Вдома — краще

23.02.2020 19:29 СОЦІО

Як проект «Б’ютифул Карпати» показує антидепресивне Закарпаття.

Кілька тижнів тому в закарпатському сегменті Інтернету, зокрема в Ютубі, стартував відео­блог «Б’ютифул Карпати» — проект-антизрада, як його презентували його автори, ужгородські журналісти Юрій Лівак та Ярослав Світлик. Надихнувшись ідеєю показати Закарпаття як край, що асоціюється не тільки із заробітчанством, лісами та контрабандою, а й людьми, які розвивають тут локальний бізнес та відновлюють давні традиції, молоді люди створили ГО «Б’ютифул Карпати» і однойменний канал на YouTube.

У команді з ними оператор і режисер Юрій Чудлай, керівник «Турінформ Закарпаття» Олександр Коваль, який допомагає популяризувати канал у соцмережах, та бухгалтер Тетяна Гуранич.

Назву для проекту чесно позичили в гурту «Мертвий півень», який виконує пісню «Б’ютифул Карпати».

Підтримку команда отримала з боку Агентства США з міжнародного розвитку, яке допомогло придбати камеру і квадрокоптер та забезпечило фінансування проекту на півроку.

Цей проект про Закарпаття покликаний у першу чергу розвіяти міф серед чиновників начебто Закарпаття і Карпати загалом — депресивний регіон. «Насправді це не так, — каже Ярослав Світлик. — У горах легко дихати і важко жити — але люди живуть. І працюють, зберігають та розвивають традиції, займаються улюбленою справою, створюють бізнес і дають роботу іншим. У Карпатах є чимало успішних людей і успішних історій. Це — наші теми». На однойменному каналі в YouTube — «Б’ютифул Карпати» — журналісти розповідають історії про успішних горян-закарпатців, щоб зруйнувати шкідливі стереотипи про «депресивний регіон». Кажуть, відзнято вже 5 передач, доступними для перегляду є три — про Реабілітаційний центр для ведмедів у Синевирі, про славетну гуцульську бриндзю та про село 10 музеїв — Колочаву.

Загалом у планах журналістів — 24 відеорозповіді про успішні бізнес-проекти у шести районах Закарпаття — від Рахівського до Перечинського. Серед них і розповідь про підприємство у Великому Бичкові, яке виробляє меблі для IKEA, і про форелеві господарства.

«Ця галузь тепер відроджується, — каже Ярослав Світлик. — Раніше це було досить популярне заняття, але потім, через проблеми з екологією форелі в річках ставало дедалі менше і менше. Але зараз уже в багатьох господарствах, в основному в гірських районах (бо форелі потрібна холодна чиста гірська річка), форелеві господарства починають відроджуватися. Часто закарпатці скаржаться, мовляв, нема що робити, але люди приїжджають з інших регіонів і починають тут власну справу. В нашій історії це люди з Вінниці, які приїхали на Міжгірщину і там успішно розвивають форельник».

В ефірі на радіо ТисаFM автори проекту розповіли про одну з майбутніх розповідей — про унікальний, найбільший в Україні готель, куди з’їжджаються вегетаріанці, люди, які цікавляться йогою та східними філософіями.

«Цей готель цікавий ще й тим, що в ньому живуть 108 котів, — каже Ярослав. І додає. — Цікаво, що цей готель розташований у Подобовці, який в першу чергу ми самі сприймаємо як виключно гірськолижний курорт, втім у готелі найбільший час напливу гостей саме в літні місяці».

Загалом пошук тем для проекту — справа доволі сумбурна. Вирушаючи для запису передачі в те чи інше село, хлопці спілкуються з людьми і в розмові щоразу виявляються ще бодай 2 теми про «антидепресивне Закарпаття».