Чому смерть не залишає уроки фізкультури?

Рік тому міністр освіти Дмитро Табачник пообіцяв по-новому проводити уроки фізкультури у школах. Сталося це після смерті у столичній школі семикласниці Маші Щуренко. «Свідомо» перевірило — що насправді змінилося.


Міністр пообіцяв: учителі фіз¬¬культури перестануть стави¬ти оцінки школярам спочатку перших—четвертих, а потім і п’я¬тих—одинадцятих класів. Щоб учні не гналися, а фізруки не гнали їх за оцінками. «Система оцінювання з фізкультури буде відмінена. Це робиться для того, щоб врахувати активність дихання. Чому раніше були трагедії? Тому що хтось намагається з секундоміром порівнювати, за скільки секунд дитина пробіжить 30 метрів, 60 метрів», — заявив Табачник. Також міністерство зобов’язало школи вже з 2011 навчального року почати ділити учнів на три групи: тих, хто може займатися спортом у повну силу; тих, кому можна складати полегшені нормативи, і тих, котрим спорт протипоказаний узагалі.

ЯКА СМЕРТЬ ЗМІНИЛА ДУМКУ МІНІСТРА

О 10 годині 54 хвилині 6 лютого 2011 року Київська міська станція швидкої медичної допомоги отримала виклик: у спортивній залі школи № 219 на уроці фізкультури одній із учениць стало зле. Привід для виклику: дитина знепритомніла. До приїзду бригади швидкої медичної допомоги вчитель фізкультури робив закритий масаж серця, штучне дихання. Бригадою швидкої допомоги констатована клінічна смерть. Відразу розпочаті реанімаційні заходи: закритий масаж серця, штучна вентиляція легенів, електроімпульсна терапія з застосуванням дефібрилятора, інкубація трахеї, медикаментозне лікування. Реанімаційні заходи продовжила друга спеціалізована бригада, яка прибула на місце події. Об 11.48 констатовано біологічну смерть, реанімаційні заходи були припинені. За два дні Дмитро Табачник оголосив про нові правила на уроках фізкультури

Що реально зроблено? Чи почали ділити школярів на групи? В міністерстві відповіли: «Так». З минулого вересня у школах справді вимагають від кожного учня довідку про стан здоров’я. «Свідомо» опитало тоді величезну чергу під кабінетами дитячої поліклініки в центрі столиці. Взагалі-то таке обстеження має бути безкоштовним, але тоді всі опитані мами зізнавалися: несли від коробки цукерок до 200 гривень. І всім огляд здався поверховим.

«Ми три години відсиділи в коридорі, щоб хвилин десять нас оглянув лікар. Хоча ні, оглянув це голосно сказано. Записав щось у бланк», — розказала «Свідомо» мати першокласника Валентина. На доказ молода мама дістала з сумки трохи прим’ятий папірець.

«Якщо по порядку, то дивіться. Ось, наприклад, зріст — чесно, ніхто не вимірював. Вага і тиск — аналогічно. Лейкоцити та інші показники крові виписані з минулорічного аналізу. Обстеження ортопеда, ну, тут я взагалі довго сміялася: записані результати року народження… І так усе. Ну про що ця довідка говорить? Що мій син не помре на фізкультурі? А може, в нього серце хворе! Хто це перевірить?» — мама обурено запхнула довідку назад до сумки.

Як ці довідки використовують? Через соціальну мережу «В Контакте» ми анонімно опитали сотню старшокласників із усієї України. Восьмеро учнів відповіли — нас ділять на групи. 92 заявили — усі роблять однакові вправи, ніякого розподілу за станом здоров’я немає.

«У журналі ми на групи поділені. Навіть біля прізвищ намальовані чоловічки, зафарбовані в різні кольори — кому можна займатися, кому ні. Але це для перевірок. Уроки в нас проходять, як і завжди — всі разом, нормативи однакові», — написала одна зі школярок.

У МОНі ця реальність — не секрет. «Все залежить від школи, а головне від учителя. Поділ — це зайва морока для нього, більше роботи. А доплачувати йому за це ніхто не буде. Тому в більшості шкіл по Україні на групи ділять тільки умовно, для галочки і для перевірки. Хоча і перевірки нічого не дають. Як вплинути на вчителя? Звільнити чи зарплатню не дати? Так він звільниться і хто буде викладати? Ніхто…» — поділився зі «Свідомо» думками один із високопосадових чиновників Мін¬освіти, попередньо попросивши не називати його прізвища.

