Так вважає народний депутат України, лідер політичної партії «Громадянська позиція», екс-міністр оборони Анатолій Гриценко. Про це він заявив в інтерв’ю газеті «Сегодня».


- Ви неодноразово пропонували Президенту ввести воєнний стан на сході країни, однак у влади свої аргументи проти цього?

- Я вважаю, по-перше, введення воєнного стану дасть чіткий сигнал всьому світу: є факт військової агресії Путіна і Україна дає відсіч агресору. Це не внутрішній конфлікт, як намагається подати світові Росія, мовляв, мирні жителі Донбасу борються за розширення прав місцевого самоврядування, – Росія веде проти України війну і весь світ повинен це зрозуміти.

Друге, що дасть запровадження воєнного стану – поява чіткої системи управління військом, чіткої системи відповідальності кожного: Президента, як Верховного головнокомандувача, далі – Генштабу, на основі якого розгортається Ставка Верховного головнокомандувача, далі – війська. Це дозволить зробити військову операцію більш ефективної і завершити її набагато швидше.

Введення воєнного стану дозволить командуванню задіяти всі ресурси, які є для відбиття агресії. Ні води, ні медикаментів, ні продовольства?   В умовах воєнного   стану є можливість відчужувати   або вилучати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони, швидко і ефективно, а після війни розрахуватися з бюджету. Нарешті, можна буде ввести комендантську годину, попередивши, що з 22 години вечора до 6 ранку кожен, хто з’явиться на вулицях зі зброєю, буде знищуватися.
- Але чи є в ньому сенс зараз? Донецьк не контролюється українськими силами, а у бойовиків комендантську годину якраз введено…

- Ось, бачите, бойовики роблять те, що, виходячи і їх завдань, є правильним! Інша справа, що завдання бойовиків ворожі нашим. Але вони діють логічно, грамотно: вводять комендантську годину, забирають необхідні ресурси у суб’єктів економічної діяльності або у громадян для виконання, повторюся, своїх ворожих завдань. Ми повинні робити це, використовуючи законодавчу базу, використовуючи право на захист населення своєї країни.
Подивимося з іншого боку: хто хоче здати Донбас? Я до них не належу. Ми повинні звільнити свою територію, зробити це максимально швидко, з мінімальними втратами для економіки, з мінімальними жертвами військових і цивільних осіб.

Зрозумійте, якщо операція буде продовжена за тим сценарієм, за якою йшла досі, то вона може бути нескінченною. Тому що досі не перекрита державний кордон, і кожну ніч з Росії на Донбас надходять нова зброя,   техніка й нові диверсанти. При таких умовах завершити операцію так швидко, як обіцяв Президент, нереально.
Якщо військова операція затягнеться до пізньої осені-зими, виникнуть нові ускладнюючі фактори, які потрібно враховувати вже сьогодні.

Тиждень тому я публічно звернувся до Президента і уряду: необхідно вже зараз спланувати та затвердити план дислокації наших військ на сході і на півдні країни після того, як територія буде очищена від диверсантів і терористів. Тому що буде самим немудрим рішенням ті угруповання військ, які прийшли на Донбас з Миколаєва, Володимира-Волинського, Бродів, Новоград-Волинського, Житомира, Білої Церкви, Львова і т.д., після завершення операції просто відвести назад. Тоді ворог прийде знову! На сході і півдні повинна залишитися угруповання військ на тривалий період. Значить, необхідні військові містечка, потрібно відбудувати бази для розміщення військ у холодних зимових умовах, обладнати полігони для бойової підготовки. Це завдання для Президента, оскільки він затверджує план дислокації своїм указом, і це завдання для уряду, оскільки матеріальне забезпечення оборони – відповідальність Кабінету міністрів. Наскільки мені відомо, зараз цим предметно не займається ніхто – ні на Банковій, ні на Грушевського.
- Не так давно Порошенко провів масштабні кадрові ротації в силовому, насамперед військовому блоці – змінив міністра оборони, начальника Генштабу. Як це позначилося на армії?

- Заміна начальника Генштабу вплинула позитивно, заміна міністра оборони – негативно. Армія Валерія Гелетея не сприйняла, це міліцейський генерал, до того ж не професійно підготовлений до завдань такого масштабу, та ще й в умовах війни. Вважаю неправильним, що міністр Гелетей практично весь час знаходиться в штабі АТО. Він не повинен займатися управлінням військами і бойовими наказами, це зовсім не його завдання, це сфера відповідальності генерала Муженко, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил. Він повинен командувати військами і зовсім не обов’язково безпосередньо зі штабу АТО.

15 вересня у Верховній Раді повинен бути військовий бюджет на 2015 рік. Цим повинен займатися міністр оборони, це його питання що закласти в забезпечення армії, її комплектування, підготовку і розвиток. За моїми даними, зараз серйозно цим не займається ніхто. Отже, буде провал з військовим бюджетом і провал з армією в 2015 році. Це неприпустимо!

