Афіша »

Обласна наукова універсальна бібліотека
Щосереди — засідання англомовного клубу «English-speaking house». Поч. о 17.00.

Погода »      Курс валют »
Актуально »      Редакція "ONLINE"
 
Українці більше не хочуть працювати за копійки
 
| ВСІ НОВИНИ | ПОДІЇ | ПОЛІТИКА | СОЦІО | РАТУША | СПОРТ | ДОЗВІЛЛЯ | ЗДОРОВ'Я | КРИМІНАЛ | ФОТОРЕПОРТАЖ | НЕОПУБЛІКОВАНЕ |
 
Архів » / Свіжий номер »
 
 
 
 
 
Архів » / Новини ОНЛАЙН »
17:37 У Закарпатській області роздержавлено 0% ЗМІ – це найгірший результат в Україні
17:33 У чотирьох лісництвах Великобичківського лісомисливгоспу запрацювали новенькі шишкосушарки
17:32 Хокей. У Чемпіонаті Закарпаття стартує новий сезон
17:28 На Міжнародний турнір з кікбоксингу до Ужгорода приїдуть спортсмени з 4 країн
15:26 Возможности видеорегистратора системы видеонаблюдения
15:25 Разновидность рекламных инструментов: календари на заказ
22:05 Чоловіка обікрав магазин в якому стажувався
21:59 «Паланок» належить кожному українцеві. Він не може перебувати ні в чиїх, тим паче не зовсім чистих р
 
 
 
 
 
Оголошення »
Продам спортивне кімоно (4/170). Тел. 050-616-13-27.  
 
 
Домашній електрик. Ремонт та встановлення електропроводки, підключення електроприладів. Тел. 050-177-73-04.  
 
 
РЕМОНТ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ, світильників, електрообігрівачів. Тел.: 66-73-34, 050-160-72-25, Роман.  
 
 
Сантехнічні, електромонтажні, плиточні роботи. Тел. 066-996-27-63.  
 
 
Ремонт квартир. Тел. 095-551-53-39.  
 
 
Домашній електрик. Ремонт та встановлення електропроводки, підключення електроприладів. Тел. 050-177-73-04.  
 
 
Кондитерська «SHTEFANYO» прийме на роботу повара-кондитера (з/п достойна). А також технічного працівника (прибирання, миття посуду), графік роботи з 8.00 до 21.00, три через три дні, з/п 5 тис. грн. Тел. 099-276-97-87.  
 
 
Автомийка в Ужгороді прийме на роботу автомийників. Тел. 050-609-48-29.  
 
 
Виробнича фірма в Ужгороді шукає фахівця з досвідом роботи на верстатах (токарний, свердлильний, гільйотина, прес). Вік 50—60 років, без шкідливих звичок. З/п за домовленістю. Тел. 050-549-19-12.  
 
 
 
 
Интернет магазин брендовой обуви, одежды, сумок Fashion Studio.

Фотограф - Олександр Тегза.

Державна податкова адміністрація у Закарпатській області
Програма ТБ
 
     

Про що говорила міністр освіти і науки з педагогами Закарпаття
Лілія Гриневич проти збереження системи шкільництва, яка дає погані результати.

Дводенний візит на Закарпаття міністра освіти і науки України Лілії Гриневич розпочався масштабною зустріччю з освітянами області, яка відбулася 17 листопада. Місцем проведення заходу став УжНУ, який взяв на себе лідерство в питанні вдосконалення методики викладання української мови та розробки нових програм і підручників для шкіл із мовами навчання національних меншин, — інформує Медіацентр УжНУ.

Міністр приїхала на Закарпаття, аби почути від освітян, який має бути обсяг застосування мови на різних щаблях, які методики змінити, аби підручники відповідали європейським мовним рекомендаціям. На початку свого виступу Лілія Гриневич зазначила: «Ми глибоко шануємо природне, Богом дане право дитини вживати рідну мову і навчатися нею. Всі наші міжнародні зобов’язання стосуються того, що ми повинні надати представникам національних меншин право навчатися рідною мовою у довільному обсязі чи вивчати рідну мову. Але при цьому застосування під час навчання мови меншин не повинно перешкоджати вільному володінню державної мови, бо це, цитую: «Чинник суспільної згуртованості, порозуміння, єдності країни». Це чинник професійної самореалізації кожної дитини, громадянина, щоб він міг себе вільно почувати в будь-якій частині країни. Тому маю засвідчити, що стаття 7 Закону України «Про освіту» є дуже загальна, стосується всієї системи освіти. Але детальніше вона буде виписана у Законі «Про загальну середню освіту»».

Наразі Міністерство чекає рішення Венеціанської комісії, яке оприлюднять 10 грудня, і воно може стати   підґрунтям для деталізації того, як працювати в школах з мовами нацменшин, залежно від мовної групи і мовного середовища, де проживає меншина. Міністр закликала освітян зосереджуватися не лише на статті 7 Закону, а на документі загалом, адже він передбачає чимало новацій, зокрема в частині автономії школи, яка може обирати певні освітні програми. Ідея Міністерства — дати простір вибору залежно від специфіки мовної групи і мовного середовища. Лілія Гриневич акцентувала й на тому, аби не політизувати питання освіти. Очільниця Міністерства розуміє, що вивчити українську за п’ять годин викладання її як навчального предмета в угорськомовному середовищі так само складно, як і те, що в 5-му класі неможливо «перемкнутися» повністю на спілкування українською. Але й ставити питання так ультимативно, щоб зберегти систему, яка дає такі погані результати, теж вважає недоцільним.

