Якщо до закону про парламентські вибори не внести зміни, то результати виборів можна буде поставити під сумнів у судовому порядку. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера.

До того ж, за його словами, зміни до закону, на яких наполягає ЦВК, не зачіпають жодного із моментів політичного компромісу.
– Парламентські вибори в Україні мають відбутися восени цього року. Проте спікер Володимир Литвин каже про розпуск Верховної Ради і дострокові парламентські вибори. На вашу думку, наскільки швидко могли би відбутися дострокові вибори?

– Я не хотів би коментувати дії політиків і, зокрема, вищих посадових осіб держави, до яких можна відносити Голову Верховної Ради. Якщо брати підготовку до виборчого процесу, то Центральна виборча комісія готувалася і готується виключно до чергових парламентських виборів 28 жовтня 2012 року. І для цього ми вживаємо всіх необхідних заходів, приймаємо рішення для того, аби ці вибори були проведені в організаційному плані якомога ефективніше.

– І все-таки, спікер – це не просто депутат. І частина фракцій теж підтримали цю ідею.
Призначення позачергових виборів до Верховної Ради є прерогативою Президента. І Президент вправі призначити такі вибори лише за однієї підстави – якщо протягом 30 днів пленарні засідання не можуть відбутися

– Виключати можливість цього сценарію не можна. Але, разом з тим, це досить складна процедура, яка не приймається просто за одним рішенням, за одною якоюсь дією тощо. Ви знаєте, що згідно з Конституцією, призначення позачергових виборів до Верховної Ради України є прерогативою Президента України. І Президент вправі призначити такі вибори лише за однієї конституційної підстави, а саме – якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради не можуть відбутися. Це одна єдина підстава. Будь-якої іншої додаткової підстави після відомого рішення Конституційного Суду по конституційній реформі на сьогоднішній день не існує. Це досить складна процедура. Тут має початися відлік, мають бути якісь консультації глави держави з керівниками фракцій, тому, чесно кажучи, занадто далека перспектива, щоб нам зараз про неї дискутувати.

– Депутати цього тижня зізналися в тому, що не можуть визначитися із датою, коли у Києві мають відбутися вибори міського голови. Коли, на вашу думку мали б відбутися вибори мера столиці?

– Питання є досить складним, навіть для юристів. Як відомо, останні позачергові вибори в Києві – міського голови, і депутатів Київської міської ради – відбулися 2008 року. І за чинною тоді Конституцією України представницький мандат голова отримав на 4 роки, а депутати міської ради – на 5 років. Але минув час і 1 лютого 2011 року парламент ухвалив Закон «Про внесення змін до Конституції України». Цей закон набрав чинності 4 лютого, після офіційного опублікування. Акцентую увагу на цьому законі з однієї простої причини – цим законом стаття 141 Конституції була доповнена новою частиною, третьою, за якою чергові вибори міського, сільського, селищного голови і депутатів місцевих рад призначаються на останню неділю жовтня 5-го року повноважень, але – прошу зараз особливої уваги: далі стоїть «кома» – обраних на чергових виборах.

– А мера Києва переобрали на позачергових.
На сьогоднішній день, на жаль, не буде суто правового рішення відносно дати призначення виборів у Києві

– Так. Останні чергові вибори в місті Києві відбулися весною 2006 року. Тобто, за цими змінами до Конституції, прикінцевих перехідних положень до цього закону немає, які б дозволяли передбачити порядок призначення виборів тих, щодо яких були позачергові вибори до моменту набрання чинності цього закону.

Весь фокус полягає в тому, що чергові вибори в Києві відбулися навесні 2006 року, і за цією логікою дата призначення виборів мала би бути – остання неділя жовтня 2010 року. Закон прийнятий в 2011 році. Ми на сьогоднішній день ввійшли в таку ситуацію, яку я називаю «вихід за межі правового конституційного поля». Це означає, що на сьогоднішній день, на жаль, не буде суто правового рішення відносно дати призначення виборів у Києві. Те, що ці вибори мають відбутися в цьому році – я в цьому переконаний, оскільки має бути правова визначеність у цьому питанні й київська міська громада повинна мати повноцінне право на місцеве самоврядування.

