Нарешті немає потреби доводити, що безвізовий режим стає реальністю – це підтверджує ажіотаж з отриманням біометричних паспортів останніми тижнями.


Отже, безвіз почне працювати орієнтовно 11 червня (дата ще може зміститися в межах одного дня).
З часом стає менше також міфів щодо правил роботи безвізу, і "Європейська правда" рада, що у цьому допомогла наша стаття "Без віз, та не без правил: як працюватиме на практиці безвізовий режим з Євросоюзом", яку побачило більше півмільйона читачів.
Однак вона не зняла всіх запитань. До "Європейської правди" і далі надходили прохання уточнити ту чи іншу деталь, і багато запитань були дуже слушними – і про правила безвізу для подорожей з дітьми, в яких у паспорті немає відбитків пальців, і про поїздки без готелю, і про запрошення до друзів...
Ми підготували новий детальний довідник, де є відповіді на більшість запитань. Текст чималий, він розбитий на сім тематичних блоків:
– Куди їдемо?
– Дитячий безвіз і паспорти без відбитків
– Старі візи та "дорослі" паспорти
– Що потрібно мати на кордоні?
– Як довести наявність грошей?
– Як довести мету поїздки?
– Правила безвізу – про роботу і не тільки
В ньому – і про правила, і про приховані можливості. Отже, читайте, поширюйте та подорожуйте із задоволенням!

Куди їдемо?
Відповідь на це питання не така очевидна, як видається, тому цей розділ вийшов доволі розлогим. Якщо вам набриднуть пояснення щодо екзотичних напрямків подорожей, можете переходити до наступного блоку – "подорожі з дітьми" ;)
–   Які країни відкривають для нас безвіз?
Якщо спрощено (і цієї інформації вистачить майже всім подорожуючим!), то йдеться про 30 країн: всі держави-члени ЄС, за винятком Британії та Ірландії, а також чотири шенгенські держави за межами Союзу: Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.
Британія та Ірландія свого часу, під час вступу до ЄС, залишили за собою право на самостійну візову політику, тому від початку було відомо, що на них безвіз не поширюватиметься. Натомість «шенгенська четвірка» за межами ЄС зобов’язалася застосовувати прикордонні правила, ухвалені в Брюсселі – жодних додаткових переговорів з Швейцарією чи Норвегією не знадобиться.
Зверніть увагу: ми домовилися про безвізовий режим не «з Шенгеном», а з Євросоюзом.
Це означає, що Болгарія, Румунія, Хорватія та Кіпр, які не входять до Шенгенської зони, від 11 червня також пускатимуть українців без віз.
Повний перелік тридцятки є таким: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.
I, на додаток, ще трохи позитиву. Окрім згаданої "тридцятки", безвізовими стануть також європейські карликові держави (від Монако до Ватикану).
Це була проста частина. Тепер – трохи специфічної інформації, для "маніяків" подорожей. Щоби розкрити частину про безвізові напрямки в Європі та поза нею – натисніть на кнопку під цим текстом, якщо ж "особливі" подорожі вас не цікавлять – просто читайте далі.

Дитячий безвіз і паспорти без відбитків
– А як з дітьми? Для них доведеться, як і раніше, отримувати візу? Діти ж не здають відбитки пальців!
Це запитання «Європейській правді» ставлять чи не найчастіше. Мовляв, дітям видають не біометрику, а «звичайні закордонні паспорти», то виходить, що безвіз для них не діятиме?
Можемо заспокоїти: діятиме. А біометрику дають навіть новонародженим.
Зараз в Україні взагалі не випускають «звичайних» паспортів для виїзду за кордон: лише біометричні.
Так само, до речі, як у Молдові або в ЄС, де вже кілька років тому відмовилися від паспортів без чипа.