Чи припинили виставляти оцінки? Всі опитані нами в різних регіонах учителі і школярі повідомили — ні, не припинили. На уроках фізкультури й далі діє навчальна програма, що була затверджена 2009 року і передбачає оцінювання учнів. Цю програму намагався в ручному режимі полегшити попередник Табачника Іван Вакарчук, на долю якого теж випала не одна смерть школярів. Він особистим наказом вилучив із програми нормативи з активних вправ — бігу, підтягування. Але наступник Вакарчука це рішення відмінив. «Це абсурд. Діти повинні займатися спортом. Рішення мого попередника — нонсенс», — заявив Табачник на одній із перших прес-конференцій і повернув усе як було. І хоча після смерті Маші Щуренко нинішній міністр змінив думку, уроки фізкультури досі передбачають більше навантажень, ніж було за його попередника. Біг на 30 і 1 000 метрів, човниковий біг, стрибки, підтягування.

Неприємно писати про біг чи підтягування в негативному контексті. Але це гірка правда. Коли ми поставили собі запитання, а як часто і в яких містах стаються ці смерті, Міністерство охорони здоров’я та його обласні управління дозволили виявити цікаві тенденції. Виявилося, що рекордну кількість дітей фізкультура забрала чотири роки тому — у 2008-му. Тоді на уроках померли семеро дітей. 2009 рік фізруки пережили без жодної трагедії. (Пам’ятаєте, саме тоді міністр Вакарчук вилучив із програми інтенсивні фізичні вправи?!) А ось 2010-го та минулого року, коли стрибки, біг і підтягування повернулися, померли шестеро дітей — по троє на рік. Маша стала першою жертвою минулого року й уже після неї померли ще двоє школярів.

ЧОМУ ДІТИ ПОМИРАЮТЬ?

Востаннє фізичну форму школярів досліджували ще у 2008 році. Робив це Інститут педіатрії, акушерства та гінекології при Академії медичних наук. За тодішніми підрахунками науковців, лише 30 % дітей шкільного віку могли вільно займатися спортом. Тобто для семи з десяти дітей уроки фізкультури реально загрожували здоров’ю.

Лікарка Олена Мерій радить батькам не звинувачувати своїх колег, а взятися за здоров’я дитини самим: «Відведіть малюка на секцію». І ось тут має допомогти держава.

«Взимку я не вилізала з ковзанів. Гурток був для школярів молодшого віку, тому в основному каталися собі на втіху», — розповідає киянка Марина про своє дозвілля зразка 1980 року.   А через 30 років знайти спортивну школу чи гурток для школяра — справа не з легких.

Що тоді в регіонах? У Міністерстві освіти ми здобули статистику щодо кількості позашкільних і спортивних закладів у Україні станом на 1 січня 2011 року. І побачили закономірність — у тих регіонах, де на уроках фізкультури останні два роки помирали діти, дитячих секцій найменше.

На таку статистику Міносвіти тільки розводить руками. Нам лише пообіцяли, що з нового навчального року на фізкультурі точно зникнуть оцінки.

«Впровадження нових програм розпочнеться поетапно з 1 вересня 2012 року. Оцінювання навчальних досягнень із фізичної культури за новою програмою здійснюватися не буде», — заявив директор Департаменту загальної середньої освіти МОНу Олег Єресько.

СМЕРТІ ЗА ОСТАННІ 2 РОКИ

Вересень 2010 р., село Користь Рівненської області. 17-річний учень помер після уроку фізкультури від серцевого нападу.

Жовтень 2010 р., Донецьк. Лікарі, які приїхали до школи, констатували: 16-тирічний хлопець помер він набряку мозку.

Листопад 2010 р., Кремен¬чук, Полтавська область. П’я¬тикласниця зламала хребет під час розминки.

Жовтень 2011 р., село Хряцька Чернівецької області. 14-річний учень помер від серцевої недостатності під час шістдесятиметрівки.

Листопад 2011 р., село Іванчани Тернопільської області. 15-річний хлопець помер від серцевої недостатності.

Якщо смертність прямо по¬в’язана з активністю вправ, вочевидь, тут і діагноз, і ключ до недопущення біди.