– Депутати можуть знайти якесь інше вирішення цієї ситуації? Якщо не цей рік, то який ще може бути?
Парламент повинен призначити дату цих виборів. Має бути якась легітимність, наступність обраної влади у місті Києві

– Коли мене запитують, коли ці вибори мають відбутися, я часто говорю, що вони мають відбутися вчора. Дехто це сприймає, як жарт. Але, як кажуть, в кожному жарті є доля правди.

Ситуація має бути вирішена якомога раніше. Парламент повинен призначити дату цих виборів. Має бути якась визначеність, має бути легітимність, наступність обраної влади у місті Києві. І якщо така ситуація невизначеності триватиме досить тривалий час, повірте, це може потягнути за собою інші юридичні проблеми: і в частині підписання рішень Київської міської ради, і в частині підписання, виконання різних господарських договорів, які укладаються від імені міської влади. Тому, безумовно, парламенту доведеться брати на себе відповідальність і приймати рішення – визначати дату проведення виборів як київського міського голови, так і депутатів Київської міської ради. На моє глибоке переконання, ці вибори можна провести одночасно.

– Нещодавно Ви говорили про те, що у виборчому законі є певні недоробки: депутати, коли його ухвалювали, щось там не врахували, недостатньо чітко виписали. Ви запропонували депутатам допрацювати закон, але депутати від опозиції дуже упереджено до цього поставилися. Та й депутати від більшості також не мають бажання чіпати зайвий раз цей закон, який є компромісним. Ви готові до того, що вибори доведеться провести за тим законом, який уже набув чинності? Ви самі зможете якось вийти з тих колізій, які б ви хотіли, щоб врегулювали законодавчо, але депутати цього робити не хочуть?
Закон «Про вибори народних депутатів України» було прийнято без стадії другого читання. Закон ухвалений великою мірою сирий. Більше того, виникли дірки у законі, після двох рішень Конституційного Суду

– Справді, чинний Закон «Про вибори народних депутатів України» було прийнято в листопаді минулого року без стадії другого читання. Тобто, в силу об’єктивних причин, які все ж таки не залежали від волі окремих народних депутатів, я тут їх не можу в цьому звинувачувати, закон ухвалений великою мірою сирий. Сирий він ухвалений ще й тому, що дуже багато є прогалин у цьому законі, які, на жаль, не заповнені. Якщо навіть теоретично допустити, що Центральна виборча комісія буде заповнювати законодавчі прогалини своїми постановами, в мене є великий сумнів у тому, чи зможе судовий орган підтвердити правоту Центральної виборчої комісії в тому разі, якщо будь-хто звернеться до суду і оскаржить подібні рішення. Більше того, виникли зараз своєрідні дірки у законі, після двох відомих рішень Конституційного Суду України. Нагадаю, перше рішення стосувалося можливості одночасного балотування кандидатів в народні депутати як по списку, так і в мажоритарному окрузі. І друге рішення стосувалося віднесення закордонних виборчих дільниць до мажоритарних виборчих округів у місті Києві.

– Депутати – як від більшості, так і від опозиції – кажуть, що з приводу рішень КСУ нічого не треба голосувати, вони автоматично набувають чинності. Просто дані моменти закону не працюють та і все.

Відсутній механізм підведення підсумків голосування тих українців, які проживають за межами України. Більше того, закон не передбачає існування закордонного виборчого округу. Його треба ще утворювати
– Але тут є цікаві нюанси. Якщо ми візьмемо перше рішення Конституційного Cуду щодо неможливості подвійного балотування, то за тим рішенням, якщо закон зараз не чіпати і не вносити зміни, кожен із громадян України, які мають право голосу, вправі балотуватися одночасно у всіх 450 виборчих округах, а також по списку політичних партій. І жодних підстав для відмови в реєстрації у Центральній виборчій комісії не буде. І от питаємо – ми цього хочемо? Другий момент – про закордонних виборців. А я, на жаль, не почув слова захисту на користь тих 400 тисяч виборців, які проживають за кордоном, ні з боку представників влади, ні з боку опозиції. Натомість всі зосередили свою увагу щодо можливості чи неможливості подвійних балотувань. Так ось, на сьогоднішній день відсутній механізм підведення підсумків голосування тих українців, які проживають за межами України. Більше того, закон не передбачає існування закордонного виборчого округу. Його треба ще утворювати. І для того, щоб утворити закордонний виборчий округ, повірте мені, рішення Центральної виборчої комісії замало. Центральна виборча комісія не наділена повноваженнями встановлювати підсумки голосування в закордонному виборчому окрузі.