Перевірити, чи є біометричним ваш паспорт або паспорт вашої дитини, дуже просто. На обкладинці біометричного документа стоїть спеціальна позначка; якщо вона є – ваш паспорт дає право на безвіз.
Хоча у дітей до 12 років, яким оформлюють паспорт, справді не беруть відбитки пальців. Вважається, що це не має сенсу – в такому віці малюнок пальця ще може змінитися. Але без відбитків паспорт не перестає бути біометричним!
І за українським законодавством, і за світовою практикою біометричною інформацією вважають також фото, якщо воно записане на спеціальному чипі, вшитому в сторінку паспорта. А фото, як відомо, є навіть у паспортах немовлят. Інша річ, що нові паспорти через це логічніше було б назвати «електронними», а не «біометричними», але не нам змінювати термінологію:)
До речі, звідси випливає відповідь на ще одне запитання, яке нам часом ставлять:
–   Чи діятиме безвіз для тих, хто отримав новий паспорт, але не здавав відбитки?
Ознакою біометрики є не відбитки, а чип.
Відсутність відбитків на ньому – не така й рідкісна штука. Навіть у колективі ЄвроПравди є людина, в якої при оформленні паспорта не могли взяти відбитки – апарат у відділенні ДМС чомусь «не читав» її пальці. Так само не візьмуть відбитки у людини з фізичною вадою – якщо пальці відсутні; або, до прикладу, якщо обидві   руки в гіпсі (погодьтеся, це ж не може бути підставою відмови у видачі паспорта!).
В цьому та у подібних випадках так само діятиме безвізовий режим. Більше того, фахівці ДМС кажуть, що європейський прикордонник навіть не знатиме, що ваша біометрика «неповна» – доступ до зони паспортного чипа з відбитками мають лише українські держоргани.
–   І ще, повертаючись, до «дитячої теми» - про фото.
Зважайте на те, що стара система з фото дитини, вклеєним у паспорт, відходить у минуле – фото вже два роки не вклеюють, для кожної дитини, навіть для немовляти, необхідно оформлювати окремий паспорт.
А з квітня 2018 року прикордонники остаточно припинять випускати за кордон дітей, що подорожують за батьківським паспортом, навіть у сусідні Молдову чи Білорусь.
–   А нотаріальний дозвіл від батька/матері також не буде потрібний?
Той, хто подорожував з дитиною, знає: нині на кордоні треба, щоб обидва батьки виїжджали разом з дитиною; інакше той, хто не їде, має надати нотаріальний дозвіл на поїздку свого сина або доньки.
Ця вимога буде чинною і надалі.
Безвізовий режим не скасовує закон Ньютона:) Так само він не змінює вимоги українських держорганів, і тут, до речі, немає «зради».
Норма про те, що дитина має виїжджати за кордон лише за дозволом батьків, не є українським винаходом. Вона діє в дуже багатьох країнах і є стандартом у боротьбі з нелегальною торгівлею людьми (хай як жорстко це не звучить).
І найголовніше: ця норма не пов’язана з правилами в’їзду до ЄС. На шенгенському кордоні ваша довідка нікого не цікавитиме; її перевіряють при виїзді з України. А тому – жодних змін тут не станеться.
А от оформлювати паспорт для дитини може один з батьків, присутність двох не є необхідною. Про документи, необхідні для оформлення – в наступній відповіді.
–   Дитині майже 14 (або майже 16) років. Краще робити паспорт до того чи після?
Це дуже важливе запитання, багато хто потрапляє в халепу з оформленням.
Для дітей різного віку є відмінності в оформленні паспорта. До 12 років діти не здають відбитків, але "якість" паспорта від того не змінюється, він дає право на безвіз. Для оформлення паспорта потрібне свідоцтво про народження дитини.
А от з 14 років все змінюється: від цього віку закордонний паспорт видадуть лише тим дітям, хто вже має Id-картку (замінник внутрішнього паспорта), без неї документи не візьмуть; оформлення Id забирає близько 20 днів. Отже, терміново отримати закордонний паспорт в цей період неможливо.
Отже, якщо дитині може знадобитися поїхати за кордон відразу після настання 14-річчя – потурбуйтеся про це наперед, оформіть паспорт до цієї дати.
З 16-річчям ситуація інша, в цьому віці оформлювати паспорт стає легше, а його "якість" – вища. По-перше, дитина має право йти за паспортом сама, без батьків. По-друге, від 16 років видається паспорт, термін дії якого – 10 років. До цього діти отримують лише 4-річні паспорти.

Візи та "дорослі" паспорти
–   Для мене не є проблемою отримати візу; я можу піти за нею з біометричним паспортом?
Ні, у вас просто не візьмуть документи.
Наші сусіди з Молдови пройшли точно такий шлях; у них також поширювали чутки, мовляв, "безвіз нічого не дає", "з візою в паспорті через кордон пустять, а без візи – як складеться". Нині в Молдові знають, що це – міф, а от в перші місяці чимало людей намагалися подати документи на візу "для впевненості". Особливо ті, хто мають право на безкоштовне оформлення візи.
Тоді в ЄС ухвалили рішення: всі посольства зобов’язали відмовлятися приймати біометричні паспорти на оформлення "шенгену". В Україні буде ухвалене точно таке рішення, кажуть джерела "Європейської правди".
–   Що робити тим, хто має старий паспорт та візу?
Ми вже не раз давали відповідь на це питання, та повторимо: для тих, хто не хоче змінювати паспорт, не відбудеться жодних змін. Діючі візи лишаться чинними, а коли їхня чинність спливе – ви знову можете податися на "шенген", якщо ваш паспорт не біометричний. Хоча масовим оформлення віз не буде, адже замовити біометричний паспорт – легше і зазвичай дешевше, аніж нову "шенгенку", а жодної переваги від наявності візи ви не матимете.
Ви також маєте право оформити новий біометричний паспорт, лишивши старий у себе. Про це необхідно повідомити при оформленні паспорта, пояснивши таку потребу.

