За підсумками минулого року Україна зайняла перше у світі місце за кількістю податків, що сплачуються.   «Згідно з інформацією Світового банку, за підсумками 2011 року Україна зайняла перше у світі місце за кількістю податків, що сплачуються. Не за сумою податків, а саме за кількістю. Світовий банк підрахував, що український бізнес у тій або іншій формі сплачує 135 різних податків. Це абсолютний світовий рекорд. Друге місце у цьому рейтингу зайняла Румунія. Але вона має вигляд «слабкої» на нашому фоні. У неї   113 податків. А ось на третьому місці   —   Ямайка з результатом усього 72 податки», — повідомив   президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

За його словами, у Гонконзі сплачується усього 3 податки, у Грузії, Швеції, Норвегії 4 податки, у Сингапурі — 5, у Франції — 7, у Великій Британії, Чехії, Нідерландах, Португалії, Іспанії, Фінляндії сплпчують по 8 податків, у США 11 податків.

А яка ситуація із податками у сусідній із нами Угорщині? Пам’ятається, як навесні Угорщина ввела податок на український бензин у баку на українсько-угорському кордоні, щоб перешкодити контрабанді. Таким чином, з повним баком перетинати кордон дозволяється тільки раз на тиждень. Відомо, що ціни на нафтопродукти в Угорщині на третину вищі, ніж в Україні. У липні в Угорщині запровадили податок на банківські фінансові операції. Відповідний закон, ухвалений парламентом країни, набуде чинності 1 січня наступного року. За словами прем'єр-міністра Віктора Орбана, податок на фінансові операції забезпечить бюджетні джерела для виконання урядової програми зі створення робочих місць. Податок на фінансові операції сплачуватимуть усі, не буде винятком навіть Нацбанк Угорщини. Мінімальна сума податку становить одну тисячну відсотка суми операції, а максимальна не може перевищувати шести тисяч форинтів (близько 20 євро)...

... Після приходу до влади прем’єра В. Урбана в 2010 році потуги центрального органу виконавчої влади Угорщини переорієнтувалися на реформу податкової системи з метою стимулювати економічне зростання країни, поліпшити стан публічних фінансів та знизити бюджетний дефіцит. Задля наповнення дохідної частини бюджету було впроваджено ряд спеціальних галузевих податків (наприклад, у галузях телекомунікації, енергетики, малого бізнесу), високий банківський податок. Такі податкові зміни відразу потрапили під шквал нищівної критики з-за кордону, оскільки відбилися на позиціях великих закордонних фірм, які здійснювали свою комерційну діяльність на території Угорщини. Крім цього, дійшло до підвищення споживчих податків, впровадження податку на шкідливі продукти, аварійний податок на автомобілі. Від 1 січня 2012 року угорський уряд підвищив основну ставку ПДВ з 25% до 27%, що вивело державу в лідери за цим показником поміж державами ЄС. Предметом податкової реформи було також впровадження однакової відсоткової ставки податку з доходів фізичних осіб в розмірі 16%, зниження податку з доходів юридичних осіб для малих і середніх підприємств до 10%, що повинно було підтримати розвиток цього сектору підприємництва. Однаковий податок з доходів фізичних осіб уряд навіть закріпив у конституційному законі, який парламент схвалив наприкінці 2011 року, що відразу ж викликало негативну реакцію МВФ і ЄС.

Як інформує Інтернет-ресурс http://www.businessinfo.cz, опозиційні сили також налаштовані рішуче проти останнього нововведення, оскільки вважають, що насправді цей однаковий податок з доходів фізичних осіб не відповідає викликам кризової ситуації, лише погіршує становище громадян із низькими доходами, позбавляючи держбюджет значної суми грошових коштів, і ніяк не відображається на економічному зростанні держави.