– Тобто якщо не внести зміни до Закону «Про вибори народних депутатів», то їхню легітимність можна буде поставити під сумнів?

– Центральній виборчій комісії, м’яко кажучи, буде проблематично встановити результати виборів народних депутатів України, не враховуючи у законний спосіб підсумки голосування на закордонних виборчих дільницях. І, уявіть собі таку ситуацію, навіть якщо вибори народних депутатів України пройшли спокійно, без жодних нарікань, без жодних правопорушень, але Центральна виборча комісія встановила результати виборів у своєму протоколі не у порядку передбаченому законом – які це може потягнути правові наслідки? Елементарні! Будь-яка політична партія, яка програє ці вибори – наголошую – у чесній, відкритій боротьбі, звертається до Вищого адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів виборів не у порядку передбаченому законом. Внаслідок цього ми отримуємо судове рішення, яким дії Центральної виборчої комісії визнаються незаконними. Ми потрапляємо у правовий колапс, виходу з якого може і не бути. В мене теж тут виникає питання – ми цього хочемо, чи ми цього не хочемо? Тому є багато питань, які все ж таки необхідно було б вирішити. Наголошую відразу на двох моментах. Перше – рішення щодо законодавчих пропозицій приймалося одноголосно, всіма без винятку присутніми на засіданні членами Центральної виборчої комісії. Другий момент – пропозиції Центральної виборчої комісії щодо закону не зачіпають жодного із моментів політичного компромісу.

– Експерти, з якими ми спілкувалися про парламентські вибори, здивовані тим, як були утворені мажоритарні виборчі округи. Вперше так сталося, що деякі округи Центрвиборчком нарізав «розірвані». Тобто, вони не становлять територіальної цілісності. Ви б не могли пояснити, чим це було викликано, що деякі округи анклавами окремими утворені?

В окремих регіонах України мають місце випадки утворення виборчих округів з окремих територій, які між собою не межують
– Мені на це запитання з одного боку легко відповідати, з іншого боку – важко. Легко, бо я не голосував, як і четверо інших моїх колег, за прийняте рішення. Рішення було прийнято лише десятьма членами комісії, п’ять членів комісії утрималися. З іншого боку, мені важко відповідати через те, що я є членом цього державного органу і все одно доля відповідальності за прийняте рішення лежить, в тому числі, на мені персонально. На жаль, з прикрістю мушу визнати те, що справді в окремих регіонах України мають місце випадки утворення виборчих округів з окремих територій, які між собою не межують. Але закон насправді, якщо розібратися, містить лише одну чітку вимогу в частині утворення виборчих округів. Ця вимога полягає в тому, що кількість виборців в межах округу не може бути вищою або нижчою 12% від середньої по Україні. Це ще раз питання до якості виборчого закону, який ми ухвалили, до тієї ситуації, коли на засіданні парламентської тимчасової спеціальної комісії окремі члени цієї комісії не давали можливості повноцінно висловитися з цього питання ні представникам Адміністрації Президента, ні представникам Центральної виборчої комісії, ні представникам інших запрошених установ. І в даному разі ми не змогли, на жаль, довести нашу позицію по багатьох слушних саме технічних моментах.

– Як Ви думаєте, утворення таких округів мало якісь юридичні мотиви чи політичні?

– Я не думаю, що тут в кожному рішенні варто шукати якусь політичну складову. Формально в загальних рисах постанова Центральної виборчої комісії щодо утворення округів, на мою думку, не містить порушень закону про вибори. Але якщо це б залежало від мене особисто, то я б шукав інший спосіб утворення виборчих округів, ніж той, який був прийнятий.