Що потрібно мати на кордоні
– Звідки можна їхати до ЄС без віз, тільки з України?
Безвізовий режим діятиме для всіх, хто має українські біометричні паспорти для виїзду за кордон. Байдуже, звідки ви їдете до ЄС – з України, з Туреччини, з Африки чи з Америки – вам не знадобиться віза для перетину кордону.
Точку в’їзду ви обираєте самі. Немає проблеми в тому, щоби заїжджати через Польщу, якщо зупинятися плануєте в Німеччині, і навпаки.
І, звичайно ж, безвіз дає можливість заїжджати до ЄС багато разів. Головне – не перевищити норму 90/180 днів (про неї нижче).
– Невже в Шенгені тепер не відмовлятимуть у в’їзді українцям?
Звичайно ж, відмови будуть. Безвізовий режим не гарантує право в’їзду до ЄС, так само, як віза в паспорті не давала таких гарантій. Щороку на кордоні "розвертали" кілька тисяч українських подорожуючих; в тому числі тих, хто їхав із "шенгенками".
Але тепер у прикордонника буде менше підстав не пустити туриста до ЄС.
Досі нерідко відмовляли у в’їзді, коли прикордонник з’ясовував, що віза оформлена на фіктивні документи – приміром, людина отримала польський "шенген", "бо так легше", а насправді запланувала подорож до Італії чи Іспанії.   За безвізового режиму ця проблема зникає.
Так, ми теж чули "страшилки" про те, що тепер багатьох завертатимуть на кордоні, та вони мають мало спільного з реальністю.
Найяскравіший доказом того, що небезпека перевірок на кордоні перебільшена,   є досвід Грузії, для якої безвіз почав діяти півтора місяці тому. За перший місяць безвізу у в’їзді в Шенгенську зону відмовили лише 26 грузинам із 11700! Рівень відмов – 0,2%. Для порівняння: торік грузини лише у консульствах отримували 12% відмов, плюс до цього – відмови на кордоні для тих, хто має візу.
Для України статистика буде іншою. Перш за все, через те, що ми маємо сухопутний кордон з чотирма країнами ЄС. Але загальна тенденція зберігається: кількість відмов на кордоні буде меншою за рівень відмов у консульствах, це можна стверджувати вже зараз.
Ще одна деталь: якщо раніше була важливою візова історія, то нині її роль відіграватиме історія поїздок. До людини з кількома перетинами кордону різних країн запитань майже не виникає. "Група ризику" – ті, хто їде з пустим паспортом, але вже після першої поїздки паспорт перестає бути пустим ;)
– Як довести, що я – чесний подорожуючий?
Є дві ключові рекомендації:
1) бути спокійним;
2) бути щирим.
Ви маєте бути готові спокійно і переконливо пояснити прикордоннику, куди їдете, як надовго, з якою метою, як будете пересуватися та коли виїдете з Шенгенської зони або з території Євросоюзу. "Заборонених" варіантів туристичного відпочинку не існує, тому краще говорити правду – ви точно зможете її обгрунтувати.  
У попередній статті про безвіз ми вже перерахували різні варіанти документів, про які може спитати європейський прикордонник. За бажання можете освіжити перелік у пам’яті, хоча згодні, він не дає відповідей на всі питання.
Нагадаємо, при перетині кордону за біометричним паспортом треба буди готовим: 1) пояснити та обґрунтувати мету візиту; 2) довести фінансову спроможність. Розберемо найпоширеніші запитання щодо цих пунктів.