Нині податкова система Угорщини включає такі податки: податок із доходів юридичних осіб (társasági adó);- податок із доходів фізичних осіб (személyi jövedelemadó); податок на додану вартість - ПДВ (általános forgalmi adó - ÁFA);

спрощений підприємницький податок (egyszerűsített vállalkozói adó - EVA); податок соціальної підтримки (szociális hozzájárulási adó); банківський податок;

спеціальні тимчасові галузеві податки; споживчий податок; податок на експлуатацію транспортних засобів (gépjárműadó); аварійний податок (податок на випадок ДТП);

реєстраційний податок з транспортного засобу – закон № CX, прийнятий 2003 року, впроваджує новий вид податку, що стягується при першій реєстрації транспортного засобу в Угорщині (gépjármű-regisztrációs adó); енергетичний податок; екологічний податок; податок зі шкідливих продуктів харчування; інноваційний збір;

відрахування до фонду Національно-культурної програми (Nemzeti Kulturális Alapprogram).

Податки із доходів. Податок із доходів юридичних осіб (társasági adó) становить 19% для фірм, податкова база яких перевалює за 500 млн. форинтів. Менші фірми з податковою базою до 500 млн. форинтів від 1 січня 2011 року відраховують до бюджету податок зі своїх доходів за зниженою 10-відсотковою ставкою. Цим зниженням уряд Угорщини прагне підтримати розвиток малого та середнього бізнесу. Ставка в 10% поширюється також і на приватних підприємців, які платять податок з доходів підприємця.

Особливою формою податку з доходів юридичних осіб є так званий спрощений підприємницький податок (EVA), впроваджений законом № XLII у 2002 році, який набув чинності з початку 2003 року. Податок мав скоротити видатки фірм і спростити адміністративні механізми, і стосувався тих юридичних осіб, річний валовий дохід котрих не переважає 25 мільйонів форинтів. Первинна ставка EVA становила 15%, від жовтня 2006 року вона зросла до 25 %, а потім і до 30%. Від 1.1.2012 відбулося чергове підвищення спрощеного підприємницького податку вже до 37%. Насамперед міністерство господарства і прем’єр Урбан мали намір спрощений підприємницький податок зовсім скасувати для гармонізації податкової системи та підвищення дохідної частини бюджету. Проте проти такого кроку виступила власна парламентська фракція «Фідезз» (Fidesz), а тому врешті-решт дійшло лише до підвищення податкової ставки. На думку очільників опозиційних парламентських сил, такий крок нівелює первинний задум податку, оскільки усуває переваги оподаткування за зниженими ставками навіть попри те, що спрощене адміністрування податку все ще залишається його сильною опорою. Досі EVA використовувався приблизно 93 тисячами малих приватних підприємств.

Основою податкової реформи політичної фракції «Фідезз» (Fidesz) було впровадження однакової податкової ставки податку з доходів фізичних осіб. Уряд таким чином прагнув спростити податкову систему, поліпшити показник податкових надходжень до бюджету, а в кінцевому результаті позитивно вплинути на економічне зростання. Від 1 січня 2011 року був впроваджений однаковий однорівневий податок із доходів фізичних осіб у розмірі 16% з супервалового доходу (перед цим в Угорщині діяло багаторівневе прогресивне оподаткування). Наприкінці 2011 року були прийняті окремі поправки, які, на думку уряду, мали раціоналізувати зміни в податковій системі.

Від 1 січня 2012 року зберігається ставка в 16% податку з доходів фізичних осіб, проте спостерігається згортання податкових пільг і поступовий перехід від концепції супервалової зарплати до валової. Валове оподаткування стосується доходів, що не перевищують 202 тисяч форинтів на місяць (до 2424 тисяч форинтів на рік). Для доходів, що перевищують цю межу, податкова база є підвищена на 27% (прийнято як тимчасовий антикризовий захід).

Поряд з цим уряд підготував компенсаційний механізм, який мотивує роботодавців підвищувати доходи працівників, чистий дохід котрих внаслідок реформ знизився. Відповідно до урядового розпорядження про збереження нетто заробітних плат роботодавці повинні відкоригувати заробітну плату працівників таким чином, щоб їхній дохід не впав нижче рівня доходу, отриманого в 2011 році. Водночас роботодавці отримають право на пільги, що відшкодують підвищення чистого доходу працівників понад 5%.

Розмір пенсійного збору, який відраховує роботодавець, становить 10 %. З початку січня 2012 року роботодавці, окрім медичного та пенсійного страхування, платять також соціальний податок у розмірі 27%, який замінив соціальний збір. Податок виник внаслідок зниження відрахувань на мед страхування на 3% і пенсійне страхування на 24% (розміри цих знижок у своїй сукупності переросли у вище згаданий соціальний податок). Наступним кроком реформ було підвищення обов’язкового збору з роботодавців на соціальне забезпечення і трудовий ринок з 7.5% до 8.5 %.

