Олігархи Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ мають понести відповідальність за криваві події в Україні, — переконаний журналіст 33-річний Сергій Лещенко. — Бо вони отримували вигоду від перебування Януковича при владі.


— Вони — бізнес-партнери президента, — продовжує Лещенко. — Половину активів, які купували з 2010 року, віддавали Януковичу. Їхні депутати становлять ядро Партії регіонів. Ні Ахметов, ні Фірташ нічого не зробили, щоб зупинити кровопролиття. Ні в грудні, ні в січні, ні цього місяця. Хоча з грудня почались і звернення до них, і пікетування їхніх помешкань. Тому на них теж лежить відповідальність за те, що відбулося. Вони не лише самоусунулись — вони підтримали цей режим. Їхні групи народних депутатів голосували за репресивні закони, що урізають права громадян. Ахметов і Фірташ не тільки не зупинились, а й розкручували спіраль кровопролиття.

А от їхні прес-служби робили миролюбні заяви.

— Це — смішно. Я володію інформацією, як ці заяви писалися. У їхніх аналітичних центрах рекомендували на словах усунутися від використання сили. А також пропонували домовлятися з владою, щоб якнайшвидше провести приватизацію. Бо ж вибори скоро, і в пресу могла потрапити інформація про приватизацію під вибори.

Ахметов отримав найбільше користі від режиму Януковича. Вони ділили Донбас, а тепер — і всю Україну, починаючи з 1997 року. За моєю інформацією, половина активів Ахметова належить Януковичу. Просто вони оформлені на олігарха, аби не привертати зайвої уваги. Наприклад, швейцарську фірму сина Януковича "МАКО Трейдинг" очолює Фелікс Блітштейн — колишній директор фірми Ахметова. Таких випадків багато. Вони дуже щільно пов'язані. Тому Ахметов несе повну відповідальність за кровопролиття в Україні та перетворення її на зону мафіозного клану. Маючи стільки депутатів, він робив пустопорожні заяви. І то тільки через те, щоб загасити вогонь уваги в західній пресі.

А Фірташ?

— Він теж за Януковича дуже добре жив. Зміг приватизувати облгази, активи в титановій галузі. Інтегрував до влади свою людину — Сергія Льовочкіна. Той мав прикривати його групу на посаді голови Адміністрації президента. Тому Рінат Ахметов, Борис Колесніков, Андрій Клюєв та Віктор Янукович, як представники донецького клану, мають понести відповідальність разом із Сергієм Льовочкіним, Юрієм Бойком і Дмитром Фірташем, які становили другу легеню цього режиму. Це в останні дні вони почали вдавати, що хочуть інших процесів у країні. Бо відчули: в повітрі — смажене. Саме тому вертикаль почалася сипатись. Але навіть тоді вони робили цікаві речі. Наприклад, Льовочкін передав телеканал "Інтер" Фірташу, а той злив його людям Януковича. Тобто вони й далі хотіли заробляти з режимом. Льовочкін залишився радником у президента.

Якщо побачимо всіх цих людей в політиці, хай навіть у лавах опозиційних партій, то Майдан — не переміг. Їм треба назавжди закрити дорогу до політики. Хай займаються чим завгодно, але не цим.

Яку відповідальність мають понести всі ці люди — тільки моральну?

— Янукович повинен відповісти за корупційні злочини та вбивства людей. Ахметов і Фірташ мають відповісти політично. Їх потрібно позбавити будь-якого впливу в політиці. Всі підприємства, приватизовані ними до 2010 року, треба реприватизувати. Після цього їм можна буде повернути вкладені ними гроші. Якщо не покараємо їх, то вони зараз відповзуть у свої нори і зализуватимуть рани. А через декілька місяців чи років повернуться — і буде все по-новому. Урок має бути на багато поколінь уперед: не можна займатися коруп­цією на державних посадах. Зараз є шанс дати його Ахметову, Фірташу і Льовочкіну. Якщо не зробити цього, то наступна влада відтворюватиме старі корупційні практики. Хай краще експериментальною групою покарання буде оточення Януковича.

Якщо ж нова влада крастиме, то й на них чекатиме страшне покарання. Бо до влади вони прийшли на крові.

Юлія Тимошенко — знову в політичній грі. Каже, що піде на президентські вибори. Як до цього ставитеся?

— Їй треба зупинитися. Хай займається будь-чим, але не політикою. Її майдан стоїть під Печерським судом. Її майдан — це фантом, де вітер ганяє сміття. Юлія Тимошенко після 2004 року присвятила себе інтригам і накопиченню політичного капіталу. Вона — одна з винуватців того, що помаранчева революція нічим якісним не завершилася. Тимошенко — людина з корупційним минулим. Після всіх цих подій Україна заслуговує на кращого президента.

Якого саме?

— На людину, яка має моральні якості, щоб давати оцінку іншим. На авторитет, який має право карати тих, хто переходить межу, зупиняти соратників в їхній жазі збагачення. В Юлії Тимошенко такого авторитету нема. Вона за часів Лазаренка грала роль подібну до теперішньої ролі Ахметова. Тому не повинна своїм іміджем кинути тінь на жертовний Майдан. Якщо вона на цій крові стане президентом, то це будуть старі граблі. Тимошенко — не та людина, яка нам потрібна тепер.

Які зараз треба зробити кроки, окрім згадуваного повернення активів, щоб осучаснити країну?

— По-перше, очищення силових структур.

По-друге, політична люстрація. Ті, хто зараз перебігають від Партії регіонів, мають забути про політику — всі ці Хомутинніки, Рудьковські, Буряки, Жванії. Вони стали демократами, бо рятують власну шкіру. Спокій їм можна гарантувати. Але якщо не підуть із політики, заслуговують на розслідування злочинів, які скоїли на своїх посадах. Це дасть можливість прийти політикам нового покоління. Генерації, яка не має корупційного минулого. Мені смішно слухати всяких Львочкіних, коли кажуть: допускати молодих до влади не можна, бо нема досвіду управління державою. А який це досвід? Розкрадання та формування кримінально-корупційних потоків!

По-третє, на мій погляд, треба змінити Конституцію, щоб дозволити на посадах перебувати представникам української діаспори. Це люди з іншим світоглядом і минулим. Серед них є готові присвятити себе Україні. У нас дуже сильні діаспори в США та Канаді. Цих людей можна залучити для витіснення тутешніх корупціонерів. А те, що в них паспорт Канади, — навіть добре. Бо їх контролюватимуть дві країни.

По-четверте, хотів би, щоб до парламенту в порядку живої черги могли приходити люди. Гостьова ложа має стати відкритою. Так у всіх цивілізованих країнах.

По-п'яте, обов'язкове декларування всіх доходів і видатків. Життя політика має бути під сканером громадської уваги.

По-шосте, треба продати всі державні дачі. На їх утримання з бюджету щороку йде 50 мільйонів гривень. Це не лише марнування державних грошей, а й символ несправедливості до простих людей.

Сьоме: зняти пільги з народних депутатів по отриманню квартир.

Є ще багато заходів, які успішно функціонують у нормальних країнах. Їх просто треба перенести в Україну.

Олександр КУРИЛЕНКО
http://gazeta.ua/

admin