вакцинами від сказу.   Зараз пацієнти знаходяться у відділенні під спостереженням медиків”, - зазначив Петро МІЛЬО .
Головний державний санітарний лікар Берегівського району Ігор ЦАР стверджує, що минулоріч від укусів тварин постраждало 40 чоловік. З початку цього ж року – вже тринадцятеро. „Вакцинами ми забезпечені достатній кількості і вся необхідна медична допомога надана. В Берегові рішенням надзвичайної протиепізотичної комісії введений карантин, розроблений план заходів по ліквідації даного вогнища. Працівники СЕС виявляють   контактних осіб, скеровують їх до лікарні на обстеження, - зазначив санітарний лікар. - Також, поки   немає притулку для безпритульних тварин, собак, у яких є підозра на захвороювання на сказ, піддають евтаназії. За ці два дні „приспали” дванадцять собак”.  
Коментуючи ситуацію із укусами тварин, лікар-епідеміолог відділу особливо небезпечних інфекцій державного закладу Закарпатської обласної СЕС Микола САКАЛЬ зазначив: „Щороку по Україні фіксується по 18-20 тисяч звернень із скаргами на укуси тварин. Так, в Закарпатській області минулоріч було 1400 звернень. Причому, частота призначення антирабічного (протисказового) лікування пацієнтам становить 30 %. Адже не завжди є можливість знайти, спостерігати чи дослідити тварину, яка покусала людину.    
Цього року в області вже зареєстровані три випадки хвороби на сказ серед тварин, минулого року було 10 таких випадків.
Останній випадок смерті від сказу людини був ще у 1991 році у Свалявському районі у с. Керецьки. Чоловік загинув через укус скаженої лисиці. Якби ця людина своєчасно зробила щеплення, то біди можна було б уникнути”, - завважив Микола САКАЛЬ.        

Що робити, якщо вас вкусили?
Перше, що необхідно зробити, це негайно промити місце укусу милом. Мити треба досить інтенсивно, протягом 10 хвилин. Глибокі рани рекомендується промивати струменем мильної води, наприклад, за допомогою шприца або катетера. Не потрібно припікати рани чи накладати шви.
Після цього потрібно відразу ж звернеться до найближчого травмпункту, адже успіх вакцинопрофілактики сказу сильно залежить від того, наскільки швидко ви звернулися по допомогу до лікаря. Бажано повідомити лікарю в травмпункті наступну інформацію - опис тварини, його зовнішній вигляд і поведінка, наявність нашийника, обставини укусу.
Далі слід провести курс щеплень, призначений лікарем. Сорок уколів у живіт давно ніхто не робить, вам введуть вакцину і відпустять додому. І так п'ять або шість разів. На час вакцинації і через 6 місяців після неї необхідно утримуватися від вживання спиртних напоїв. Крім того, якщо ви проходите курс вакцинації від сказу, не можна перевтомлюватися, переохолоджуватися чи навпаки перегріватися.
Під час щеплень необхідно ретельно стежити за станом здоров'я. І при будь-яких скаргах на погіршення стану необхідно звернутися до лікаря, а щеплення тимчасово припинити. Тільки після обстеження невропатологом, терапевтом і рабіологом консультативно вирішується питання про продовження щеплень.
Лікування сказу
Методів лікування як таких від сказу немає. Якщо хвороба вже в першій стадії, іншого результату, ніж летальний, швидше за все, не буде.
Однак є спосіб запобігти хворобі, убивши її в зародку. Це метод специфічної профілактики - введення спеціальної вакцини проти сказу, не пізніше 14-го дня від моменту укусу. Найкраща специфічна профілактика - це введення специфічного імуноглобуліну та / або активна імунізація (вакцинація).
Терапія може бути припинена, якщо з'ясовано, що тварина залишається здоровою протягом 10-денного періоду спостереження або якщо у тварини не було виявлено вірусу сказу.
Деяким особам, які входять до групи ризику (ветеринари, кінологи, мисливці), потрібно робити щеплення завчасно. Щеплення також проводяться за спеціально встановленою схемою з першої ревакцинацією через 12 міс. і далі через кожні 5 років

Довідково:
Сказ - це захворювання вірусної природи, що виникає після укусу зараженої тварини, що характеризується важким ураженням нервової системи і закінчується, як правило, смертельним результатом. Вірус сказу (Neuroryctes rabid) відноситься до групи миксовирусов роду Lyssavirus сімейства Rhabdoviridae. Виявляється в слині, а також у сльозах і сечі.
Вірус нестійкий у зовнішньому середовищі - гине при нагріванні до 56. С за 15 хвилин, при кип'ятінні за 2 хвилини. Чутливий до ультрафіолетових і прямим сонячним променям, до етанолу і до багатьох дезінфектантів. Однак стійкий до низьких температур, до фенолу, антибіотиків.
Після проникнення в організм вірус сказу розповсюджується по нервових закінченнях, вражаючи практично всю нервову систему. Спостерігаються набряк, крововиливи, дегенеративні та некротичні зміни нервових клітин головного і спинного мозку.
Джерелом вірусу сказу є як дикі, так і домашні тварини. Найбільшу небезпеку для людини становлять лисиці і бездомні собаки за містом у весняно-літній період. Зараження людини відбувається при укусі "скаженою" твариною. А також при попаданні слини хворої тварини на ушкоджену шкіру або слизову оболонку.
Інкубаційний період (період від укусу до початку захворювання) в середньому складає 30-50 днів, хоча може тривати 10-90 днів, в окремих випадках - більше 1 року. Причому чим далі місце укусу від голови, тим більше інкубаційний період. Особливо небезпечні укуси в голову і руки, а також укуси дітей. Найдовше триває інкубаційний період при укусі в ноги.
Виділяють 3 стадії хвороби: I - початкову, II - порушення, III - паралітичну. Перша стадія починається із загального нездужання, головного болю, невеликого підвищення температури тіла, м'язових болів, сухості в роті, зниження апетиту, болю в горлі, сухого кашлю, може бути нудота і блювота. У місці укусу з'являються неприємні відчуття - печія, почервоніння, що тягнуть болі, свербіння, підвищена чутливість. Хворий пригнічений, замкнутий, відмовляється від їжі, у нього виникає незрозумілий страх, туга, тривога, депресія, рідше - підвищена дратівливість. Характерні також безсоння, кошмари, нюхові і зорові галюцинації.
Через 1-3 дні у хворого на сказ настає друга стадія - збудження. З'являється неспокій, тривога, і, саме характерне для цієї стадії, напади водобоязнь. При спробі пиття, а незабаром навіть при вигляді і звуці води, що ллється, з'являється почуття жаху і спазми м'язів глотки і гортані. Дихання стає шумним, супроводжується болем і судомами. На цій стадії захворювання людина стає дратівливою, збудливим, дуже агресивним, "шаленим". Під час нападів хворі кричать і метушаться, можуть ламати меблі, проявляючи нелюдську силу, кидатися на людей. Відмічається підвищена пото-і слиновиділення, хворому складно проковтнути слину і постійно її спльовує. Даний період зазвичай триває 2-3 дні.
Далі настає третя стадія захворювання, для початку якої характерно заспокоєння - зникає страх, напади водобоязнь, виникає надія на одужання. Після цього підвищується температура тіла понад 40 - 42 градусів, настає параліч кінцівок і черепних нервів різної локалізації, порушення свідомості, судоми. Смерть настає від паралічу дихання або зупинки серця. Таким чином, тривалість захворювання рідко перевищує тиждень.

За матеріалами прес-центру УОЗ у Закарпатті