Цей унікальний вид древніх риб з успіхом міг би стати гордістю і візитною карткою Дунаю, якщо б не безжалісне знищення дунайських осетрових, популяція яких катастрофічно зменшується.

Загроза зникнення дунайських осетрових риб настільки велика, що якщо не вжити екстрених і радикальних заходів, то вже через кілька десятиліть цю величну сріблясту рибу можна буде побачити тільки в музеях. Саме тому Міжнародна Комісія з захисту Дунаю разом з Всесвітнім Фондом природи та Європейською Комісією, в рамках Стратегії Європейського Співтовариства для Дунайського регіону, проводить ряд проектів і міжнародних досліджень з метою розробки заходів щодо порятунку дунайської білуги.

Загроза дунайським осетровим
Існуючі більше 200 мільйонів років, осетрові - сьогодні близькі до зникнення. У Дунаї, в районі Румунії та Болгарії, збереглася одна з життєздатних популяцій диких осетрових в Європі. Дунайські осетрові є одним з найважливіших показників здорової екосистеми. У більшості своїй вони живуть в Чорному морі і мігрують вгору по Дунаю для нересту. Вони досягають 6 метрів у довжину і живуть до 100 років.
Нелегальне виловлювання, і варварське винищування, в основному через ікру - одна з головних небезпек, що загрожує осетровим. Позбавлення звичного середовища проживання і порушення шляхів міграції осетрових - інша велика загроза для цього унікального виду. Заснувавши за участю Європейського Співтовариства програму Life + programme, Всесвітній фонд природи (WWF), за підтримки інших міжнародних організацій в останні роки працює над цими проблемами.

Книга рекордів білуги

Білуга не тільки найбільша з осетрових, але і найбільша риба з тих, які ловляться в прісних водах. Відомі випадки, коли траплялися екземпляри до 9 метрів довжиною і масою до 2000 кг. Сьогодні рідко зустрічаються особини вагою більше 200 кг, занадто небезпечними стали переходи на нерест. У «Дослідження про стан рибальства в Росії», в 1861 році повідомлялося про білугу, спійману в 1827 році в низов'ях Волги, яка важила 1,5 тонни.
11 травня 1922 в Каспійському морі, поблизу гирла Волги, була спіймана самка вагою 1224 кілограмів, при цьому, 667 кілограмів доводилося на її тулуб, 288 кілограмів - на голову, і 146,5 кілограмів - на ікру (на фото).

Ще одну самку такої ж величини зловили в 1924 році в Каспійському морі в районі Бірючий коси, ікри в ній було 246 кг, а загальне число ікринок становило близько 7,7 млн.
Трохи східніше, перед гирлом Уралу 3 травня 1926 була спіймана 75-річна самка вагою більше 1 тонни і завдовжки 4,24 метра, в якій було 190 кілограмів ікри. У Національному Музеї Республіки Татарстан в Казані представлено опудало білуги довжиною 4,17 метра, добутої в низов'ях Волги на початку XX століття. Її вага при затриманні склав близько 1000 кілограмів, вік риби 60-70 років. У жовтні 1891 року, коли вітер погнав воду з Таганрозької затоки Азовського моря, що проходив оголіли берегом селянин, виявив в одній з калюж білугу, потягнувшись на 20 пудів, з яких 3 пуди довелося на ікру.

Спосіб життя

Всі осетрові мігрують на великі дистанції для нересту та в пошуках харчування. Деякі мігрують між солоною і прісною водою, в той час як інші - все своє життя живуть тільки в прісних водах. Вони розмножуються в прісних водах, і мають довгий життєвий цикл, так як їм потрібні роки, а іноді й десятиліття, для досягнення зрілості, коли вони вперше будуть в змозі зробити потомство. У той час як щорічний успішний нерест майже непередбачуваний, і залежить від доступного ареалу, придатного течії і температури, - специфічні місця нересту, періодичність і міграція - передбачувані. Природне схрещування можливо між якими видами осетрових. Крім весняного ходу в річки для нересту, осетрові риби входять іноді в річки також восени - для зимівлі. Тримаються ці риби переважно у самого дна.
За способом живлення білуга - хижак, що харчується переважно рибою, але також молюсками, черв'яками, комахами. Починає хижачити ще мальком в річці. У морі харчується переважно рибою (оселедця, тюльки, бички та ін), однак не нехтує і молюсками. У шлунках каспійської білуги знаходили навіть бельков (дитинчат) тюленя.