Декан філологічного факультету, регіональний науковий консультант міжнародного проекту з упровадження мультилінгвальної освіти в експериментальних навчальних закладах України Галина Шумицька під час зустрічі з міністром повідомила, що на факультеті працює проектна група з підготовки нової освітньої програми і навчального плану зі спеціалізації «Українська мова і література в загальноосвітніх навчальних закладах із викладанням мовами нацменшин». Керівник цієї групи, професор Валентина Барчан зазначила, що у програмі й навчальному плані передбачили психолого-педагогічний, методичний компоненти, які забезпечать підготовку фахівців, котрі працюватимуть у школах з румунською, угорською мовами навчання. Щоб забезпечити відповідне навчання таких фа­хівців, ужнівці просили міністра розширити ліцензований обсяг у магістратуру з 2018 року, а також виділити держбюджетні місця на ОКР «Бакалавр» для такої категорії та дозволити провести внутрішні вступні випробування для випускників шкіл цієї категорії. Лілія Гриневич відзначила важливість такого кроку і пообіцяла збільшення бюджетних місць для українських філологів в УжНУ, бо це перший крок до підготовки вчителів для шкіл з мовами навчання національних меншин.

Окремий виступ під час зустрічі з освітянами був присвячений зовнішньому незалежному оцінюванню, результати якого у розрізі питання національних меншин представив директор УЦОЯО Вадим Карандій. Аналітичні підрахунки викликають занепокоєння, особливо щодо певних мовних груп. Результати тестування наштовхують на думку про те, що потрібно говорити про ефективніше вивчення мови. До прикладу, в угорськомовній групі з 663 випускників 74 % не змогли здолати порога «склав / не склав». Лише 164 особи здобули результати з 3—4 предметів, які дають право на вступ. Із 164 лише 39 брали участь у вступній кампанії і лише 20 осіб вступили до вишів.

Освітяни, присутні на зустрічі, у переважній частині не погодилися щодо простоти тестів ЗНО. Закликали, зокрема, під час тестування робити акцент на комунікативній компетентності школяра, а також спростити тести, аби враховувати передусім середні знання дитини, її вміння орієнтуватися в навчальному матеріалі.

Думку угорськомовної громадськості стосовно нового Закону висловила ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ професор Ілдико Орос. З найважливіших вимог, які вона оприлюднила: організувати навчання української мови на педагогічному рівні, тобто розробити стандарти та вимоги для тих, для кого українська — нерідна; органі­зувати двоступеневу перевірку ЗНО, зокрема запропонувала створити комісію, яка розроблятиме ЗНО окремо для угорськомовних, румунськомовних шкіл. Щодо статті 7, угорці й надалі залишаються категоричними: переконані, що цей пункт забирає від громадян право вибору мови навчання. Тому попросили міністра застосовувати диференційований підхід.

Лілія Гриневич відповіла, що саме диференційований підхід вона однозначно підтримує і переконує інших у цьому. Категорично не погоджується з тим, аби за дитину вирішувати, ким вона буде. Діти мають навчатися рідною мовою, а пізніше, у старшій школі, можуть кілька предметів вчити українською. Зауважила і те, що в жодному міжнародному документі, як і в жодному українському, немає згадки про те, що навчання має тривати стовідсотково, до прикладу, угорською. Сьогодні найважливіше — визначити ті обсяги годин, які потрібні національним меншинам для оволодіння українською мовою.

Наприкінці засідання освітянам презентували проект EdEra «Онлайн курс підготовки до ЗНО з української мови для шкіл Закарпаття». В його основі — методика змішаного навчання мови та літератури у нестандартний спосіб. Вчителів зі шкіл нацменшин закликали взяти участь у розробці методики. Кілька закладів Берегівщини вже погодилися долучитися до експерименту й запровадити методику комплексного навчання в 11-му класі.

Наталія Толочко, фото Роберта Паппа24.11.2017, 21:58

ТЕГИ : ЗНОЛілія Гриневичосвіта

ДРУКУВАТИ EMAIL КОМЕНТАРІ (1)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і нажміть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

   
Loading...
 
Коментарі   Аналітика   Популярні  

Небайдужі ужгородці виграли битву за зелі зони із ...
Вуйко : Партія Відродження це всі члени з Партії...

Сергій Ратушняк про зиму в тілах і душах...
Олекса : Давай вже щось позитивне!...

Аналітика: Орбан відкрив карти – як наростатиме ко...
Дюрі : Два хитрожопця):...

Про що говорила міністр освіти і науки з педагогам...
йони : благодаря таким вот некомпетентным минис...

«Закарпатське божоле-2017»: Чому фестиваль вина в ...
Пішта : Вхід безкоштовний, зато вино дороге, аби...

Визволення чи загарбання: Якою ж є ця дата в істор...
йони : ну вот пане сливич.вы наверное правильно...

Чем заняться в Египте?...
ШАРМ ЭЛЬ ШЕЙХ : Всегда Ваш, SHARM EYES TOURS
http://...

У Закарпатті продовжують виявляти та закривати гра...
йони : вот читаеш такое и думаеш.ну почему мы т...

  В НОМЕРІ :
1

2

3

4
 
Політика »
Закарпатське Берегово затоптали дипломати й посадовці
Через мовний скандал місто Берегово стало меккою для чиновницьких візитів.

Подарунки  

Який подарунок ви чекаєте на свята?

Гроші
Премію
Підвищення зарплати
Подорож
Техніку
Одяг
Нічого не очікую

Голосувати/Результат



Телефон/факс::

+38 (03122) 2-95-48
+38 (03122) 2-79-71
Адреса:

88018, УкраЇна, м. Ужгород,
вул. Белінського, 24б

E-mail:




© Закарпатський інформаційний тижневик "Р.І.О."    

Розробка сайту - CrafIT.com