29 квітня — Всеукраїнський День футболу

29.04.2022 13:26 СПОРТ

Сьогодні виповнюється 30 років із того дня, як національна збірна України з футболу провела дебютний матч у своїй історії.

Про цей історичний матч згадують журналісти Василь Гаджега та Степан Селменський, які були безпосередньо причетні до організації та проведення цього пам’ятного спортивного заходу, який відбувся 29 квітня 1992 року на ужгородському стадіоні «Авангард».

Головним спонсором   виступив Закарпатський «Лісбанк», директором якого був наш земляк із Довгого Василь Сивуля. До речі, цей фінансовий заклад профінансував свого часу прощальний матч володаря «Золотого м’яча» Олега Блохіна (28 червня 1989 р., Київ, Республіканський стадіон. 100 тисяч глядачів) в якому брав участь наш краянин Іван Яремчук, а також міжнародний турнір серед журналістів (1–4 вересня 1991 р.), присвячений 80—річчю від дня народження літописця крайового спорту В. В. Федакові. Головний трофей виборов ФК «Журналіст» Ужгород, який у фіналі переграв (4:1) колег зі Словаччини).

Отже, 29 квітня 1992 року. Ужгород. Стадіон «Авангард». 13 000 глядачів.

Збірна України — збірна Угорщини — 1:3 (0:0).

Голи: 0:1 Шалої (61), 0:2 Кіпріх (70), 0:3 Кіпріх (84, з пенальті), 1:3 Гецко (90 хв.).

Україна: Кутєпов, Лужний, Никифоров, Беженар, Третяк, Ковалець, Цимбалар, Шелепницький, Саленко (Гецко, 59), Погодін (Сак, 56), Щербаков (Гусєв, 69). Тренер: Віктор Прокопенко.

Угорщина: Брокхаузер (Томаш Балог, 88), Монош, Телек, Шимон, Лерінц (Ковач, 86), Лімпергер (Тібор Балог, 58), Кіпріх, Мартон (Іллєш, 82), Шалої (Пішонт, 74), Ліпчеї, Вінце. Тренер: Емеріх Еней.

Попередження: Ковалець — Монош, Шалої.

Арбітр: рефері ФІФА Вадим Жук (Білорусь).

У Всеукраїнський день футболу тезисно згадаємо прем’єру, яка запам'ятається назавжди.

30 років тому, коли збірна України готувалася провести перший матч у своїй історії, долю українського футболу вже було вирішено: не відбувся чемпіонат СНД, зазнала краху асоціація футбольних федерацій…

Стартували чемпіонат та Кубок України. Утворена за 5 місяців до того Федерація футболу України вже вела повноцінні переговори з керівництвом світового та континентального футболу щодо участі нашої національної команди в чемпіонатах світу та Європи. Та щоб взяти участь у цих змаганнях збірній Україні необхідно було стати асоційованим членом УЄФА, а відтак ФІФА (нагадаємо, що ФФУ стала членом УЄФА лише 25 червня 1992 року, а ФІФА – аж 3 липня 1992 року). Але для цього українцям потрібно було зіграти бодай один міжнародний товариський офіційний матч з будь–якою іншою збірною, що була членом міжнародних футбольних організацій. Це була серйозна проблема, адже товариські міжнародні матчі розписані на два роки вперед. Потрібно було не тільки шукати «вікно» у змаганнях, але й збірну, котра б дала згоду зіграти товариський матч зі збірною України. Друга проблема — дефіцит фінансів.

ФФУ розсилала пропозиції багатьом федераціям футболу – й угорська відгукнулася найпершою, тому й стала у підсумку співтворцем історії нашої збірної. Але чому так сталося? Тут предметно попрацювали фахівці футболу Закарпаття — це, зокрема, Юрій Гецко, Андрій Гаваші, знані арбітри Валерій Онуфер, журналісти — Іван Кузьма, Степан Ваш, Василь Гаджега, колишні гравці команд майстрів Степан Войтко, Юрій Чирков, Йожеф Сабо, Михайло Коман, Золтан Модбор з Будапешта та багато інших.

Авторитетний футбольний менеджер Шандор Варга (Закарпаття) згадує, як був організований перший матч в історії нашої збірної. (* це інтерв’ю автори матеріалу взяли в земляка у 2017 році під час матчу в Ужгороді: збірна України–збірна Угорщини, присвячений 25-річчю першого поєдинку в історії «синьо-жовтих».