Максим Опанасенко, Марія Землянська, бюро журналістських
розслідувань «Свідомо», для «РІО»

* * *

Понад 8 % ужгородських школярів займаються у спеціальній фізкультурній групі

Найчастіші захворювання в місцевих школярів — ендокринні.


Як сказала нам одна ужгородська мама, медогляд школяра «вирішується цукерками». А джерело в управлінні охорони здоров’я Закарпатської ОДА каже, самі батьки і винні, що несуть ці цукерки. А ще мама каже, що поділ дітей на групи — своєрідна умовність, бо вчителі фізкультури — люди амбітні й прагнуть із дітей зробити чи не спортсменів. Тобто продовжують ганяти з секундоміром у руках і не завжди когось обходять навіть «критичні дні» школярки.

В УЖГОРОДСЬКІЙ ДИТЯЧІЙ ПОЛІКЛІНІЦІ ВСЕ СПРОСТОВУЮТЬ

«Не вірте, якщо вам кажуть, що медогляд неретельний. До минулого року ми проводили мед¬огляди по школах. Із початку цього навчального року, відповідно до наказу, школярів   оглядають у присутності батьків у лікувально-профілактичному закладі за місцем спостереження дитини у свого дільничного лікаря, який знає дитину від її народження. Якщо ж дільничний лікар рекомендує, аби дитина займалася у спеціальній групі, то вона згідно з медичною довідкою має займатися в такій групі. Дільничний лікар не може провести огляд поверхово. Якщо лікар помічає якісь відхилення, то він направляє дитину до інших спеціалістів. І вже після їхніх консультацій він робить свій висновок і рекомендує фізкультурну групу, в якій можна займатися», — розповідає завідуюча відділенням організації дитинства Ужгородської міської дитячої лікарні Любов Довганич.

У 2011 році в Ужгороді огляди розтягнулися до 1 грудня, оскільки наказ про таку форму медогляду прийшов незадовго до початку навчального року. Не всіх дітей встигли ретельно обстежити. «Нещодавно був випадок, коли учень однієї з ужгородських шкіл не міг розпочати заняття фізкультурою, бо в нього підозрювали порушення у роботі серця. Ехо-кардіограму призначили на кінець лютого, відповідно директорка школи телефонувала до поліклініки, аби прискорити цей процес, і хлопчик розпочав займатися фізкультурою», — зазначає Любов Михайлівна. Вона закликає всіх батьків повести своїх дітей на медогляд до початку наступного навчального року, аби вже 1 вересня вони прийшли з відповідними довідками (форма 086-1/о).

НАЙЧАСТІШЕ В УЖГОРОДСЬКИХ ШКОЛЯРІВ СТРАЖДАЄ ЕНДОКРИННА СИСТЕМА

Відомо, що школярів на уроках фізкультури ділять на три групи: основну, підготовчу та спеціальну. Як повідомляє Любов Михайлівна, з усіх ужгородських школярів за станом здоров’я до основної групи потрапили 8692 учні (65,4 %), до підготовчої — 3455 (26 %), до спеціальної — 1144 (8,6 %). «Найпоширеніші захворювання серед ужгородських школярів — хвороби ендокринної системи», — констатує лікар.

ОСВІТЯНИ ТЕЖ УСЕ СПРОСТОВУЮТЬ

Чи нормативами єдиними обходиться фізкультура в ужгородських школах? Та чи діти справді займаються в окремих групах, а не поділені лише формально. Бо ж насторожує, що кількість учителів-фізруків не збільшилася і як вони встигають проводити заняття у трьох групах кожного класу.

«На сьогодні нормативи значно знижені. До кожного навчального закладу донесена інформація про те, яких нормативів треба дотримуватися. Це вже не те, що вчитель хоче чи не хоче. З окремих видів спорту ці нормативи взагалі мають символічний характер. Сьогодні концепція фізкультури у школі полягає не у складанні нормативів, а в підтримці здорового способу життя», — акцентує начальник управління освіти Закарпатської ОДА Михайло Мотильчак. Він переконує, що діти різних груп разом не займаються, для кожної групи діє окремий розклад. «Відповідно до рекомендацій медичних працівників, деяким дітям за станом здоров’я треба займатися у спеціальних групах. На заняття спеціальних груп відводяться додаткові уроки. У школах, наприклад, є два-три фізкультурники, а може бути й лише один. Вони з учнями займаються за окремим розкладом. Всі разом діти не займаються», — переконує пан Мотильчак..

Евеліна Гурницька