– Зараз ми бачимо масове роздавання пайків потенційними кандидатами в депутати. Оскільки виборча кампанія ще не почалася, то це і не стосується формально виборів. А коли вже виборча кампанія розпочнеться, то такий підкуп виборців можна буде припинити чи ні?

Дії, які стосуються підкупу виборців матеріальними речами, грошовими коштами – це протиправне діяння, яке тягне за собою певну юридичну відповідальність. І в цьому аспекті повинні працювати силові органи
– Безумовно такі дії, які стосуються підкупу виборців певними матеріальними речами, грошовими коштами в тому числі – це є протиправне діяння, яке, з точки зору як Кодексу про адміністративні правопорушення, так і Кримінального кодексу, тягне за собою певну юридичну відповідальність. І в цьому аспекті повинні працювати силові органи. Мені язик не повернеться назвати їх правоохоронними, на жаль, на сьогоднішній день вони права не захищають. Саме силові органи повинні реагувати в подібних випадках, вживати заходів для притягнення порушників до юридичної відповідальності. На сьогоднішній день Центральна виборча комісія, з об’єктивних причин, так і повинно бути – це не орган, який повинен виконувати правоохоронні функції… Це – орган, який повинен створити належні умови для всіх без винятку кандидатів, створити умови для того, щоб виборці могли вільно, без примусу, без залякувань взяти участь у голосуванні.

– Раніше кандидатів-мажоритарників реєстрували окружні комісії, а тепер їх має реєструвати Центрвиборчком. Вам не здається, що у Вас буде паломництво: у дуже стислий час Вам потрібно буде прийняти кілька тисяч мажоритарників, які до вас приїдуть? Ви готові до цього?

– Мені не те, що не здається, а я в цьому переконаний, що це – величезне навантаження на Центральну виборчу комісію, на наш апарат, зокрема, в частині реєстрації всіх без винятку кандидатів. Добре це чи погано? На моє глибоке переконання, тут більше позитивних моментів через те, що все ж таки Центральна виборча комісія – це орган, який більш об’єктивно може підійти до питання реєстрації кандидатів. І це питання є вкрай важливим, зокрема, з огляду на ті численні факти нарікань, які мали місце на місцевих виборах 2010 року. Негативний момент цього нововведення полягає в тому, що справді дуже величезне навантаження. Необхідно нам продумати кожну деталь. І я хочу наперед заспокоїти всіх, що, на жаль, треба буде пройти той момент, коли справді буде великий обсяг роботи. Здати документи буквально за лічені хвилин, так, як це було на минулих парламентських виборах, не вдасться. Є певні об’єктивні фактори, уникнути яких неможливо, але разом з тим усі документи будуть прийняті Центральною виборчою комісією. Ті кандидати, документи яких абсолютно правильно, належним чином оформлені, будуть зареєстровані. Якщо документів не буде вистачати або вони будуть суперечити вимогам закону – безумовно, буде прийняте рішення про відмову в реєстрації.

– Отже кандидатам варто побажати займати черги. А на якомусь інтернет-ресурсі можна буде дізнатися про всіх кандидатів по виборчих округах?

На веб-сайті ЦВК буде окремий розділ, присвячений мажоритарним округам, де кожен зможе подивитися як список зареєстрованих кандидатів, так і склад виборчої комісії
– Інформація про кандидатів буде оприлюднена на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії як у вигляді прийнятої постанови, так і на спеціальній сторінці Центральної виборчої комісії, де буде спеціальна рубрика. Буде окремий розділ, присвячений мажоритарним округам, де кожен зможе подивитися як список зареєстрованих кандидатів, так і склад виборчої комісії.

– Хто буде робити подання до Центрвиборчкому з приводу членів окружкомів від «Нашої України – Народної самооборони»? Адже це дуже неоднорідна політична сила.

– За законом подання вносять фракції. Подання підписує голова фракції. Такий механізм виписаний в законі. Проте це не означає, що інші політичні партії, в тому числі й ті, які входять до складу тих фракцій, не можуть також запропонувати кандидатури. Але кандидатури політичних партій будуть іти за підсумками жеребкування.

Радіо Свобода

admin