Зберігся попередній механізм підтримки сімей з дітьми у формі сімейних податкових пільг (сімейне оподаткування дозволяється задіяти вже після народження першої дитини), а також різноманітні можливості не грошових переваг, які надає роботодавець. Існує система харчових талонів.

У 2012 році відбулося підвищення мінімальної заробітної плати з 78000 форинтів для некваліфікованих працівників і 94000 форинтів для кваліфікованих кадрів у 2011 році до рівня 93000 форинтів і 108000 форинтів відповідно.

Податок на додану вартість - ПДВ (általános forgalmi adó — ÁFA). У 2011 році діяли три податкові рівні ПДВ – основна ставка 25 % і знижені ставки у розмірі 18 % (стосується, наприклад, готелів і основних продуктів харчування) та 5 % (стосується зокрема ліків та книг). З першого січня 2012 року було підвищено основну ставку ПДВ до 27%, що є рекордом на теренах Європейського Союзу.

Споживчий податок. Разом із ПДВ (ÁFA) споживчий податок є стабільною складовою угорської податкової системи. На відміну від ПДВ, у випадку споживчого податку не беруться до уваги такі фактори, як безмитні зони і транзитні простори. Розмір споживчого податку залежить від різновиду споживчого товару, який оподатковується, і, за винятком окремих випадків, гармонізований з нормативно-правовими актами ЄС. 

Уряд у 2011 році перейшов до політики підвищення окремих ставок споживчого податку з метою підвищення дохідної частини держбюджету. Наприкінці грудня 2011 року парламент схвалив підвищення споживчого податку на тютюнові вироби. Закон набув чинності 1 лютого 2012 року. Податок з коробки цигарок тепер складає 50-60 форинтів. З 1 липня 2012 року споживчий податок на коробку цигарок зріс ще на 30 форинтів. З листопаду 2011 року відбулося підвищення споживчого податку на алкогольні напої (на 5%, що ж стосується дешевих ароматизований змішаних алкогольних напоїв, то тут підвищення ставки податку відбулося аж на 50%). З домашнього самогону (до 50 літрів) та вина податок і надалі не стягується

Енергетичний податок був впроваджений у 2004 році законом № LXXXVIII/2003. Метою податку є нівелювання шкоди, завданої довкіллю підприємствами енергетичної галузі, а також стимулювання дбайливішого господарювання з природнім газом і електроенергією. Податковою базою є кількість електроенергії, виражена у мегават-годинах (252 форинти/мегават-годину), або ж кількість природного газу, виражена гігаджоулями (75,60 форинтів/ГДж).

Екологічні податкові збори стосуються імпортних товарів, перерахованих у законі № LVI від 1995 року, враховуючи подальші доповнення та поправки, остання з яких була внесена в 2005 році. Товари, які належать до продуктів нафтопереробки, пневматичного, охолоджувального обладнання, обгортки, акумулятори, рекламний папір, електричне та електронне обладнання обкладаються екологічним податком, незважаючи на митну вартість, прямо пропорційно їхній масі. Так, наприклад, 1 кг. пластикової тари обкладається податком у розмірі 36 форинтів, акумуляторів до мобільних телефонів – 1000 форинтів, домашнього електрообладнання – 83 форинтів

У листопаді 2011 року уряд ініціював нові зміни до екологічного законодавств, за якими виробники і розповсюджувачі пакувальних матеріалів з початку 2012 року почали відраховувати до держбюджету екологічний податок, податкова ставка якого на 30% вища від попередньої. Податок на пластикові пляшки відповідно до нововведень зріс з 28 форинтів до 42 за кілограм, на скляні пляшки – з 6 до 17 форинтів, на поліетиленові пакети – з 1300 до 1800 форинтів за кілограм.