- Але ж вносилися відповідні проекти у Верховну Раду…

- Так. Але це було вже в травні місяці, не в березні, коли Рада виділила на АТО 8 мільярдів гривень. Це злочинний саботаж – інакше назвати не можу. Тому що з-за багатомісячної бездіяльності Кабміну наші солдати не мали касок, бронежилетів, тепловізорів, приладів нічного бачення, справної техніки…

Чи знали в уряді, в першу чергу прем’єр Яценюк, силовий віце-прем’єр Ярема, профільний міністр Шеремета, про те, що проблему тендерів потрібно терміново вирішити? Так, знали. До них неодноразово усно і письмово зверталися міністри-силовики: відмініть тендери! І за цю недбалість членів уряду, у тому числі прем’єру, доведеться відповідати. Чи буде така відповідальність? Не впевнений, що при нинішньому генпрокурорі, адже він тоді сам себе теж повинен віддати під суд…

- А яка зараз реальна ситуація з постачанням армії? Міністерство оборони рапортує, що у них все є, а рідня солдатів і волонтери продовжують возити бронежилети і каски в зону АТО.

- Коли триває війна, проблему постачання потрібно вирішувати швидко, з коліс. Однак державне оборонне замовлення було підписане Яценюком не в березні, а лише 2 липня, хоча це замовлення в умовах війни повинно бути сформовано за 24 години, без паперової тяганини, довгих листувань і погоджень.

Якщо все для фронту, все для перемоги, то всі чиновники державної машини повинні працювати ефективно. Але ми бачимо, що ефективніше держави виявився цивільний сектор, який, нагадаю, державі за його роботу і за оборону країни вже заплатив податки, а зараз люди змушені платити знову і знову…
- До речі, про податки. Наскільки буде ефективною норма про запровадження «воєнного збору», коли кожен працюючий українець буде відраховувати на армію 1,5% від зарплати? Чи гроші дійдуть до армії?

- Якщо чесно, це аморальний з боку держави крок, хоча і виглядає він, на перший погляд, цілком обґрунтованим. Я пропонував інше рішення: в мирних умовах 100 американських мільярдерів добровільно віддали половину своїх коштів для вирішення важливих завдань для Америки – на екологію, медицину, науку, освіту. На мій погляд, для нинішньої України, в умовах війни і економічного обвалу, було б правильним і справедливим кроком з боку українських мільярдерів – теж віддати половину своїх коштів країні. Причому першим це повинен зробити глава держави – Президент-мільярдер Петро Порошенко. Впевнений, що такий його крок став би прикладом для наслідування всіма іншими мільярдерами країни. І тоді не потрібно збирати копійки серед зубожілого населення.
Тепер про використання народних коштів для   армії. Знову-таки маємо саботаж уряду: люди перераховували гроші на рахунок Міноборони в березні, квітні, травні, червні, але – ці гроші місяцями лежали без руху. Чому? Та тому що Яценюк лише 2 липня підписав документ, що визначає порядок використання цих коштів. Ви уявляєте, лише 2 липня?! А люди віддавали останнє армії, вважаючи, що це відразу забезпечить солдату і каску і бронежилет, і харчування, і лікування. А все тому, що безглуздий і безвідповідальний уряд місяцями у важких муках народжував дозвільний папірець, для написання якого професіоналу достатньо одного робочого дня! І за це хтось відповів? Ніхто –   в уряді Яценюка всі залишилися на своїх місцях.

На жаль, недовіра людей до влади знову повсюдно наростає… Нас чекає знову Майдан?

- Є підстави вважати, що за відсутності довіри до влади, при подальшому накопиченні помилок попереду нас чекає ціла низка перевиборів, центральних і місцевих, не виключаю дострокового переобрання Президента і переобраного в жовтні парламенту. Тому що у людей є межа терпіння. Особливо у тих, хто зараз воює на Донбасі і знаходиться на лінії фронту. І цим гратися не можна, це може бути дуже небезпечним фактором.
В умовах війни влада повинна консолідувати суспільство, але зараз цієї консолідації не відбувається. Президент, як мільярдер, не віддав половину своїх заощаджень на армію, президентський син – офіцер запасу не покликаний в армію, сини інших дуже високих чиновників не покликані в армію, в той же час масово закликають людей знизу, без належного забезпечення.

З 1 травня мій син пішов служити, як офіцер запасу, тому що це чесно і правильно, у спікера Турчинова теж є дорослий син, але він не пішов, у Гелетея теж є дорослий син – він не пішов, хоча у генерала Коваля, його попередника, в армію вирушили обидва сини, і зараз виконують завдання в зоні АТО. А візьміть депутатський корпус, суддівський, податковий, митний – їхні чада як і раніше сидять по казино або відпочивають, поки інші на Донбасі захищають Україну, нерідко без касок і бронежилетів.

Люди ставлять ці питання, і на них не можна не відповідати. Якщо відповідь влади буде переконливою, тоді ніякий Путін зі своїми планами агресії нам не страшний.

Віра Холмогорова
http://7days-ua.com/

admin