У вівторок набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Навколо цього закону ходить багато чуток і домислів. Експерти стверджують, що відтепер СІЗО спорожніють, бо багато засуджених уже зможуть відбувати покарання не за гратами, а під домашнім арештом.

Дехто звертає увагу на те, що підніметься статус міліції. Крім того, порушувати справу відтепер можна буде за фактом чиєїсь скарги і будь-який відділ міліції не матиме права відмовити в реєстрації справи й буде зобов’язаний внести її у спеціальний електронний реєстр, до якого матимуть доступ лише працівники правоохоронних органів.
Одні називають закон каральним, інші ж навпаки вбачають у ньому більше можливості для захисту.

На думку керівника Головного управління з питань судоустрою АП Андрія Портнова, законодавство запроваджує змагальну модель кримінального провадження європейського типу. Серед найбільш кардинальних змін у КПК є запровадження суду присяжних і домашнього арешту. Крім того, тепер у суді мають застосуватися послуги виключно професійних адвокатів. За новим КПК також скасовується додаткове слідство і з’являється можливість досягнення домовленості з прокурором.

КПК передбачає також дороге технічне переоснащення судів, зокрема можливість здійснення процесуальних дій у режимі відеоконференції. Так само буде створено Державне бюро розслідувань (ДБР) — новий орган, якому перейде розслідування злочинів, скоєних високопосадовцями, співробітниками правоохоронних органів і суддями.

"Суддя має набратися мужності"
Не менш помітними будуть зміни в судовій системі. Новий КПК встановлює, що суддя не зможе відправляти кримінальну справу на дорозслідування, а зобов’язаний буде ухвалити або обвинувальний, або виправдальний вирок. "Для суддів спрямування справи на досудове розслідування часто було прикриттям для того, щоб не ухвалювати виправдального вироку, бо до таких вироків дуже скептично ставилися органи прокуратури і слідство. Тепер суддя має набратися мужності й ухвалити або обвинувальний, або виправдальний вирок", — сказала Галина Колесник із Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
На думку авторів Кодексу, наслідком нової судової практики стане зростання кількості виправдальних вироків. Андрій Портнов нагадує, що зараз, за статистикою, лише 0,2 % підозрюваних у скоєнні злочину суд виправдовує. За його прогнозами, у перші роки дії КПК їх стане 15 %, далі — 30—35 %.
У судах також з’являться присяжні, але їх участі у процесі зможуть вимагати лише особи, яким загрожуватиме довічне ув’язнення. Проте і правозахиснків, і самих суддів дивує, чому до суду присяжних ввійдуть лише три особи, як і за часів СРСР, коли існувала система народних засідателів, а також чому на присяжних можуть розраховувати лише особи, що підозрюються у скоєнні найтяжчих злочинів.
Новий Кодекс запроваджує нову посаду — "слідчого судді", якої досі не було в Україні. Внаслідок цього кількість суддів уже зросла на майже 1200 осіб. До функцій слідчого судді буде передано низку повноважень, які дотепер мали слідчі та прокурори. Зокрема, саме слідчий суддя ухвалюватиме рішення про запобіжний захід стосовно особи, а загалом слідчі дії, які стосуються захисту прав і свобод громадянина, будуть перенесені до суду. Проте навіть у Вищий кваліфікаційній комісії суддів мають сумніви стосовно того, чи є слідчі судді достатньо підготовленими для нової ролі.
Можна буде "домовитися"
Радикальною правники називають норму КПК про інститут угод, які можуть укладатися не лише між потерпілим і підозрюваним у скоєнні злочину, а й між прокурором і підозрюваним. Така угода даватиме право у випадку скоєння певних видів злочинів сплатити грошову компенсацію замість відбування покарання за гратами. Проте вже зараз правозахисники кажуть, що саме ця новація стане причиною зловживань і корупції, оскільки пропозицій "домовитися" може побільшати.
Домовитися можна буде і про домашній арешт як запобіжний захід, який широко використовується у багатьох країнах. Проте, як зізнався Василь Фаринник, через брак коштів повноцінно система контролю за особою, що перебуває під домашнім арештом, запрацює лише через кілька років. "Передбачається, що електронний засіб контролю за особою — браслет — одягатиметься на ногу. Буде встановлено обмеження — віддалятися від місця проживання не більше ніж на 100 метрів. Але поки електронного обладнання немає, працюватиме людський фактор", — сказав начальник слідчого управління МВС. Під "людським фактором" Василь Фаринник має на увазі те, що особу перевірятиме працівник міліції в будь-який час доби.
Представник МВС також сказав, що, за оцінками відомства, є потреба у 50 тисячах штук електронних браслетів, які коштуватимуть бюджету 32 млн. гривень.
Роль адвоката
Хто, можливо, найбільше задоволений новим КПК, то це адвокати. Їхні повноваження після 20 листопада суттєво розширили. Але водночас, захист у суді здійснюватимуть лише ті, хто має ліцензію на адвокатську діяльність. "Це звуження прав людини на захист. Ми ще не така країна, яка може собі це дозволити, в нас бідність, і часто близькі люди та родичі підозрювавних набагато обізнаніші, ніж адвокати. А сподіватися на безоплатну адвокатську допомогу — це нереально", — переконана правозахисниця Тетяна Яблонська.
Водночас новий КПК надає адвокатові у судовому процесі більше прав. Адвокатам тепер надали право збирати інформацію і докази для представлення їх у суді.
Ще під час ухвалення нового Кодексу опозиція заявляла, що він посилює роль прокуратури і Служби безпеки. Зокрема, Арсеній Яценюк твердив, що до компетенції СБУ передається 76 видів злочинів. Розширення повноважень СБУ, вважає один із лідерів об’єднаної опозиції, надає право президентові, який одноосібно призначає голову Служби безпеки, впливати на слідство. "Цей Кодекс передбачає створення під президентом України справжнього НКВС. Навіть більшовики не здогадувалися, що президент може отримати контроль над усією країною завдяки новій узурпаторській службі у вигляді СБУ", — заявляв Арсеній Яценюк.
Як пояснює заступник генерального прокурора Григорій Середа, новий Кримінально-процесуальний кодекс застосовуватиметься виключно для кримінальних справ, які були порушені, починаючи з 20 листопада, бо діє правило про те, що закон не має зворотної сили. "Всі кримінальні справи, направлені до суду до 20 листопада, розглядатимуться за нормами старого Кримінально-процесуального кодексу. Всі справи, направлені до суду після вказаної дати і взяті судом до розгляду, розглядатимуться за новими нормами КПК", — сказав Григорій Середа.

rionews