Банківський податок — винятковий податок, яким обкладаються фінансові інститути, впроваджений урядом Урбана попри протести банків і критику МВФ. Тривалість застосування податку первинно планувалася на три роки. Окрім банків, податок стосується страхових компаній, брокерських фірм, лізингових товариств і деяких інших інститутів фінансової сфери (хоча податок оминув, наприклад, «Угорську пошту»). Податок впроваджувався на основі дохідних рівнів: до 50 мільярдів форинтів застосовувалася податкова ставка в 0,15 %, понад 50 млрд. форинтів - 0,5%. Страхові компанії, котрі отримали дозвіл на ведення підприємницької діяльності після 1 червня 2007 року сплачували податок у розмірі 6,5% від сумарної суми страхових внесків за попередній рік. Податкова ставка для фінансово-підприємницьких інститутів становила 6,5%. Для інвестиційного підприємництва, бірж, організаторів товарно-сировинних бірж, фірм, що спеціалізуються на ризиковому капіталі, діяла податкова ставка 5,6%. Управлінці маєтку фондів відводили до казни банківський податок за ставкою в 0,028 % (від чистої вартості майна, яким вони управляли до 31.12.2009).

Наприкінці 2011 року уряд уклав із банками угоду (стосувалася вирішення проблеми валютних іпотечних позик в Угорщині), складовою частиною якої була згода уряду знизити банківський податок вдвічи, починаючи з 2013 року. 2014 року уряд зобов’язався зрівняти вимоги угорської податкової системи до банків з середніми показниками ЄС.

Спеціальні тимчасові галузеві податки. Тимчасові кризові податки – галузеві податки з тарифною амплітудою 1-6% від обороту, впроваджені в галузях телекомунікації, енергетики і торгівлі (торгових мереж) в рамках Другого плану дій уряду з метою акумуляції додаткових коштів у держбюджеті. Податки, які мають відраховуватися до казни впродовж 3-річного періоду, обтяжили здебільшого великі закордонні фірми

8% податок з вихідної допомоги – приватні особи, працевлаштовані у державному секторі, згідно з вимогами закону зобов’язані заплатити податок з вихідної допомоги в розмірі 98% від суми такої допомоги, якщо вона перевищує 2 млн. форинтів. Цей захід має ретроактивну дію і розповсюджується на вихідні допомоги виплачені від початку 2005 року. Нововведення покликане обкласти податком високі вихідні допомоги, які за попередніх урядів виплачувалися багатьом державним чиновникам після припинення виконання ними своїх посадових обов’язків. Заради прийняття закону про впровадження такого різновиду податків, уряд навіть ініціював зміну конституції.

Податок на азарт. Закон про податок на азарт набув чинності 1.11.2011, відповідно до якого відбулося підвищення податку на гральні автомати у п’ятикратному розмірі і становить 500 000 форинтів на місяць. Від 1.1.2012 під податок на азарт підпадає також ігровий бізнес в онлайн режимі, який разом із тим буде обмежений виключно на ігри в карти і спортивні перегони. Ігровий податок становить додаткових 20 % від прибутку.

Аварійний податок. У листопаді 2011 року парламент проголосував за законопроект про впровадження аварійного податку для власників автівок, податкова ставка якого становить 30% від суми обов’язкового страхування автомобіля.

Податок зі шкідливих продуктів харчування (Chips tax) поширюється зокрема на енергетичні напої (250 форинтів за літр, якщо частка кофеїну перевищить 10 мг. на 100 мл), каву (250 форинтів на кг.), безалкогольні напої (5 форинтів за літр, якщо фруктова частка недосягає 25 % від маси нетто, а частка цукру перевищує 8 г. на 100 мл), чипси і снеки (200 форинтів за кг., якщо вміст солі перевищує 1 % від маси нетто; хлібобулочні вироби вилучені з даного обмеження), цукерки та тістечка (100 форинтів за кг., якщо вміст цукру перевищує 25% від маси нетто), приправи (зі вмістом солі понад 5 %).

Податкова реформа, здійснена урядом прем’єра Урбана, окрім впровадження нових видів оподаткування, скасувала ряд податків, з-поміж яких, наприклад, податок на рух майна у межах прямої лінії родинної спорідненості, на передання в оренду об’єктів нерухомості приватними суб’єктами, на предмети розкоші (водні, повітряні транспортні засоби, наземні транспортні засоби високої потужності).

Назар Зубач