— Я безпосередньо причетний до проведення першого поєдинку в історії збірної України. Тоді президент ФФУ Віктор Банніков наділив мене повноваженнями вести переговори з угорською асоціацією, і я дуже радий, що той матч пройшов не в Києві, не в Будапешті, а, по суті, в рідному для мене Ужгороді.

— Добре пам’ятаєте, як проходив той поєдинок у 1992 році?

— Ось на ньому я як раз і не був: буквально за місяць до його проведення поїхав працювати в Саудівську Аравію. Утім, моїм головним завданням було зробити все, щоб матч відбувся.

— Угорців довго вмовляти не довелося?

— Ні. У період народження незалежного українського футболу вони допомагали, чим могли. В. Банніков сам прилітав до Угорщини і вивчав досвід роботи футбольних менеджерів ще до розпаду СРСР. Так що ФФУ він створив раніше. У 1990 році ми привозили в Ужгород легендарний «Ференцварош», і тоді це була велика подія. У мене завжди було бажання зблизити український і угорський футболи.

— Зараз робота в ФФУ поставлена на зовсім іншому рівні, чи не так?

— Звичайно. Все-таки 25 років минуло. Нині все виглядає зовсім інакше. Взяти хоча б ветеранську збірну України. Я угорцям так і сказав: «Раніше вони навчалися у вас, а тепер вам потрібно переймати досвід». Українські ветерани проводять до 40 матчів за рік – це приголомшливо!

— Поєдинок, присвячений 25-річчю від дня першого матчу нашої національної команди, пройде на високому рівні?

— Думаю, так. Я був у Києві на грі «Динамо» – «Шахтар», зустрічався там із президентом ФФУ Андрієм Павелком, ми обговорили всі важливі питання. Рівень повинен бути дуже високим. Усі робочі моменти ми погоджували з віце-президентом федерації Василем Орлецьким. Були в Ужгороді, зустрічалися з губернатором, мером та іншими. Підняли на ноги всю область (посміхається).

У день матчу на стадіоні «Авангард» буде відкрито пам’ятну дошку як свідчення того, що саме тут народилася збірна України. Серйозно готується до поєдинку й угорська сторона, яка теж постарається зібрати якомога більше учасників того матчу».

А ми додамо, що з плином чверть століття ветерани українського футболу взяли реванш над збірною Угорщини з рахунком 3:1 за поразку своїх колег 29 квітня 1992 року.

Закарпатець Іван Гецко – автор першого голу за збірну України

Підготовка до поєдинку практично не велася. Команда прибула з Києва до Ужгорода з корабля на бал, і цей факт, звісно, вплинув на результат. Хоча ще до перерви, за рахунку 0:0, наша збірна могла відзначитися, і не раз. На 15-й хвилині Шелепницький небезпечно пробив по воротах Брокхаузера, але гостей врятувала стійка. А незабаром білоруський арбітр Вадим Жук не призначив очевидний пенальті за грубу гру проти Щербакова. 

У другому таймі позначилася перевага угорської команди в зіграності, до того ж треба врахувати й факт досвіду — гравці суперника представляли клуби Італії, Іспанії, Нідерландів, Бельгії… Шалої та Кіпріх уміло скористалися помилками наших захисників, але Гецко, що вийшов на заміну, ефектним ударом зі штрафного не дозволив перетворити дебют на побиття.

Додамо, що стадіон «Авангард» того дня був забитий ущент (13 000 глядачів), а квиток (див. ліворуч) на історичний матч коштував 50 карбованців.

Зі святом Вас!
Слава Україні.

Примітка: Автори впевнені, що війна, розв’язана рашистською Росією, скоро завершиться перемогою миролюбивого та героїчного українського народу, а ми, закарпатці, готуватимемось до відзначення у наступному році (2023) 130 річчя закарпатському (потрібно читати –українському) футболу.

Ужгород. 1992 рік. Збірна України.

В. Гаджега

Іван Гецко...удар...гол...

Автор першого голу за збірну України закарпатець Іван Гецко

1992 рік. Арбітри (зліва направо) В. Бабич, В. Онуфер, С. Селменський та В. Югас.

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат