На сьогодні в медико-соціальному та економічному планах хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є важливою проблемою охорони здоров’я. Воно є однією з основних причин хворобливості та смертності. Населення хворіє на це захворювання роками і передчасно помирає від нього або від його ускладнень. У всьому світі спостерігається пришвидшене зростання ХОЗЛ унаслідок тривалої дії факторів ризику і старіння населення.


Частка ХОЗЛ, як однієї з ведучих причин смертності, постійно зростає. Якщо в 90-х роках ХОЗЛ займало 6-те місце серед причин смертності, то в 2030 році, за даними останніх прогнозів, буде четвертою ведучою причиною смерті в світі.

У середньому від 8 % до 22 % дорослих у віці 40 років і старших хворіють на ХОЗЛ. При цьому суспільство мало знає про цю проблему.

За даними 2011 року, 1/5 частини причин втрати працездатності займає ХОЗЛ. Це захворювання завдає соціального та економічного збитку для всього світового суспільства. А несвоєчасне лікування даного захворювання призводить до розвитку легеневого серця, легеневої гіпертензії.

Легенева гіпертензія (ЛГ) — досить поширена, швидко прогресуюча хвороба, яка стає причиною інвалідизації та за відсутності лікування призводить до передчасної смерті. ЛГ — це підвищення середнього тиску в судинах малого кола кровообігу, в якому кров із правих порожнин серця викачується в альвеоли легень, там же відбирається і кисень, що вдихнувся з повітря, і повертається в ліву половину серця. При цьому захворюванні відбувається підвищення тиску в легеневій артерії понад 25 мм рт. ст. у спокої або понад 30 мм рт. ст. при навантаженні та поступово закривається просвіт середніх та дрібних гілок легеневої артерії з розвитком правошлуночкової недостатності, тобто знижується насосна функція правого шлуночка серця, а за зменшеного постачання організму киснем знижується і працездатність.

НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ЛГ НА ОРГАНІЗМ

Багато пацієнтів, інколи і лікарів також не звертають увагу на перші провісники хвороби, оскільки вони на початку слабо виражені, часто неправильно сприймаються, а трактуються як інші причини. Найчастішим симптомом є задишка, яка чітко пов’язана з фізичним та емоційним навантаженням, періодично вона набуває характеру нападів, особливо при емоційному стресі, і пов’язана ще з більшим підвищенням тиску в легеневій артерії — це гіпертонічний криз у малому колі кровообігу. Загалом перші симптоми ЛГ — це слабкість, швидка втома, які наростають із прогресуванням захворювання. Можуть з’являтися запаморочення, дискомфорт у лівій половині грудної клітки, болі в ділянці серця, сухий кашель, інколи змінюється голос (охриплість, хрипота), можливі кровохаркання, а також набряки нижніх кінцівок та рідина в череві. Ці симптоми вказують, що хвороба зайшла далеко, оскільки симптоми розвиваються протягом тривалого часу. При появі даних симптомів людина має негайно звернутися до лікаря.

Лікування хворих із легеневою гіпертензією — одне з нелегких завдань лікаря. Тому в усьому світі створюються спеціалізовані центри з лікування даної патології, накопичено багатий досвід не тільки діагностики, а й сучасного ефективного лікування легеневої гіпертензії. Сьогодні в арсеналі лікарів з’явилися нові групи ефективних препаратів, які не тільки покращують якість життя пацієнтів, а й істотно збільшують його тривалість.

У розвинених країнах при прогресуванні легеневої гіпертензії часто проводиться трансплантація легень. Підсумки 10-річної роботи центрів, які займаються пересадкою органів, показали, що трансплантацію легень слід розглядати як альтернативний метод лікування легеневої гіпертензії у разі низької ефективності медикаментозної терапії.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОВСЯКДЕННЯ

Пацієнт із легеневою гіпертензією повинен уникати фізичних навантажень, які би спричиняли задишку, болі в серці, запаморочення тощо. Для цього необхідно займатися індивідуально коригованим тренуванням («легеневим спортом»), позитивна дія якого є неодмінною складовою лікування. Перед початком тренування план фізичних дозованих навантажень підбирається лікарем. Це може бути тілесна працездатність (6-хвилинний тест-ходьба), споживання кисню (прогулянки на свіжому повітрі), які покращують якість життя пацієнта. Важливими елементами «легеневого спорту» є дихальні вправи з метою розслаблення дихальної мускулатури для покращення наповнення повітрям легень, вправи з легкою витривалістю (їзда на велосипеді, плавання). Хворі мають уникати гострих, раптових перенавантажень, тривалих прогулянок, перебування на висоті понад 1200 метрів, купань у гарячій воді, дотримуватися дієти з обмеженням хворого споживання надмірної кількості жирів та вуглеводів. Найважливішим для хворого є дотримування рекомендацій лікаря, оскільки без лікування стан неодмінно погіршуватиметься.

Світлана Палінкаш, лікар-пульмонолог ЗОКЛ ім. А. Новака