Готелі, гроші та запрошення
– Скільки грошей потрібно мати для подорожі?
В народі поширена думка, що на кордоні потрібно мати готівку в обсязі 50 євро на людину на день; вона є в принципі некоректною.
По-перше, готівку ніхто не вимагає – на Заході взагалі не прийнято носити велику суму готівкових коштів. Головний платіжний засіб – платіжні картки, але на них треба мати наявні кошти або кредитний ліміт.
По-друге, зазвичай денна норма відмінна від 50 євро – часом більша, часом менша. На сайті Єврокомісії є перелік орієнтовних сум для розрахунку вартості перебування; саме на них буде посилатися прикордонник у разі суперечки.
Цей перелік не повний і не детальний; приміром, у Франції зменшена сума (32,5 євро на день) стосується тих, хто забронював "бюджетне житло". Та й ці цифри не є остаточними. Приміром, якщо ви здатні аргументовано довести, що у вас заброньоване та сплачене проживання з повним пансіоном, то ваші витрати будуть меншими за індикативні; те саме – якщо на виході з аеропорту вас можуть чекати родичі, які фінансуватимуть ваше перебування, абощо.
Зрештою, на практиці перевірка наявних коштів здійснюється доволі рідко.
Так, серед 26 грузинів, яких не пустили до ЄС за місяць безвізу, немає жодного, кому відмовили саме через нестачу грошей.
Однак для впевненості у тому, що ви спокійно перетнете кордон, радимо мати на картці або готівкою кошти у сумі, зазначеній у цій таблиці. В разі поїздки наземним транспортом або літаком із пересадкою прикордонник, як правило, виходитиме з норми своєї країни, а не тієї, де ви плануєте зупинитися.
– Як довести, що я маю кошти на картці?
Прикордонний кодекс ЄС не дає однозначної відповіді на це питання, залишивши вибір шляху доведення за самим подорожуючим. За досвідом, зазвичай достатньо лише показати картки и сказати, що плануєте користуватися ними.
Якщо ж прикордонник наполягатиме і ви не маєте всієї суми готівкою, у вас лишаються варіанти: чек з банкомата на прикордонному пункті (якщо банк дає можливість переглянути баланс), смс-банкінг, інтернет-банкінг і так далі (з телефонним банкінгом буде складно через мовний бар’єр, але цей шлях також можливий).
Як маєте бажання – можете взяти чек з банкомата ще перед від’їздом з України, але гарантуємо, що після кількох поїздок ви кинете цю даремну звичку ;) Та найголовніше: наявність чеку, чи довідки з банку, чи іншого паперового підтвердження не є вимогою: вам не можуть відмовити у в’їзді в ЄС лише через відсутність папірця, якщо ви готові довести наявність коштів іншим шляхом.
І тим більше – забудьте про довідки з роботи, виписки про рух коштів на рахунку та інші папери, які доводилося збирати для подання на візу в консульство.
На кордоні вони нікого не цікавитимуть.
– Як довести мету поїздки?
Зазвичай на кордоні питають про зворотній квиток та про мету поїздки, буває достатньо просто назвати її. Однак у тих, хто подорожує з пустим паспортом, майже напевно попросять уточнюючі документи. Роздрукованого бронювання готелів (або записаного в телефоні/планшеті) завжди достатньо, та безвіз відкриває перед нами значно ширші можливості.
Тепер готель не є обов’язковим.
Поїздка до родичів чи ночівля у кемпінгу – все це є легітимною метою поїздки.
Головне – відповідати відверто і впевнено.
Плануєте взяти авто і їхати світ за очі, щоб зупинитися в місті M або N, куди встигнете? Це теж можливо, але ви маєте знати свій маршрут, повинні знати, що хочете дивитися, де будете брати авто, які є варіанти готелів тощо. І, очевидно, така поїздка передбачає, що ви маєте великий досвід подорожей: ніхто не повірить, що "першоразник" вирішив подорожувати таким чином.
Маєте із собою намет і плануєте піти в похід по Альпах? Звичайно, тоді вам не потрібна бронь готелю, але ви маєте в деталях знати маршрут походу, знати, де зупиняєтеся (а в деяких місцевостях це дозволено лише у кемпінгах).
Їдете на один день на шопінг і вже ввечері повернетеся додому? Тоді бронь готелю взагалі позбавлена сенсу; лише поясніть, коли та як повертаєтеся до України.
Прямуєте до друзів чи родичів? Чудово, візьміть із дому папірець, на якому записані їхні імена, адреса, телефон, і попередьте, щоби вони були на зв’язку на той випадок, якщо прикордонник вирішить зателефонувати. А ще краще – нехай вони надішлють цю інформацію електронною поштою, а ви – роздрукуйте лист та майте його із собою в телефоні.
А про офіційні "візові" запрошення, завірені печатками місцевої влади, забудьте. Немає потреби витрачатися на них.
Єдиний випадок, коли варто оформити офіційне, завірене запрошення – якщо в ньому господарі підтверджують фінансування поїздки, а гість не матиме із собою коштів, та ще й не розмовляє ані англійською, ані мовою країни, до якої прибуває. Тоді подорожуючий просто дасть прикордоннику цей документ, дані господарів та зворотний квиток і уникне необхідності надавати додаткові пояснення.
–   Чи потрібний поліс страхування?
Часом "Європейській правді" дорікають, мовляв, ми не зазначили серед обов’язкових документів поліс страхування.
Це не помилка: страхування справді не є обов’язком (хоча за візового режиму цей документ був серед обов’язкових). У прикордонному кодексі ЄС взагалі немає згадки про страхування; відповідно, через його відсутність вам не можуть відмовити у в’їзді.
Водночас ми радимо не економити зайве та застрахуватися перед поїздкою. Страхування на короткий період доволі недороге, а от лікування за кордоном – дуже недешеве. До того ж, у конфліктних випадках за відсутності страхування прикордонник може прискіпливіше перевіряти вашу фінансову спроможність.
А от якщо ви подорожуєте автомобілем, то вам точно доведеться купити страховий поліс. Без страхування цивільної відповідальності, так званої "зеленої карти", автомобіль не пустять на територію ЄС. Зазвичай цей поліс можна купити на кордоні.