Білуга піклується про своє потомство
Білуга - довгоживуча риба, що досягає віку в 100 років. На відміну від тихоокеанських лососів, що гинуть після нересту, білуга, як і інші осетрові, може нереститися багато разів в житті. Після нересту скочується назад у море. Осетрові риби у вищій мірі плодовиті і число яєчок у великих особин визначається в кілька мільйонів.
Статевої зрілості каспійські самці білуги досягають у 13-18 років, а самки - переважно в 22-27 років. Плодючість білуги, залежно від розмірів самки, становить від 500 тисяч до мільйона (у виняткових випадках - до 5 мільйонів) ікринок. Є дані, що великі (2,5-2,59 м. завдовжки) волзькі самки виметивают в середньому 937 000 ікринок, а Куринского тих же розмірів - в середньому 686 000 ікринок.
 Для розмноження білуга дуже високо піднімається по річці. Нерестового річками Чорно моря є Дунай, Дніпро, Дністер. Після того як шлях на нерест дунайським осетровим перегородила дамба біля Залізних воріт, білуга початку метати ікру біля берегів Болгарії і Румунії. Але, виклюнушісь, мальки скочуються вниз за течією, і до осені тримаються на взморье і в дельті.

Місця проживання осетрових в минулому і сьогоденні
Їх поширеність обмежена північною півкулею, де вони заселяють ріки та моря в Європі, Азії та Північній Америці.
Незважаючи на те, що в усьому світі існує більше 20 різних видів осетрових, у яких різні потреби в біологічних і екологічних умовах, всі вони мають схожі особливості.
Прохідна риба, що мешкає в Каспійському, Азовському і Чорному морях, заходить у ріки для ікрометання. Раніше білуга була порівняно численна, проте з часом її запаси сильно збідніли.
Дунай і Чорне море у свій час були найбільш активним регіоном поширення широкого розмаїття білуги - до 6 різних видів.
В даний час один з видів повністю загублений, а інші п'ять знаходяться під загрозою зникнення.
У Каспійському морі білуга поширена повсюдно. Для нересту входить головним чином в Волгу, в значно менших кількостях - в Урал і Куру, а також Терек. На Далекому сході живе амурський осетер. Практично всі водойми Росії придатні для проживання осетрових порід. У давнину навіть в Неві ловили осетрів.


Надмірний промисел і чорний ринок ікри
Надмірний промисел - свого часу легальний, а тепер нелегальний - одна з прямих погроз виживанню дунайських осетрових. Через їх довгого життєвого циклу, і пізньої зрілості, осетрові особливо уразливі при надмірному промислі, чиє плем'я для відновлення потребує багатьох років.
У 2006 році Румунія була першою країною, що оголосила заборону на ловлю осетрових. Десятирічний заборона закінчиться в кінці 2015 року. Слідуючи зверненню ЄС, Болгарія також оголосила заборону на лов осетрових.
 Незважаючи на заборону, браконьєрство, схоже, як і раніше широко поширене у всьому дунайському регіоні, хоча отримати конкретні факти іллегального лову досить складно. Добре відомо, що чорний ринок ікри процвітає. Одна з причин надмірного промислу - висока ціна на ікру. Нелегально добуту ікру в Болгарії і Румунії можна купити і в інших країнах ЄС. Завдяки першому дослідженню чорного ринку ікри, проведеним в Болгарії та Румунії в 2011-2012 роках, експертам Світового Фонду природи вдалося простежити шляхи поширення контрабандного товару в Європі.

admin

За матеріалами НаталіяКрістл, прес-консультант міжнародної Комісії із захисту Дунаю