Огляд редакційної пошти.


Залиште лікаря Ужгороду!

До редакції надійшов лист від ужгородського педагога Сергія Сливки, в якому він закликає лікаря Володимира Смоланку отямитися і відмовитися від політики. «Мені важко зрозуміти відомого ужгородського лікаря Володимира Смоланку, який погодився на прохання політика Балоги балотуватися кандидатом до Верховної Ради», — пише Сергій Сливка. І далі: «Буду відвертим, Смоланка йшов по нашому округу депутатом до обласної ради і я за нього голосував. Я знав, що моє голосування є формальним, як і депутатство Смоланки, але це був мій щирий жест по відношенню до поважного лікаря. Я розумію, що ужгородцям не варто було чекати, що депутат Смоланка зробить щось корисного для міста та його виборців, і я навіть не нарікаю на те, що він голосував за командою керівника його фракції. Мені було достатньо того, що Володимир Смоланка залишається лікарем і приймає хворих. Однак зараз я категорично проти того, щоб наш ужгородський лікар ставав депутатом Верховної Ради, переїхав до Києва і тиснув на кнопки за командою вже більшого партійного боса. Якщо він хоче бути корисним ужгородцям та всім закарпатцям, то повинен залишатися тут, у Закарпатті, й не займатися політикою, а лікувати людей. Закарпатцям потрібен лікар Смоланка, а не Смоланка, який протиратиме штани в парламенті. Політика це не його доля. Його призначення — лікувати хворих. Я впевнений, що вже зараз багато пацієнтів відчувають відсутність Смоланки в лікувальному закладі через те, що той на постійних передвиборних зустрічах. Тому я закликаю Володимира Смоланку одуматися якомога скоріше, відмовитися від парламентських перегонів, одягнути білий халат і займатися медициною на благо закарпатців». «В першу чергу ви давали клятву Гіппократа і обіцяли надавати допомогу всім нужденним, а клятва політикові Балозі це від лукавого», — закінчує свого листа педагог Сливка.


Може, вже досить байкарів-гумористів у парламенті?

Іще один ужгородець Іван Михайлович Лендєл висловлює свою думку щодо виборів. «Дивуюся, коли бачу, хто лише не йде в депутати. У нас по Ужгороду носять газети за кандидатів Чучку, Смоланку, принесли і за Ковача. Хто вони? Що вони хочуть робити у Верховній Раді? Навіщо воно їм? То той Чучка, що байки пише і ресторан має у Дравцях, хоче стати депутатом? Чи він собі думає, що писати закони для народу те саме, що і байки писати? Та в нас весь парламент байкарі, тому і закони такі, як байки. Може, вже досить байкарів-гумористів у парламенті? Сидів би собі Чучка у своєму ресторані і біди не знав, але чомусь йому захотілося до столиці, на щось злакомився. Не бачу я в парламенті і доктора Смоланку. Кажуть, що добрий доктор, тоді нехай і докторує, бо парламент — це не лікарня. А на Ковача взагалі маю зло. Десь проведуть електрику в село і хваляться перед селянами. Та це ваша робота, а от краще би подумали про те, як ціни на електрику зменшити. Нехай би сказав Ковач, що він зробив для того, щоб не дерти з людей останню сорочку за електрику. Люди не можуть вибирати, як на базарі, де електрика дешевша, бо електрику лише фірма Ковача дає, тож ніхто йому не указ».


«Ратушняк нас не подведет и будет гораздо полезней для города, чем даже местная подкаблучная власть»

Пенсіонер Олексій Власов пише: «Нужно признать — мы допустили ошибку, когда поддались на примитивную агитацию за Погорелова. Даже в страшном сне не могло присниться, что за такой короткий период наш город превратится в руину. Команда Виктора Балоги внушала ужгородцам с газет и рекламных щитов, что Погорелов чуть ли не мессия и город за год уже станет чистым и цветущим. Чего греха таить, поверили, а знаю, многие просто продались и проголосовали за того, кого нам предложили Балога и его команда. Считаю, что можно себя реабилитировать и всем ужгородцам дружно проголосовать за Сергея Ратушняка как единственного серьезного кандидата на этих выборах в Верховную Раду. Только такие решительные политики могут быть в высшем законодательном органе страны. Уверен, что Сергей Ратушняк нас не подведет и будет гораздо полезней для города, чем даже местная подкаблучная власть».


За того, хто не дасть образити себе і людей

Ольга Липчей, зневірена політикою, пише: «Хто мені пояснить, чим одна партія відрізняється від іншої? Яка партія краща, а яка гірша? Хтось читав їхні програми? Що вони реально можуть зробити для людей? А кандидати? Я на вибори піду, але не знаю, чи буду за якусь партію голосувати, проголосую лише за кандидата. Це має бути сильний, розумний і мужній мужчина, а не посміховисько. Мужчина, який не дасть образити ні себе, ні нас. Таким бачу Ратушняка».