Правила безвізу – про роботу і не тільки
Про це вже йшлося, та ми не втомлюємося повторювати два головних правила безвізу:
1) Безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати на території країн ЄС не більше 90 днів протягом 180-денного періоду.
2) Подорожуючи без візи, ви не маєте права на оплачувану роботу на території ЄС. Для цього, як і раніше, потрібна віза.
Обидва ці правила діяли також за візового режиму; їх порушення загрожує депортацією та забороною в’їзду до ЄС.
–   Що означає правило 90/180?
Правило 90/180 може здаватися трохи складним: мандрівник не повинен перебувати у Шенгені більше 90 днів протягом будь-якого періоду у 180 днів.
Для тих, хто сумнівається, чи не перевищив він цю норму, на сайті Єврокомісії є спеціальна форма – так званий "шенгенський калькулятор". В мережі також нескладно знайти калькулятори зі зручнішим інтерфейсом, зокрема, оформлені українською.
–   У мене знайомі живуть в ЄС довше, ніж 90 днів. Є винятки?
Щоби лишитися в Євросоюзі на довший період, вам потрібна "довга" національна віза (приміром, робоча чи студентська) або посвідка на проживання.
До слова, після завершення візи та маючи на руках чинний біометричний паспорт, ви можете лишитися в ЄС ще на 90 днів, коли робота чи навчання завершується – перебування за національною візою не враховується у правилі 90/180.
Є також один екзотичний спосіб лишитися в ЄС на довший період, мандруючи між країнами. Незважаючи на те, що безвізовий режим працюватиме також у чотирьох країнах ЄС, що не входять до Шенгенської зони – в Болгарії, Румунії, Хорватії та на Кіпрі, при підрахунку "шенгенського" періоду в 90 днів вони не враховуються. Тобто ви можете пробути 90 днів в Болгарії, потім – 90 днів в Румунії, звідти поїхати на 90 днів у Шенген – і це не буде порушенням, навіть якщо весь це час ви не заїжджатимете до України.
–   Будь-яка робота є забороненою, чи є винятки?
Ті, хто в’їхав до ЄС без візи, не мають права на оплачувану роботу. Це правило стосується також сезонної роботи, яка формально вкладається у дозволені 90 днів перебування в Шенгені.
Однак ви маєте право легально влаштуватися волонтером – виконувати роботу, за яку немає оплати, але надається їжа і житло. В ЄС є чимало таких можливостей для молоді, що хоче подорожувати світом.
Але якщо ви отримаєте за роботу хоча б символічну оплату – перетворитеся на порушника міграційного законодавства.
Важливий момент: бізнес-поїздки і відрядження, за які платить український роботодавець, не вважаються "роботою в ЄС" і є законним приводом для безвізових поїздок.
Також ви маєте повне право поїхати до ЄС, щоби домовитися про працевлаштування. А далі – повертаєтеся до України, отримуєте робочу візу і їдете легально працювати. Зрештою, це в ваших інтересах: легальні працівники не ризикують потрапити під депортацію і заборону в'їзду, та ще й отримують більше, ніж "нелегали" на точно такій посаді.

Сергій Сидоренко
eurointegration.com.ua

admin